Рубрика «Погляд», спеціально для Крим.Реалії
Президент Росії Володимир Путін запропонував Державній Думі денонсувати міжнародні договори Ради Європи, з якої його країну виключили ще в березні 2022 року, після нападу на Україну. Тепер із російських законів, ймовірно, зникнуть вимоги щодо їх відповідності міжнародним зобов'язанням Росії у сфері прав людини.
Цікаво, що Володимир Путін пропонує російським парламентарям денонсувати ці закони заднім числом, з 16 березня 2022 року. Режим російського президента більше не стиснутий навіть рамками пристойності. І це при тому, що після 2014 року, коли було ухвалене рішення про анексію Криму та напад на Донбас, а у відповідь Росія отримала санкції Ради Європи, її представники постійно шантажували керівників організації, що їхня країна вийде з Ради Європи і не дотримуватиметься норм міжнародного законодавства.
У результаті після нападу Росії на Україну Раді Європи довелося спішно відмовлятися від діалогу з країною-агресором
Треба визнати, що цей шантаж тоді успішно спрацював. Не просто було скасовано санкції. Були змінені самі правила роботи в Раді Європи та ПАРЄ, щоб унеможливити застосування санкцій до держав-членів і зберегти поле для «діалогу». В результаті після нападу Росії на Україну Раді Європи довелося спішно відмовлятися від діалогу з країною-агресором, а російським керівникам – з полегшенням відмовлятися від тих самих міжнародних норм, денонсацією яких вони роками лякали європейських парламентарів.
І я ще не забув цієї постійної аргументації багатьох європейських законодавців та експертів: як ви можете вимагати збереження санкцій! Адже в результаті Росія вийде з Ради Європи, а її громадяни втратять останню можливість – доступ до міжнародного правосуддя! І це при тому, що Росія вже змінила Конституцію, заявила про превалювання внутрішнього законодавства над міжнародним та систематично не виконувала рішення Європейського суду з прав людини.
Зараз, на тлі цього указу Путіна, варто ще раз сказати про нерозуміння західними політиками сутності російського підходу до політики.
Росія і сама йде з будь-якої структури, членство в якій, схоже, загрожує прискореному будівництву тоталітаризму в окремій країні
У Кремлі, певен, поважають лише силу. Коли Путін анексував Крим – тобто пішов на кричуще порушення міжнародного права з часів Другої світової війни – на Заході обмежилися обережними санкціями, які не повинні були завдати шкоди економіці США та Євросоюзу і вважали за краще зберегти можливості для діалогу з Росією. І в результаті Володимир Путін пішов шляхом, що повністю вивів Москву за межі цивілізованих міжнародних відносин. Зараз його вже не злякаєш санкціями та виключенням. Росія і сама йде з будь-якої структури, членство в якій, схоже, загрожує прискореному будівництву тоталітаризму в окремій країні.
Якби тоді, 2014 року, реакція на Крим була б хоча б мінімально схожою з реакцією на масований напад, впевнений, що могло б не бути ні великого нападу, ні навіть Донбасу. Тепер за це нерозуміння психології російських чекістів найдорожчу ціну платять усі. Але насамперед, звичайно ж, українські громадяни, чия країна стала ареною кровопролитної та жорстокої війни, до того ж перетвореної Кремлем, схоже, на ефективний інструмент тоталітарної реставрації самої Росії.
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
