Підрозділи Південного та Західного військових округів Росії, що завершили виконання своїх завдань на навчаннях, почнуть повертатися до місць постійної дислокації, заявив 15 лютого представник Міноборони Росії Ігор Конашенков. Чи справді Росія відводить свої війська від кордону з Україною та з Криму? Як можливе визнання незалежності угруповань «ДНР» та «ЛНР» позначиться на ситуації у регіоні? Як Україна та її партнери відреагують на нові заяви і дії Держдуми Росії та президента Путіна? Читайте про це у матеріалі Крим.Реалії.
Російські військові підрозділи Південного та Західного військових округів розпочали вантаження на транспорт, щоб повернутися до пунктів постійної дислокації після навчань, йдеться у заяві офіційного представника міноборони Росії, генерал-майора Ігоря Конашенкова.
«Завершивши заходи бойової підготовки, війська, як і завжди, здійснять марші комбінованим способом до пунктів постійної дислокації. Підрозділи Південного та Західного військових округів, які виконали завдання, вже розпочали завантаження на залізничний та автомобільний транспорт і сьогодні почнуть рух у свої військові гарнізони», – сказав він 15 лютого.
Експерти розслідувальної групи Conflict Intelligence Team повідомляють, що поки жодних ознак відведення військових з районів поблизу українського кордону не спостерігають.
До 20 лютого тривають російсько-білоруські військові навчання «Союзна рішучість-2022», на які Росія перекинула низку підрозділів Східного військового округу з озброєнням. Про їх повернення до місць дислокації не повідомляється.
Україна повірить у деескалацію, коли переконається у відведенні російських військ від своїх кордонів, заявив 15 лютого Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.
«З Росії постійно лунають різні заяви. Тому ми вже маємо правило не «почуємо – тоді повіримо», а «побачимо – тоді повіримо». Побачимо відведення – повіримо в деескалацію», – сказав він.
За словами міністра, ситуація навколо України «залишається напруженою», але загалом «контрольована», а влада країни готова до різних сценаріїв.
Кораблі Чорноморського флоту Росії відпрацювали дії щодо ведення морського артилерійського бою, пошуку та знищення підводного човна умовного супротивника, а також протиповітряної оборони загону кораблів під час навчань, що розпочалися на полігонах бойової підготовки в Чорному морі, повідомила 15 лютого пресслужба міноборони Росії.
Крім тактичних маневрів у морі, екіпажі кораблів відпрацювали питання оборони узбережжя Кримського півострова, пунктів базування сил флоту, а також морських комунікацій і районів морської економічної діяльності. У навчаннях задіяно понад 30 бойових кораблів різних класів», – йдеться у повідомленні.
У міноборони Росії також повідомляють, що підрозділи Південного військового округу, які завершили виконання завдань у рамках планових тактичних навчань на загальновійськових полігонах Кримського півострова, почали повертатися у пункти постійної дислокації.
Керівник військових програм українського Центру глобалістики «Стратегія ХХI» Павло Лакійчук в ефірі Радіо Крим.Реалії зазначив, що заяви про завершення навчань російських військ не означають їх відведення від кордону з Україною.
– Коли генерали говорять про завершення навчань та відведення військ у пункти постійної дислокації, це означає лише те, що якісь конкретні навчання завершилися і війська, які відпрацьовували завдання на полігоні, переміщуються до найближчих військових містечок. У цьому випадку йдеться про низку тактичних навчань, що проводилися підрозділами та частинами Південного і Західного військових округів Росії на сході від України. Вони з полігонів вирушили до військових містечок. Але це не рух від кордонів України. Як будуть застосовані надалі війська – сказати складно. Навчання Чорноморського флоту Росії перебувають у розпалі, і його операції можуть бути фактичним застосуванням сил.
15 лютого Верховна Рада України звернулася до ООН, Європейського парламенту, Парламентської асамблеї Ради Європи, Парламентської асамблеї ОБСЄ, Парламентської асамблеї НАТО, Парламентської асамблеї Організації Чорноморського економічного співробітництва, урядів і парламентів іноземних держав у зв'язку з російською ескалацією. У документі, який підтримали 326 депутатів, парламент засуджує дії Росії та закликає провідні міжнародні організації та партнерів України «продовжувати вживати заходів щодо стримування військових планів Росії стосовно України».
Держдума Росії 15 лютогоухвалила постанову про звернення до президента Росії про визнання угруповань «ДНР» і «ЛНР» незалежними державами. Проєкт подала фракція КПРФ.
Визнавши ці угруповання, Москва «свідомо вийде» з Мінських домовленостей, заявив речник міністерства закордонних справ України Олег Ніколенко у коментарі Радіо Свобода.
