«Він щиро вважає, що нічого не порушив». Співавтор фільму «Золоте дно» і білоруський політолог – про «палаци Лукашенка»

Телеграм-канал Nexta опублікував фільм про «розкішне життя» Олександра Лукашенка (якого ЦВК Білорусі в 2020 році оголосила президентом країни – з чим не погоджуються протестувальники і білоруська опозиція, не визнають легітимність президентських виборів у Білорусі й країни ЄС і США). У фільмі «Золоте дно» перераховані 18 об’єктів нерухомості, якими, як стверджують автори, користується Лукашенко і його найближче оточення, інформує телеканал «Настоящее время», створений Радіо Свобода з участю «Голосу Америки».

Серед них – Палац Незалежності в Мінську, база відпочинку «Крупенино» у Вітебській області і хутір «Вискули» в Брестській області. Чоловік зі зміненим голосом, якого автори називають співробітником адміністрації Лукашенка, розповів, що на утримання резиденцій нібито витрачають мільйони доларів. Хоча під час відкриття Палацу Незалежності в 2013 році Лукашенко говорив, що в його будівництво «не вкладено жодної рубля бюджетного».

За даними іншого анонімного джерела, в Палаці Незалежності є баня, сауна, басейн, зимовий сад, збройова, винний льох і вертолітний майданчик. Загальна площа палацу може становити понад 50 тисяч квадратних метрів. Саме в цей палац під час літніх протестів 2020 року Лукашенко прилетів на гелікоптері з автоматом руках.

Nexta також стверджує, що у Лукашенка є колекція автомобілів преміум-класу загальною вартістю чотири мільйони євро. Зокрема, видання перераховує два автомобілі «Ауді» вартістю 100 тисяч євро, «Майбах» за 1,5 мільйона євро, «Роллс-Ройс» за 170 тисяч євро, «Мерседес» за 160 тисяч євро і «Теслу» за 100 тисяч євро (в 2019 році Лукашенко заявляв, що електромобіль «Теслу» йому подарував гендиректор автомобільної компанії Ілон Маск, однак той не підтвердив цю інформацію). Обслуговування автопарку обходиться в сотні тисяч доларів, мовиться у фільмі.

Якщо вірити Nexta, у Лукашенка є також колекція класичних автомобілів, вартість яких – мільйони доларів.

5 березня білоруський політик прокоментував анонс фільму Nexta. «Я у своєї держави нічого не вкрав, не взяв», – сказав Лукашенко.

За його словами, у нього немає ніяких багатств, а майже все, чим він користується, належить державі. «У мене є «палац». По-моєму, 7 на 8 – будиночок, де я виріс з матір’ю. Ось це мій «палац», – заявляв Лукашенко минулого тижня.

В ефірі телеканалу «Настоящее время», створеного Радіо Свобода з участю «Голосу Америки», фільм «Золоте дно» обговорили засновник телеграм-каналу Nexta Степан Путило і білоруський політолог Валерій Карбалевич.

– Степане, чому ви вибрали саме такий тон свого фільму: з переходом на особистості, навіть з образами?

Путило: В принципі, це наш стиль, якому ми не зраджуємо вже кілька років. Ми на прямі образи не переходимо, але переконані, що такого тону дійсно заслуговує ця людина.

– У вашому фільмі неназваний співробітник адміністрації Лукашенка (як я розумію, колишній) стверджує, що на будівництво резиденцій були витрачені екологічні гранти Євросоюзу. А які є цьому докази, крім свідчень неназваних людей, яких нам не показали?

Путило: Звичайно ж, ми верифікували цю інформацію і просили у людей документи, що підтверджують їхні слова. І вони надали деякі документи. І, на жаль, з метою безпеки [джерел] ми не могли їх показати, хоча дуже хотіли.

Люди нам надіслали документи, проте з винятковою вимогою не публікувати їх і взагалі не показувати, що у нас щось схоже було, тому що зараз в Білорусі триває терор. Навіть якщо люди за кордоном, до їхніх родичів приходять. Звичайно, вони побоюються за своє життя. Але наші джерела, в тому числі непов’язані між собою, підтверджували багато фактів. У нас є база своїх джерел, ми давно ведемо інсайдерський телеграм-канал, і там багато людей з різних сфер діяльності, які теж підтверджували ці факти.

– Валерію, ви з цього фільму дізналися для себе щось нове?

Карбалевич: Для людей, які цікавляться політикою, абсолютна більшість фактів – далеко не новина. Про це писали багато незалежні засоби масової інформації, деякі факти я навожу в своїй книзі «Олександр Лукашенко. Політичний портрет», яка вийшла ще в 2010 році. Тому самі по собі факти не є якоюсь сенсацією.

Але для значної частини людей, які почали цікавитися політикою тільки зараз, новобранців політики 2020 року, зібрані в одному місці факти можуть стати несподіванкою. