Рубрика «Погляд», спеціально для Крим.Реалії
Заступник очільника російської Ради безпеки, колишній президент Росії Дмитро Медведєв заявив, що сама ідея щодо повернення Криму до складу України є приводом для «початку повноцінної війни». Примітно, що Медведєв так відреагував не на заяви українських керівників, які стверджують, що перемогою України у цій війні буде відновлення її територіальної цілісності. Ні, ця реакція на так званий італійський мирний план – пропозиції керівництва Італії щодо порядку денного переговорів між Росією та Україною стосовно закінчення війни.
У Європі, як бачимо, політики продовжують думати, що у Кремлі хтось стурбований збереженням обличчя та поверненням до норм міжнародного права. А в Кремлі все навпаки: Медведєв, схоже, упевнений, що це решта світу має сприймати міжнародне право так, як це подобається йому і Путіну. Інакше – війна. І такий підхід не повинен змінюватися: «у Росії немає і ніколи не буде політичної сили, що погодилася б навіть обговорювати долю Криму. Це було б просто національною зрадою», – стверджує Дмитро Медведєв.
Питання Криму є для Путіна екзистенційним, оскільки саме окупація та анексія Кримського півострова багато в чому дозволила сформувати сучасний російський режим
Заява одного з ключових гравців у путінському оточенні, гадаю, просто зобов'язує нас дивитися на ситуацію реалістично. По-перше, російське керівництво не розглядає питання щодо відновлення територіальної цілісності України навіть теоретично. У Путіна, певен, цілком протилежна мета – застосувати «кримську модель» до інших українських регіонів і вже в цьому випадку знову говорити про посягання на російську територіальну цілісність. По-друге, питання Криму є для Путіна екзистенційним, оскільки саме окупація та анексія Кримського півострова багато в чому дозволила сформувати сучасний російський режим.
У «докримській» Росії ще дозволялися окремі вогнища вільнодумства, і людину, не згодну з офіційним порядком денним, одразу не оголошувався «націонал-зрадником». Але після окупації Криму великодержавний порядок денний став визначати не лише поведінку держави та її пропаганди, а й поведінку суспільства. Для Путіна відмова від Криму – це відмова від власного режиму як такого.
В одному, гадаю, Дмитро Медведєв помиляється: у тій Росії, яка виникне на руїнах сучасного авторитарного режиму, буде буквально конкуренція політичних сил, які змагатимуться в рецептах повернення країни до співпраці із сусідами та цивілізованим світом. І мало кому в цій ситуації, певен, Крим здаватиметься російським.
Для Путіна відмова від Криму – це відмова від власного режиму як такого
Але все це – через роки. А поки що треба визнати, що Москва і Київ мають діаметрально протилежні уявлення про те, що взагалі мають обговорювати учасники переговорів – тому ці переговори і застопорилися. Для України сенс переговорів – домогтися припинення війни, відновлення своєї територіальної цілісності та права на суверенний розвиток. Для Росії переговори, схоже, мають звестися щонайменше до відмови України від суверенітету та визнання окупованих територій російськими. Саме тому продовжують розмовляти гармати, а не дипломати.
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
