Індекси Московської біржі та РТС (фондовий індекс, основний індикатор фондового ринку Росії) втратили все зростання 2021 року і продовжують падіння. Курс рубля опинився під серйозним тиском через геополітику, повідомляє російське видання РБК. З чим пов'язане падіння курсу рубля та основних біржових показників російської економіки? Як зростання курсу долара та євро, падіння біржових індексів позначиться на економіці Криму? Про це – у матеріалі Крим.Реалії.
Прессекретар президента Росії Дмитро Пєсков 24 січня сказав журналістам, що ситуація на російській біржі пов'язана із загальним становищем на світових ринках, що перебувають на стадії «глибокого песимізму» у світлі напруженої політичної обстановки.
Падіння наприкінці 2021 та на початку 2022 року торкнулося й української гривні. У Національному банку України спостерігають початок стабілізації курсу гривні до долара після тривалого падіння, повідомляє директор Департаменту відкритих ринків НБУ Олексій Лупін. Він стверджує, що український валютний ринок пройшов через період турбулентності та оцінює цей процес позитивно.
Представник Нацбанку назвав ключовою умовою подальшої стабілізації гривні деескалацію військової напруги біля кордону України.
На 25 січня українське видання Finance.ua повідомило про продовження девальвації гривні до долара за результатами міжбанківських торгів на той день.
Член українського Економічного дискусійного клубу Олег Пендзін в ефірі Радіо Крим.Реалії сказав, що російський рубль та українська гривня падають «під серйозним тиском» на фінансовому ринку. Причина їх падіння – російська загроза військової ескалації.
– Концентрація російських збройних сил на кордоні з Україною та можлива агресія Росії досить серйозно лякають фінансовий світ. Ми бачимо негативні моменти, пов’язані з евакуацією частини співробітників посольств Америки (США – КР), Великої Британії з України. Ці загрозливі факти дуже негативно впливають на очікування фінансового світу.
Пендзін пояснює, що девальвація української гривні пов'язана з тим, що іноземні інвестори продають українські облігації та «виводять свої активи і долари з України».
Директор російського Центру досліджень постіндустріального суспільства Владислав Іноземцев зазначає, що падіння російського рубля відбувається з політичних причин. За його словами, курс рубля до долара може повернутися до свого «рівня на початок року», якщо з'ясується, що між Росією та Заходом «спадає напруженість і американці повірили, що росіяни не вторгнуться в Україну».
Російський бізнесмен, блогер, керуючий партнер компанії Management Development Group Inc. Дмитро Потапенко в ефірі Радіо Крим.Реалії повідомив, що жителі Росії поки що не відчули ефекту від падіння біржових індексів та курсу рубля. Але «відстрочений ефект» буде в найближчі два місяці, прогнозує він.
– Якщо ми говоримо про долар, то, як би комусь не хотілося, скільки б не говорилося про імпортозаміщення, у нас практично всі товари або імпортні, або квазіімпортні. Від 40% до 90% комплектуючих у наших (російських – КР) товарах – валютні. Тому стрибків з 74 до 77 рублів (за долар на валютному ринку – КР) з тимчасовим лагом від двох тижнів до двох місяців (залежно від швидкості оборотності товару) наш споживач відчує.
За розрахунками Дмитра Потапенка, зростання цін у Росії в 2022 році складе від 17% до 23%, але він не виключає і «більш глобального просаду», тобто інфляції.
У Криму цього року відзначають зростання цін на товари та послуги. За інформацією місцевої російської влади, інфляція на півострові становить близько 10%. Але кримчани стверджують, що ціни в магазинах зросли суттєвіше.
Директор Інституту економіки та управління Кримського федерального університету імені Вернадського Віктор Реутов заявляє, що ціни на продукти зростають не лише у Криму, а й у світі. Він стверджує, що в інших регіонах ціни на продовольство за минулий рік зросли на значну суму.
Кримський історик і політолог Євгенія Горюнова в ефірі Радіо Крим.Реалії висловила думку, що в Криму нелогічно трактують причини підвищення цін.
– З 2015 року Росія веде у Криму політику імпортозаміщення. Вона відмовляється від покупок багатьох товарів на світовому ринку. Звідки ж тоді у Криму мають бути світові глобалізаційні тенденції, якщо Росія там «вариться у власному соку»? У світі ціни зростають тому, що зростає вартість ресурсів – газу та нафти. Але ж Росія є найбільшим експортером газу і нафти у світі. І чомусь не може продавати їх своїм промисловцям та бізнесу за такими тарифами, щоби населення не відчувало зростання цін.
На думку Євгенії Горюнової, ціни в Криму впливають на те, що його економіка не може розвиватися в умовах міжнародних санкцій і «вариться у власному соку».