Раніше про це ж заявляв глава МЗС України Дмитро Кулеба.
Російський історик і політолог, співробітник Академічного центру Бориса Нємцова з вивчення Росії (Прага) Олександр Морозов в ефірі Радіо Крим.Реалії припустив, що ініціатива Держдуми про визнання «Л/ДНР» «буде заблокована» МЗС та Адміністрацією президента Росії.
– Ця заява має важливе значення. Адже Путін також говорить публічно про те, що Мінські угоди не виконуються Києвом. Про це йдеться і в цій заяві. Вона створює ґрунт, щоб повернутися до цього у наступному раунді політичної боротьби (протистояння Росії та Заходу – КР). І тоді все це може розігруватися Кремлем заново.
На думку Морозова, Путіну не потрібні «ДНР» та ЛНР», а «потрібна дестабілізація в Україні».
Спікер російського парламенту Криму Володимир Константинов назвав можливе визнання Росією незалежності угруповань «Л/ДНР» «кроком до встановлення міцного миру на Донбасі та припинення війни».
Російський глава Криму Сергій Аксьонов (за документами – Аксенов) вважає, що мешканці непідконтрольних Україні територій Донецької та Луганської областей «вважають Росію своєю батьківщиною та відстояли своє право бути частиною «русского міра»».
Кримський історик та політолог Євгенія Горюнова в ефірі Радіо Крим.Реалії припустила, що анексований Крим може стати провідником у взаємодії «Л/ДНР» та Росії.
– Іншої реакції з Криму, крім підтримки звернення Держдуми до Путіна, бути не могло. Крим активно співпрацює з цими територіями (регіонами Донбасу, підконтрольними угрупованням «ДНР» та «ЛНР» – КР). Якщо Путін зважиться на визнання цих територій, то Крим може бути своєрідним місточком між Росією та цими «республіками» для розвитку їхніх відносин із Росією.
Горюнова зазначила, що поки невідомо, як Володимир Путін відреагує на звернення Держдуми, і припустила, що воно «може бути використане ним як інструмент шантажу України та Заходу».
Ініціатива щодо визнання незалежності «Л/ДНР» – «наступний крок Росії в її прагненні нав'язати Заходу свій порядок денний у рамках переговорів зі США та НАТО щодо гарантій безпеки», вважає виконавчий директор українського Інституту світової політики Євген Магда.
– Росія демонструє свою готовність офіційно на кілька десятків кілометрів просунути війська на захід. Так Росія ніби запитує НАТО: «А що ви робитимете?» І чіткої відповіді на цей момент, окрім надання Україні військової допомоги, я не бачу. Але поки що є лише звернення Держдуми Росії до Путіна щодо визнання незалежності «Л/ДНР». Розгляд Путіним цього звернення може тривати невизначений термін.
Український політолог Олеся Яхно вважає «нереалістичним наміром» ініціативу щодо визнання Росією незалежності «Л/ДНР». Вона називає її «грою, щоб усіх вводити в оману й тиснути на Захід».
Росія накопичує війська біля кордонів України та в анексованому Криму
За інформацією Міноборони України, протягом другого півріччя 2021 року поблизу кордону України командування збройних сил Росії провело низку широкомасштабних командно-штабних навчань.
Президент України Володимир Зеленський повідомляв 10 листопада, що біля кордону з Україною перебувають близько 100 тисяч російських солдатів і що західні країни передають офіційному Києву інформацію про активні пересування російських військ поблизу українського кордону.
Франція та Німеччина 15 листопада застерегли Росію від заподіяння шкоди територіальній цілісності України – на тлі великої та незвичайної концентрації російських військ поблизу українських кордонів. Генсекретар НАТО Єнс Столтенберґ заявив 16 листопада, що альянс продовжує тісно співпрацювати з Україною та надавати їй політичну та практичну підтримку.
Російська влада, включаючи президента Володимира Путіна, заперечує агресивні наміри і сама звинувачує Захід в ескалації напруженості, вказуючи на проведення масштабних навчань у Чорному морі. Путін звинуватив у ескалації також Україну через використання нею проти бойовиків на Донбасі ударного безпілотника.
Видання Bloomberg раніше повідомило, що американська розвідка поділилася з європейськими союзниками розвідувальними даними, які свідчать про ймовірну підготовку Росії до масштабного вторгнення на неокуповану територію України за декількома напрямками.
У Кремлі розкритикували такі повідомлення західних ЗМІ.
Востаннє російська влада стягувала військовослужбовців до українського кордону на початку весни 2021 року. Київ і країни Заходу побачили в цьому загрозу безпеці України. Москва пояснювала перекидання військ навчаннями і вказувала, що те, що відбувається, не несе небезпеку для інших країн.
