Москва висунула вимоги, які можуть зірвати підписання угоди про перемир'я в Чорному морі
Заяви США та Росії, що окреслюють рамки для обмеження бойових дій у Чорному морі, були розцінені як крок до ширшого припинення вогню у війні Кремля проти України.
І Москва, і Вашингтон «продовжуватимуть працювати над міцним і тривалим миром», як заявили Кремль і Білий дім.
Але заява Кремля також містила конкретні формулювання, яких не було d заяві Білого дому.
Чого вимагає Росія і що вона пропонує
У Кремлі заявили, що Москва дотримуватиметься угоди лише після того, як Захід зніме санкції із російських банків, які торгували сільськогосподарською продукцією, а також із російських кораблів.
Зокрема, йшлося про «Россільгоспбанк», який є великим державним кредитором для російського агробізнесу. Росія вимагає підключити його та інші російські структури до глобальної системи банківських переказів SWIFT.
Також йдеться про обмеження щодо експорту добрив і компаній, що страхують російський тіньовий флот.
Експерти кажуть, що все це потенційно може стати серйозним каменем спотикання.
Повернення до системи SWIFT потребуватиме згоди Європи – у той час, коли американо-європейські відносини різко погіршуються.
Чи це передумови, спрямовані на зрив усієї угоди? Або ж Росія просуває максималістські переговорні позиції, як робила це до початку тотального вторгнення в Україну? Чи кремлівська мова просто більш чітка у своїх формулюваннях?
«Російські вимоги є абсолютно непропорційними до її пропозицій», – коментує для Радіо Свобода Яніс Клюге, заступник керівника відділу Східної Європи та Євразії Німецького інституту міжнародних справ і питань безпеки в Берліні.
Умови Росії мають на меті відвернути гнів Трампа від Москви і перевести його на Європу
«Москва хоче перевірити [адміністрацію Трампа]. Хоче побачити, наскільки він справді відчайдушно прагне домогтися навіть часткового припинення вогню, – вважає Клюге. – Але також важливо, кого звинувачуватиме Трамп, коли угоди не буде. Умови Росії мають на меті відвернути гнів Трампа від Москви і перевести його на Європу».
Трамп назвав одним із головних пріоритетів своєї зовнішньої політики припинення трирічного нападу Росії на Україну. На відміну від свого попередника Джо Байдена, який відмовився співпрацювати з Москвою, адміністрація Трампа зробила саме це. Вона провела щонайменше дві телефонні розмови з президентом Володимиром Путіним і направила головних радників, включно з держсекретарем Марко Рубіо, до Саудівської Аравії для початку переговорів.
Зернова ініціатива: що далі?
Переговори стосувалися не лише розв’язання війни, а й ширшого відновлення американсько-російських відносин, які погіршилися принаймні з 2012 року за правління тодішнього президента Барака Обами, а потім різко обвалилися після вторгнення в лютому 2022 року. Путін назвав ширші питання «основними причинами» протистояння щодо України.
Угода, досягнута цього тижня, яка включала паралельний набір переговорів США з українськими офіційними особами, залучала «технічних експертів». Їм доручили зосередитися лише на одній сфері: Чорноморській зерновій ініціативі.
Укладена за посередництва Туреччини та ООН, угода спрямована на те, щоб український і російський експорт зерна з Чорного моря вийшов на світові ринки, без побоювань щодо інфляції цін і голоду.
Термін дії ініціативи закінчився в липні 2023 року після того, як Росія відмовилася продовжити свою участь.
Масштабні санкції Заходу, спрямовані на покарання Росії за вторгнення, включали відключення російських банків від SWIFT (системи обміну повідомленнями, яка допомагає банкам здійснювати перекази та платежі).
Проте санкції не стосувалися російського експорту продовольства та добрив. Москва залишається основним постачальником товарів, пов’язаних із сільським господарством, на світові ринки. Однак російські офіційні особи не раз скаржилися, що санкції щодо страхування, доставки та логістики перешкоджають цій торгівлі.
За словами Клюге, вимоги, викладені в заяві Кремля від 25 березня, схожі на ті, яких прагнула Росія під час переговорів 2023 року.
