Уряд Росії з 1 січня достроково припинив дію Федеральної цільової програми «Соціально-економічний розвиток Криму та Севастополя до 2025 року». У Москві це рішення ухвалили наприкінці грудня 2021 року, коли російський глава Криму Сергій Аксьонов (за документами – Аксенов) продовжував заявляти, що ФЦП буде продовжено з посиленим фінансуванням. Що це означає, з'ясовували Крим. Реалії.
Про рішення уряду Росії скасувати ФЦП для Криму російські ЗМІ повідомили на початку січня. Але відповідна ухвала, оприлюднена на офіційному інтернет-порталі правової інформації, датована 28 грудня 2021 року.
Цього дня у Москві відбулося засідання уряду Росії. Але на порядку денному, оприлюдненому на сайті, немає питань, присвячених Криму чи реалізації ФЦП.
На цьому засіданні доповідав про «державну підтримку регіонів» віцепрем'єр Росії Марат Хуснуллін, який також є куратором Криму в цьому органі влади. Але і він ні про Крим, ні про плани щодо припинення ФЦП не згадував, судячи з повідомлення пресслужби російського уряду.
У дні, коли в Москві ухвалили і готувалися оприлюднити це рішення, російський глава Криму Сергій Аксьонов та члени його команди продовжили заявляти про плани щодо реалізації ФЦП у 2022 році й домовленості про збільшення обсягів її фінансування.
«Усе в наших руках»
«Володимир Путін (президент Росії – КР) ухвалив рішення збільшити федеральну цільову програму, вона зараз узгоджується з урядом Росії, з 2025 до 2030 виділення додаткових коштів з можливістю «зсуву вліво» (на більш ранній термін) цих коштів у разі, якщо у нас буде готова проєктна документація. Там 200 мільярдів рублів практично», – зазначав Сергій Аксьонов 22 грудня 2021 року.
30 грудня, вже після того, як у російському уряді вирішили згорнути ФЦП, Сергій Аксьонов закликав чиновників активніше реалізовувати в 2022 році проєкти російських державних програм, включаючи ФЦП, щоб отримати більше фінансування від Москви.
Завжди є підтримка глави держави, якщо Крим завдання перевиконуєСергій Аксьонов
«Завжди є підтримка глави держави, якщо Крим завдання перевиконує. Я говорив із Маратом Хуснулліним з приводу того, що якщо у нас будівельні роботи виконуватимуться прискореним темпом, по країні діє практика, що якщо завдання виконано вчасно, то додається фінансування таким регіонам. Тому все в наших руках», – заявляв він на нараді щодо підсумків реалізації інфраструктурних проєктів у Криму.
Глава російського уряду Криму Юрій Гоцанюк, у свою чергу, анонсував збільшення фінансування та заходів ФЦП у Криму в 2022 році та доручив органам влади укладати за ними контракти у перші місяці 2022 року.
«У 2022 році за Федеральною цільовою програмою у нас кількість заходів і коштів більша (ніж було у 2021 році – КР) удвічі. За Федеральною цільовою програмою передбачено 77,8 мільярда рублів. Це близько 290 заходів ми маємо реалізувати. Ми маємо почати працювати з січня, щоб протягом року «не давати задню». Тому я прошу керівників міністерств та адміністрацій міст і районів вибудувати роботу з перших днів січня», – закликав він.
«Починайте з січня, не втрачайте жодного дня», – підтримав його російський глава Криму.
Ці заяви звучали, зокрема, на тлі звільнення голови дирекції «Федеральної цільової програми розвитку» Криму та Севастополя Андрія Нікітченка. За день до скасування ФЦП він пішов у відставку, не пояснивши причини.
«Динаміка свідчить про стійкість економіки»
Федеральна цільова програма «Соціально-економічний розвиток Криму та Севастополя» була затверджена російською владою у серпні 2014 року «з метою інтегрування економіки Криму в економічний простір Росії, забезпечення транспортної доступності регіону та зняття інфраструктурних обмежень для забезпечення сталого економічного розвитку».
Програма була розрахована до 2025 року. Очікувалося, що рівень життя в Криму та розвиток його економіки «будуть доведені до середньоросійського рівня, створено умови для забезпечення сталого економічного зростання півострова, побудовано мережі автомобільних доріг, портів, забезпечено транспортне сполучення з Росією, а також буде ефективно використано туристично-рекреаційний потенціал регіону».
