Як рік повномасштабного вторгнення Росії в Україну позначився на кримчанах? Які події року були найголовнішими для кримчан? І який прогноз на найближче майбутнє для Криму? Про своє бачення Крим.Реалії розповів голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.
Найважливішим для кримчан цього року голова представницького органу кримськотатарського народу вважає те, що людям дали надію на деокупацію півострова.
Світ об'єднався навколо України торік
«Мужність Збройних сил України, єднання української нації дали людям, які живуть у Криму, дуже велику надію на те, що все це завершиться визволенням Криму. Ми маємо відзначити як явище всіх наших людей, які живуть в окупованому Криму. Вони у значній своїй, переважній більшості – я маю на увазі кримських татар, етнічних українців – залишаються вірними, відданими українській державі. Це явище, і його слід берегти і зміцнювати», – зазначив Рефат Чубаров.
Голова Меджлісу наголошує на важливості другого саміту «Кримської платформи», який, на його думку, показав, що світ об'єднався навколо України.
«Це було неймовірно – відбулись кардинальні зміни ментальності не просто людей на заході, а головне – політиків. Знову ж таки, завдяки тисячам і тисячам загиблих українських воїнів, які протистоять росіянам на фронті. Це і парламентський Загреб: зібралися глави всіх країн-членів «Кримської платформи», а їх уже сьогодні шістдесят. І вони, знову ж таки, говорили про те, що Росія як країна-терорист має бути приведена до тями. Говорили дуже жорсткі слова щодо Росії та найщиріші – на підтримку України. Світ об'єднався навколо України торік», – каже голова Меджлісу кримськотатарського народу.
Люди хочуть звільнення
Політичному та військовому керівництву України завжди треба пам'ятати про людей у Криму.
«Я знову хочу повертатися до наших людей у Криму, які через перші практичні удари по військових об'єктах піднялися духом. Новофедорівка під Саками та знищення 10-11 російських військових літаків – людей у Криму, які очікують на відновлення державного суверенітету України, це настільки надихнуло. А потім уже під Джанкоєм було знищено потужний склад боєприпасів, атака на будівлю штабу Чорноморського флоту. Люди хочуть звільнення», – зазначає політик.
Рефат Чубаров закликає не забувати про політв'язнів у Криму, які зберігають гідність і стійкість. Він вважає, що найближчим часом у Криму посилиться тиск та збільшиться кількість затримань.
«У нас уже двоє політв'язнів померли у в'язниці. У Костянтина Ширінга була серйозна хвороба серця, і він від цього помер, убитий. Тому що його не лікували навмисне. У Джеміля Гафарова – ниркова недостатність, нирки в нього були дуже хворі. Потрібно говорити і про Костянтина, і про Джеміля, що вони їх убили. Вони забиратимуть нових людей і кидатимуть до в'язниць. Але, як усі ми знаємо, і про це говорить народна мудрість: найгустіша темрява перед світанком», – говорить голова Меджлісу кримськотатарського народу.
Кримчан намагатимуться залякати тим, що Україна покарає їх за співпрацю з Росією.
Ми всі розраховуємо на повернення цього року
«Вони намагатимуться знаходити тисячі й тисячі своїх аргументів, щоб люди не просто боялися повернення, а щоб вони здійснювали якусь протидію поверненню України. Але цього їм не вдасться, тому що, по-перше, наша державна політика виходить з того, що ми чітко відрізнятимемо тих, хто безпосередньо колаборував, тобто прислуговував безпосередньо окупантам і чинив злочини проти прав інших людей і, зрозуміло, що ці люди будуть покарані. Але ті, хто живуть на окупованих територіях і залишаються громадянами України – для них це нарешті здійсниться їхня мрія, якою вони живуть уже дев'ять років, Крим буде звільнений», – вважає Рефат Чубаров.
Голова представницького органу кримських татар зазначає, що зараз складно давати прогнози про те, коли буде деокуповано Крим, але розраховує, що це відбудеться в 2023 році.
«Хочемо уникати будь-яких прогнозів, але в нашій діяльності Меджлісу кримськотатарського народу ми всі розраховуємо на повернення цього року. І ми плануємо деякі вже заходи», – зазначає Рефат Чубаров.
Страшно, але через кров створюється нова Україна
Рік повномасштабного вторгнення Росії в Україну вразив Рефата Чубарова єднанням людей: «Прояв такої колосальної єдності людей за часів найбільшої загрози для них самих. Це березень, квітень, певною мірою травень 2022 року. Люди були настільки монолітні. Я хотів би, щоб ця монолітність ніколи в нас не зникала. Взаємодопомога між людьми, вона стосувалася і тих, хто рятував жінок і дітей, евакуювали їх у тому числі за кордон. Ми максимально об'єднали діаспори – і кримськотатарську, і українську. Минулий рік на тлі жорстокої війни, тисячі, десятки тисяч убитих, ракети, якими щодня обстрілюють всю територію України – він викристалізовує українську націю. Мені здається, вона вже викристалізована: це етнічні українці, кримські татари, євреї, люди різного етнічного походження, вони вважають себе українцями. Я думаю, це найголовніше надбання через випробування, через кров. Страшно, але через кров створюється нова Україна».
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
