«Російській економіці доведеться сутужно»: дешева нафта та коронавірус як передумови виходу Росії з Криму та Донбасу

В умовах пандемії коронавірусу та низьких цін на нафту США та їхні союзники мали запропонувати Росії скасування санкцій в обмін на припинення бойових дій на Донбасі та відхід з Криму, ‒ з такою заявою виступили колишні посли США в Україні Вільям Тейлор, Джон Хербст і Стівен Пайфер, повідомляє «Інтерфакс-Україна».

На думку дипломатів, Росію чекає серйозна рецесія, і країна потребує скасування санкцій як ніколи. Вивільнені від ведення війни ресурси Росії та України Тейлор, Хербст та Пайфер пропонують направити на боротьбу з пандемією коронавірусу. Раніше президент Росії Володимир Путін запропонував членам Групи двадцяти зняти з Росії санкції, щоб полегшити взаємодію країн під час пандемії. Про перспективи перелому в російсько-українському конфлікті на цьому тлі йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Партнер консалтингової компанії «RusEnergy» Михайло Крутихін висловив Крим.Реалії думку, що нафта, від експорту якої безпосередньо залежить російська економіка, залишатиметься дешевою.

‒ Загальна тенденція така, що ціни на нафту знижуватимуться й надалі. Зараз плануються якісь зусилля, щоб зупинити це падіння, оскільки у світі дуже великий запас нафти, і пропозиція на ринку більша, ніж він може поглинути. Це зокрема пов'язане з економічним спадом через пандемію коронавірусу. Обсяг зайвої нафти на ринку ‒ приблизно 30% від того, що може видобувати весь нафтовидобувний світ. Треба якимось чином прибирати з ринку 30 мільйонів барелів на добу, але це складно, тому що приблизно стільки ж видобуває блок ОПЕК. Треба або повністю його усунути, або розподілити квоти для зниження видобутку, але поки що ці зусилля не дають результату. Минулого тижня було невелике відскакування цін на нафту вгору якраз через очікування, що виробники все-таки домовляться і зможуть зменшити обсяги видобутку.

На думку Михайла Крутихіна, якщо низькі ціни на нафту зберігатимуться довго, це може завдати непоправної шкоди російській економіці.

‒ Колишній керівник компанії «Татнефть» сказав, що при ціні у 20 доларів за барель російська нафтова галузь буде повільно вмирати ‒ а вона у нас дає понад 40% надходжень до бюджету. Якщо зникнуть ці прибутки, то російській економіці доведеться дуже сутужно ‒ не виключено, що буде серйозна криза. Я думаю, такі події можуть вплинути на зовнішню політику Росії, тим більше, що зараз ідуть розмови про нову хвилю санкцій. Незважаючи на те, що у минулі роки вона говорила про скорочення видобутку, статистика говорила про зворотне. Якщо ціни на нафту падатимуть, незважаючи на загальні зусилля, то винною визнають саме Росію. Тоді спочатку можуть запровадити обмеження на торгівлю нафтою з російськими держкомпаніями, а потім, можливо, навіть повне ембарго на торгівлю російською нафтою. Це вже може призвести до краху російської економіки.

БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:

Нафта відмовляється «дружити» з Кремлем

Втім, російський економіст і політик Дмитро Некрасов переконаний, що у Росії поки достатньо резервів для виживання і продовження колишньої зовнішньої політики.

‒ Поки я не бачу передумов, які змусили б Путіна відступити. Ціни на нафту, звичайно, впливають на можливості Росії щось робити, але принаймні на цей момент резерви настільки великі, а перспективи цін на нафту настільки невизначені, що я не бачу передумов для негайного відступу. Якщо ціна на нафту залишатиметься на рівні 30 доларів за барель, то запас міцності ‒ кілька років, якщо 20 доларів, то пару років. Тобто в будь-якому випадку не варто чекати блискавичних змін. Що стосується коронавірусу, ми поки не знаємо дуже багато чого. Але якщо до падіння цін на нафту російська економіка готувалася довго, то до пандемії вона не готувалася зовсім. Якщо локдаун триватиме кілька місяців, то, звичайно, це буде не дуже приємно для російської влади, і резерви можуть вичерпатися набагато раніше, ніж просто при падінні цін на нафту.

Професор Інституту міжнародних відносин Київського національного університету, директор Інституту зовнішньополітичних досліджень Григорій Перепелиця солідарний з російським колегою в оцінці ризиків для російської економіки.

‒ Путін не раз говорив про те, що жодні санкції не вплинуть на зовнішню політику Росії. Одне падіння цін на нафту не завдасть серйозного удару Росії, вона впорається з цією ситуацією. Безумовно, це вдарить по золотовалютних резервах і по стійкості російської валюти, але не будемо забувати, що у Росії є «подушка безпеки» у 600 мільярдів доларів. Якщо ж виникне комплекс факторів, розтягнутих у часі, то це спричинить системну кризу Російської Федерації як такої. Пандемія значно додала ризиків на цю чашу терезів, втім, російська влада не особливо звертає на неї увагу: Путін же, по суті, навіть не оголосив карантин у всій країні. Водночас Кремль використовує пандемію як привід для пропаганди та дискредитації Європейського союзу ‒ я говорю, звичайно, про допомогу Італії і про те, як вона висвітлювалася.

Тим часом член українського Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин розмірковує, як світова криза позначиться на Україні та її здатності протистояти Росії в питаннях Криму та Донбасу.

‒ Ми дійсно не уявляємо собі, коли пандемія закінчиться. Попередня оцінка ‒ серпень-вересень 2020 року. Якщо це буде саме так, то світова економіка дуже впаде, на рівні десь у 5-8%. Це позначиться, в першу чергу, на сировинних ринках. Окрім того, вже сьогодні спостерігається падіння на аграрних ринках: цукор і соняшникова олія подешевшали приблизно на 30%, фуражне зерно ‒ на 10%. Україна певним чином буде заручницею цих процесів, тому що надходження до бюджету знизяться, і знайти вихід з ситуації буде досить складно. У нас небагата країна, тому падіння національної економіки може бути навіть глибшим, ніж загальносвітової. Але я хочу нагадати, що навіть у критичній ситуації 2014-2015 років Україна знайшла в собі сили протистояти російській агресії. Національний дух не пов'язаний з економічними процесами.

(Текст підготував Владислав Ленцев)