У постанові про дострокове припинення ФЦП за підписом глави російського уряду Михайла Мішустіна мовиться, що за час перебування Криму під контролем Росії «подолано критичні інфраструктурні обмеження, побудовано ключові об'єкти транспортної, енергетичної та соціальної інфраструктури, створено стійку систему стабільного енергопостачання споживачів регіону», загалом динаміка розвитку Криму «свідчить про стійкість економіки».
Постановою про припинення ФЦП державним замовникам доручено виконати всі контракти та договори, укладені у межах цієї програми.
«На ситуацію в Криму Аксьонов уже не впливає»
У документі також повідомляється, що замість ФЦП на півострові реалізовуватимуть державну програму «Соціально-економічний розвиток Криму та Севастополя», затверджену російською владою в січні 2019 року для «подолання соціально-економічного відставання Криму та доведення якості життя до середньоросійського рівня».
Серед її завдань, поряд із розвитком соціально-економічних показників, зазначено доведення чисельності населення Криму до 2,5 мільйона осіб до 2025 року.
Контролюватимуть надання коштів для реалізації проєктів програми в Криму, а також дотримання умов їх використання згідно з документом, Міністерство економічного розвитку Росії та уповноважені органи державного фінансового контролю.
У зв’язку з цим у відкритих джерелах заявляють, що Сергій Аксьонов втратив контроль над фінансовими потоками з Росії.
«Зі скасуванням ФЦП Аксьонов не зможе призначати підрядників (з 2019 року Аксьонову дозволено обирати єдиного виконавця робіт у рамках держзамовлень – КР), і ми повертаємось до конкурсів, що дасть можливість зайти новим фірмам в обхід Аксьонова. Гроші на Крим тепер виділятимуть субсидіями та контролюватиме Мінек (Міністерство економічного розвитку Росії – КР). Аксьонов не знав про відміну ФЦП і в грудні анонсував її продовження. Це говорить про те, що йому визначено роль англійської королеви і на ситуацію в Криму він вже практично не впливає, пише популярний у Криму Telegram-канал «Крымский фрукт».
Сергій Аксьонов рішення російського уряду про скасування Федеральної цільової програми соціально-економічного розвитку Криму публічно не коментує. Крим.Реалії отримати його коментар не вдалося.
Скандали навколо ФЦП
За сім із половиною років існування ФЦП у Криму всі її куратори в кримському уряді опинялися за ґратами.
У 2018 році до 11,5 років позбавлення волі зі штрафом у 56 мільйонів рублів було засуджено ексвіцепрем'єра Криму Олега Казуріна. Його визнали винним в отриманні 27 мільйонів рублів хабаря за вирішення питань освоєння коштів ФЦП у Криму. Провину Казурін не визнав.
Після арешту Олега Казуріна кураторство ФЦП перейшло до іншого віцепрем'єра Криму – Віталія Нахлупіна. Але й він опинився у СІЗО. У жовтні 2018 року його затримали в Москві за звинуваченням в отриманні хабаря в 16 мільйонів рублів за забезпечення низці комерційних структур перемоги на аукціонах за 28 держзакупівлями в рамках федеральних і регіональних програм. Віталій Нахлупін досі перебуває під арештом. Вирок ще не винесди. Провину він заперечує.
На посаді куратора ФЦП у Криму Нахлупіна змінив віцепрем'єр Криму Євген Кабанов. Наприкінці минулого року він звільнився і наступного дня його затримали за звинуваченням у завданні збитків бюджету на 57,5 мільйонів рублів при будівництві об'єкту ФЦП – Іванівського водозабору для вирішення проблеми вододефіциту в Сімферополі.
Євген Кабанов вину не визнає та заявляє, що готовий повернути суму збитків. Наразі він перебуває під домашнім арештом.
ФЦП довело до СІЗО і ексміністра культури Криму Аріну Новосельську. Її звинувачують в отриманні хабаря в 25 мільйонів рублів від підрядника будівництва об'єкту ФЦП – Театру ляльок у Сімферополі. Ексміністр перебуває під арештом у Москві, провину не визнає.
Крим.Реалії готові надати можливість висловити свою позицію всім особам, згаданим у цьому матеріалі.
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
