Олексій Резніков очолив Міноборони України і перестав бути першим заступником глави української делегації у Тристоронній контактній групі. Як це може вплинути на «Мінські» переговори? На українську делегацію (її керівник Леонід Кравчук відновлюється після складної операції на серці) та на ТКГ загалом – незалежно від персоналій? «Мінські» переговори тривають, а проривів немає. У Росії не лише пропагандисти на кшталт Скабєєвої, а й глава МЗС Сергій Лавров називає український «режим» «радикально неонацистським». Про що можна домовитися за столом переговорів за такого ставлення до візаві?

Верховна Рада України підтримала кандидатуру Олексія Резнікова на чолі військового відомства. За це призначення проголосували 273 депутати, жоден – проти. Днем раніше парламент звільнив Резнікова з посади віцепрем’єра, міністра з реінтеграції тимчасово окупованих територій України. Державне оборонне замовлення, матзабезпечення ЗСУ, держзакупівлі (наприклад, закупівлі пального для військової техніки), контракти військовослужбовців – міністрові оборони Резнікову доведеться вирішувати чимало складних питань. Суміщати це з регулярною участю у засіданнях Тристоронньої контактної групи неможливо. Але і без Резнікова в українській делегації є кому працювати, переконував колишній вже її перший заступник керівника. Водночас він резюмував з трибуни Ради, що таке «Мінські» угоди, дипломатичним майданчиком із реалізації яких є ТКГ.

«Міських» угод є три. Просто дуже часто про це забувають. Є протокол, меморандум і комплекс заходів на виконання протоколу і меморандуму. Тому «Мінський» майданчик залишається як логістичний майданчик під «нормандським форматом». Адже саме завдяки «нормандському формату» він був утворений. Там є потужна українська делегація у команді на чолі з Леонідом Макаровичем (Кравчуком). Ухвалення рішення президентом України буде щодо продовження роботи цієї делегації – президент визначиться. І я скажу так: ми виконуємо комплекс заходів. Але, згідно з відповідним статутом ООН, кожна держава має право на самооборону і самозахист», – наголосив Олексій Резніков з трибуни Верховної Ради у день голосування щодо його кандидатури на міністра оборони.

Довідка

Згаданий Резніковим протокол – це «Протокол за результатами консультацій Тристоронньої контактної групи щодо спільних кроків, спрямованих на імплементацію Мирного плану президента України Петра Порошенка та ініціатив президента Росії Володимира Путіна». Такою є повна назва Перших «Мінських» домовленостей, підписаних у вересні 2014 року в столиці Білорусі.

Вони зокрема передбачали:

• припинення вогню на Донбасі;
• децентралізацію влади, в тому числі ухваленням закону України «Про тимчасовий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей» (закон «про особливий статус»);
• негайне звільнення всіх заручників і незаконно утримуваних осіб;
• ухвалення закону України про недопущення переслідування і покарання осіб у зв’язку з подіями, що сталися в ОРДЛО;
• проведення дострокових місцевих виборів, відповідно до закону «Про тимчасовий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей» (закону «про особливий статус);
• виведення незаконних збройних формувань, військової техніки, а також бойовиків і найманців із території України.

Згаданий Резніковим меморандум – також підписаний у вересні 2014 року в Мінську членами ТКГ документ, що передбачає виконання пункту протоколу про припинення вогню, відведення важкого озброєння (калібром понад 100 міліметрів) на 15 кілометрів від лінії зіткнення сторін і формування тим самим зони безпеки, заборони на польоти бойової авіації та безпілотників.

Згаданий Резніковим комплекс заходів на виконання протоколу і меморандуму – «Мінські» домовленості, підписані в лютому 2015 року. Більшість оглядачів (на відміну від Резнікова) називають цю угоду Другі «Мінські» домовленості («Мінськ-2»).

У «Мінську-2» прописана норма, за якою місцеві вибори в ОРДЛО слід проводити за стандартами ОБСЄ. А вони передбачають контроль держави над територією, де вона проводить вибори. В цьому разі – України над територією ОРДЛО. Проте Москва не один рік наполягає: вибори в ОРДЛО мають пройти до передання Росією контролю над кордоном. Справді пункт 9-й «Мінська-2» передбачає «відновлення повного контролю над державним кордоном з боку уряду України в усій зоні конфлікту, яке має початися в перший день ПІСЛЯ (виділено – ред.) місцевих виборів і завершитися після всеосяжного політичного …» Однак у пункті 12-му Других Мінських угод указано, що ці вибори «…будуть проведені з дотриманням відповідних стандартів ОБСЄ». Тобто, один принцип «Мінських» домовленостей суперечить іншому.

Член української делегації в ТКГ Сергій Гармаш у коментарі Радіо Свобода запевнив, що політика переговірної команди України не зміниться. Як зауважив Гармаш, Резніков може піти лише формально.

«Я впевнений, що Олексій Юрійович не залишить нас. Я нагадаю, що у підгрупі з безпеки у ТКГ представником України є заступник міністра оборони, тобто, підлеглий Резнікова. Тобто, зв'язок з Олексієм Юрійовичем збережеться. І він опікуватиметься роботою української делегації у Тристоронній контактній групі. Хай неформально, але контакти з ним залишаться», – вважає Сергій Гармаш.

У фейсбук він також зазначив, що команда президента Володимира Зеленського «мала певні ілюзії щодо можливості домовитись із Москвою на взаємоприйнятних умовах. Але наразі таких ілюзій вже немає. Реальність переговорів коригує погляди людей», – констатує Гармаш. На його погляд, Леонід Кравчук теж прийшов на посаду глави української делегації у ТКГ «із досить неоднозначними поглядами та ідеями, а на лікарняний пішов зовсім з іншим настроєм. Більше того, делегація України в ТКГ працює в рамках, визначених поглядами та політикою президента України. Тому заміна одного ставленика президента на іншого ставленика того самого президента (якщо вона взагалі відбудеться) не може серйозно змінити політику делегації. Інакше це означатиме зміну поглядів президента. Але це буде вже зовсім інша історія», – констатує Сергій Гармаш.

«Мінські» переговори тривають понад сім років, але прогресу обмаль. А щодо ключових пунктів врегулювання поступу немає взагалі – вогонь на Донбасі досі не припинено, вибори досі не проведені, контроль над кордоном Україні досі не повернуто. На початках відбувалися принаймні обміни утримуваними особами. Але і цей процес зійшов нанівець, зазначають фахівці. Про що взагалі можна домовитися на таких переговорох? Незалежно від персоналій – з Олексієм Резніковим, наприклад, чи без нього?

Конструктивність позиції Росії на «Мінських» переговорах можна оцінити за риторикою Москви. Не лише телепропагандистки Ольги Скабєєвої, яка назвала того ж Резнікова «русофобом», «галицьким нацистом», а насамперед глави МЗС РФ Сергія Лаврова.

В інтерв’ю російському телеканалу Лавров, по-перше, переконував, що не можна «спускати з гачка» пана Зеленського і всю його команду, «а вони звиваються, як можуть. Чого варта заява Зеленського (коли він вже зневірився перекинути «Мінські» домовленості догори дригом) про те, що вони вже не годяться, але потрібні, тому що в збереженні «Мінських» домовленостей гарантії того, що і санкції проти Росії будуть збережені», – ставить запитання Лавров. Головний російський дипломат усю відповідальність за пробуксовування «Мінських» домовленостей переклав винятково на Україну і, як і Скабєєва, не скупився на різкі характеристики.

«Ті, хто покровительствує Зеленському та його команді (йдеться про Захід – ред.), категорично не бажають примусити його виконати «Мінські домовленості». І президент Путін чітко сказав, що ми ніколи не залишимо у біді тих, хто живе на Донбасі, тих, хто чинить опір відверто радикальному неонацистському режиму», – заявив міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров.

Глава МЗС РФ також постійно наголошує, що Росія не є учасником «внутрішнього» конфлікту в Україні, а Київ саботує виконання «Мінських» домовленостей, ухиляючись від «діалогу з Донецьком та Луганськом». Зі свого боку Сергій Гармаш підкреслює: «Виявляється, у «Мінському» форматі існує якийсь діалог із якимись «ЛДНР»! Ну гаразд, вони можуть себе хоч Бурбонами називати, корона від цього у них з'явиться тільки уявна».​