«Тоді Україна перебувала в безвихідній ситуації, потрібне було рішення щодо експорту зерна, – каже Клюге. – ЄС був стурбований надходженням занадто великої кількості зерна в Європу, і це спровокувало протести фермерів. Тому ЄС був готовий піти на компроміс, і «повторний SWIFT» «Россільгоспбанку» розглядався як варіант для досягнення цього»
«Ми бачили це раніше. Вони повторюють наративи з літа 2023 року, – каже Юлія Сабіна-Джоя, старша наукова співробітниця Інституту Близького Сходу у Вашингтоні та колишня радниця президента Румунії. – Вони не були такими сміливими, як зараз, з мовою SWIFT, і особливо з експортом добрив, на якому заробляють великі гроші».
«Тактика ведення переговорів»
За тиждень до оголошення про Чорноморську угоду Кремль і Білий дім окреслили рамки для обмеженого припинення вогню, метою якого було обмежити удари по енергетичній інфраструктурі, наприклад, по електростанціях, лініях електропередач і підстанціях.
Тим не менш, українські та російські війська продовжували обстрілювати один одного безпілотниками та ракетами, включно з ніччю 26 березня.
Радник президента Володимира Зеленського Дмитро Литвин заявив Українській службі Радіо Свобода, що з 18 березня Росія щонайменше вісім разів цілилася по українських енергетичних об’єктах.
У коментарях журналістам речник Кремля Дмитро Пєсков наполягав, що розпорядження Путіна про мораторій на українську енергетичну інфраструктуру залишається в силі.
Водночас він зазначив, що Чорноморська ініціатива буде «активована після виконання низки умов».
У заяві Білого дому від 25 березня широко зазначено, що Вашингтон допоможе відновити доступ Росії до ринку експорту сільськогосподарської продукції та добрив, а також знизити витрати на морське страхування та покращити доступ до портів.
У коментарях журналістам Трамп пізніше дав зрозуміти, що його адміністрація розглядає можливість скасування додаткових санкцій.
«Це тактика переговорів, але це не щось дивовижне чи незвичайне, – коментує Джоя позицію Росії. – Вони не хочуть припинення вогню або зупинки війни. Вони продовжують знаходити виправдання цього не робити, продовжують створювати умови, які переслідують їхні національні інтереси»
Росія чітко дала зрозуміти, що її кінцевою метою є скасування санкцій Заходу. Але ці санкції залишаються розмінною монетою для адміністрації Трампа, тому навряд чи Білий дім намагатиметься скасувати їх усі одразу, вважає український економіст Борис Кушнірук.
«Трампу не вигідно скасовувати всі санкції проти Росії. Це інструмент впливу, навіщо його позбуватися?» — заявив Кушнірук Українській службі Радіо Свобода.
Марк Галеотті, знаний експерт із Росії, стверджував, що російські чиновники влаштовують пастку для європейців.
«Багато поступок, яких вимагає Москва, є не просто подарунком Вашингтона, – сказав він у статті для журналу The Spectator . – Європа покірно погодиться з американським планом, посилюючи розчарування тим, що вона також не сидить за столом переговорів, або ж чинитиме опір, знову ризикуючи ще більше відштовхнути і без того єврофобну адміністрацію?»
- Офіційні заяви за підсумками переговорів не містять деталей щодо наслідків порушення припинення вогню, заявив президент Володимир Зеленський на брифінгу 25 березня. За словами президента, в разі відкриття вогню російською стороною Україна звернеться до США.
- 11 березня у Саудівській Аравії відбулася зустріч делегацій України й США. І США з Росією. Під час переговорів Україна погодилася з пропозицією американської сторони про запровадження режиму припинення вогню у війні з Росією на 30 днів.
- Президент США Дональд Трамп 12 березня висловив упевненість у тому, що припинення вогню вдасться досягнути, а його спецпредставник Стів Віткофф відвідав Москву 13 березня, щоб поговорити з Кремлем про ситуацію.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії . Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту : https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net . Також слідкуйте за основними подіями в Telegram , Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо встановити VPN.
