На 22 лютого у Москві призначене позачергове засідання Ради Федерації. Офіційно зазначено, що основне питання, яке стоятиме на порядку денному, – підвищення пенсій військовим перед 23 лютого, Днем радянської армії. Але на тлі скупчення російських військ біля українських кордонів, дипломатичного протистояння Росії та Заходу, загострення ситуації на лінії розмежування на Донбасі та звинувачень з боку Росії у військовій агресії, що її нібито здійснює Україна, засідання Ради Федерації викликає, як мінімум, занепокоєння. Радіо Донбас.Реалії припускає, які рішення можуть ухвалювати на засіданні 22 лютого, та які потенційні наслідки вони можуть мати.
Що таке Рада Федерації?
Це верхня палата російського парламенту, вона складається із сенаторів. Серед рішень, які ухвалює Рада Федерації, цікавими у нинішньому контексті можуть бути наступні:
- затвердження Указу президента Росії про введення воєнного стану;
- затвердження Указу президента Росії про введення надзвичайного стану;
- питання про можливість використання Збройних сил за межами території Російської Федерації.
Чому сенаторів збирають саме 22 лютого?
Не зрозуміло, адже чергове засідання мало відбутися трохи більше, ніж за тиждень – 2 березня. Засідання 22 лютого - позачергове і пройде в один день з засіданням Державної Думи Росії, що буває не часто. Тобто зберуться одразу дві палати російського парламенту. Таке буває, зазвичай, коли заслуховують звернення президента, яким вже багато років є Володимир Путін.
Які рішення вже ухвалювала Рада Федерації?
На прикладі війни з Грузією у 2008 року та анексії Криму 2014 року можна простежити, що саме Рада Федерації була залучена до цих процесів. У випадку з Абхазією та Південою Осетією, які Кремль визнав як держави, це визнання відбулося указом президента Росії (тоді ним був Дмитро Медведєв), але після звернення обох палат російського парламенту.
У 2014 році президент Путін визнав незалежність Криму, після чого його незаконно було приєднано до Росії. З цього приводу Путін також виступив перед федеральними зборами. Але ще до того – 1 березня 2014 року – саме Рада Федерації формально дозволила Путіну використовувати російські війська на території України.
Чого ж чекати тепер?
- Якщо говорити про можливість ухвалення нового офіційного рішення про введення російських військ в України, то великої необхідності у ньому немає, адже таке право може бути використане у разі небезпеки, що загрожує російським громадянам за кордоном. Якщо говорити про ОРДЛО, то так званих «нових громадян» там, за твердженням Росії, вже понад 770 тисяч. Тобто логічний привід є, особливо, враховуючи російську риторику останніх днів.
- Державна Дума вже ухвалила звернення до Путіна визнати формування «ЛДНР» як незалежні республіки. Чи виступить на засіданні 22 лютого з такою пропозицією Рада Федерації? Це цілком можливо, у такому разі Кремль сам для себе ще більше легітимізує таке рішення, що продиктоване різними гілками влади. У такому разі знову набуває актуальності попередній пункт. Чи не буде визнання «ЛДНР» означати, що Росія вже не вважатиме ОРДЛО частиною України, а дозвіл на введення військ буде наданий на неокуповану частину Донбасу чи інші українські регіони?
- Саме визнання «ЛДНР» означатиме і фактичне закінчення Мінського процесу, Нормандського формату та і взагалі призведе до переговорного вакууму між Росією та Україною з країнами заходу. Подальшу реакцію на ці дії та ймовірні санкції у Росії теж не можуть не передбачати. До того ж, очевидно, що це лише посилить ескалацію як на Донбасі, так і на кордонах України.
- Рада Федерації та Кремль можуть ухвалити і рішення про введення військ в ОРДЛО разом із визнанням «республік» чи без такого. Тож на лінії розмежування можуть опинитися не підконтрольні Росії формування, а регулярна її армія, як це було у 2014-15 роках. Це додасть ризиків великого конфлікту.
