5 травня в московському аеропорту «Шереметьєво» загорівся при посадці літак Sukhoi Superjet 100. На його борту перебувало 78 осіб: 73 пасажири і 5 членів екіпажу – 41 людина загинула. За попередньою інформацією, неполадки почалися незабаром після вильоту, пілоти були змушені відразу ж посадити лайнер.
З початку експлуатації повітряних суден такого типу це вже сьомий інцидент і друга за рахунком авіакатастрофа з людськими жертвами. Справжні причини останнього краху ще належить з'ясувати, так само як і оцінити оперативність наземних служб при гасінні пожежі. Тим часом Sukhoi Superjet 100 продовжує польоти, в тому числі до анексованого Криму.
Український авіаексперт В'ячеслав Коновалов пояснює, чому Sukhoi Superjet 100 виявився проблемним з технічної точки зору.
Boeing 737 має наліт 200-300 годин на місяць. У Superjet через часті поломки, через відсутність запчастин наліт на місяць становить 100-150 годин. Це показник надійностіВ'ячеслав Коновалов
– Це регіональний літак, що перевозить до 100 пасажирів, компоновка 3+2: 3 крісла з одного боку проходу, 2 крісла з іншого боку. Створювався він в піку українському Ан-148, була гонка між ними. За рахунок того, що росіяни вкачали в цей проект дуже багато грошей, виграв Superjet. У ньому дуже багато імпортних вузлів і агрегатів, намагалися їх заміщати – не вийшло. Двигун французький, тому зробили російську модифікацію. Безліч претензій до якості збірки і самого літака. Для розуміння: Boeing 737, який має більше місць, але така ж робоча конячка для регіонального ринку, в середньому має наліт 200-300 годин на місяць. У Superjet через часті поломки, через відсутність запчастин наліт на місяць становить 100-150 годин. Це показник надійності.
Російський авіаційний журналіст Олексій Пивоваров звернув увагу на кілька дивних моментів:
«До літака є питання, м'яко кажучи, але до цієї авіакатастрофи вони не мають ніякого відношення. Повірте друзі, який би літак ви з такою силою не приклали до смуги – Boeing, Airbus, не важливо – він би точно так загорівся з високим ступенем ймовірності. Двигуни працювали, механізація, тобто закрилки, працювали, шасі були випущені. Загалом, незрозуміло, чому сталася така жорстка посадка. А головне, незрозуміло, чому пілоти вважали, що будь-яка посадка, навіть найжорсткіша, краще, краще і є меншим злом, ніж догляд на друге коло, ніж виконання нового заходу. Ще одна важлива деталь: літак сідав із перевищенням допустимої посадкової маси. Це буває, коли повністю залите паливо, – в штатній ситуації з такою масою літак сідати не повинен. В аварійній ситуації можна сідати як завгодно, головне – забезпечити безпечну посадку».
В'ячеслав Коновалов вказує на те, що у пілотів дійсно є певні інструкції, щоб у разі неполадок у повітрі запобігти пожежі на землі. За однією з версій, в Sukhoi Superjet 100 під час польоту могла влучити блискавка.
– Згідно регламентам, якщо в тебе аварійна ситуація, то ти йдеш у зону очікування подалі – в Псков, наприклад, – і виробляєш паливо, щоб приземлитися максимально безпечно. Тут, мабуть, сталося щось зовсім екстраординарне, що він був змушений відразу йти на посадку. З приводу потрапляння блискавки, я б не сказав, що це суперекзотична проблема. Періодично в літаки потрапляють блискавки – не можна сказати, що все пропало. Будь-яка авіакатастрофа – це сукупність факторів. У мене припущення, що в цей момент хтось заходив на посадку в «Шереметьєво», і щоб не створювати ще більшу катастрофу, спробували піти на друге коло, потім зрозуміли, що зовсім все погано. Швидше за все, через удар блискавки вийшла з ладу частина електроніки, і вони були змушені з повною масою приземлятися.
У російському Міністерстві транспорту вже заявили, що не бачать причин для того, щоб припиняти експлуатацію Sukhoi Superjet 100. Колишній заступник міністра інфраструктури України Олександр Кава погоджується з такою оцінкою на цей момент.
– Поки однозначно говорити про причини передчасно – саме тому Слідчий комітет Росії зараз опрацьовує кілька сценаріїв причин цієї трагедії. Що стосується самих літаків, їх експлуатують уже близько 10 років: перший політ відбувся 2008 року, регулярна експлуатація на комерційних маршрутах почалася 2011 року. Побудовано вже понад 180 літаків цієї серії, і говорити про те, що технічна проблема більш імовірна, ніж інші, абсолютно некоректно. Це вводило б в оману простих обивателів. Практику припинення експлуатації застосовують, якщо за якийсь час відбулося два або більше інцидентів – однотипних, із одним і тим же літаком. Так було нещодавно з новою модифікацією Boeing-737, коли під час двох катастроф із різницею в кілька місяців показники датчиків виявилися однотипними.
Олександр Кава відзначає, що, незважаючи на загибель понад 300 людей у катастрофах боїнгів, цю проблемну модифікацію після удосконалень мають намір повернути в експлуатацію.
Колишній глава Державіаслужби України Денис Антонюк вважає, що польоти Sukhoi Superjet 100 все ж краще на якийсь час припинити.
Для Росії це політично дуже неприємно: багато років розповідати, що вони в змозі робити літаки, а тепер визнати, що вийшла нісенітниця, а не літакДенис Антонюк
– Оскільки причини не очевидні і не завжди на поверхні, я б на місці авіаційної влади на якийсь час, нехай навіть на короткий, зупинив би польоти. Не можна сказати, через що саме загинули люди. Але тут є відразу два питання: по-перше, це гордість Росії і один із вторинних проектів не тільки авіації, а й взагалі всього хайтека. Визнати, що він неробочий, не можна. Для Росії це політично дуже неприємно: багато років розповідати, що вони в змозі робити літаки, а тепер визнати, що вийшла нісенітниця, а не літак. По-друге, для компаній рівня «Аерофлоту» це буде не смертельно, але дуже дорого.
Довідка: в Криму використовують російські літаки Sukhoi Superjet 100. Зокрема, з Сімферополя літають рейси в російські Череповець, Тюмень, Сочі, Ханти-Мансійський Автономний округ, а також в інших напрямках. Україна після анексії Криму Росією офіційно закрила небо над півостровом для повітряного руху, а всі кримські аеропорти – для цивільної авіації. Російські авіакомпанії, незважаючи на заборону, продовжують літати в анексований Крим в порушення міжнародних норм.
(Текст підготував Владислав Ленцев)
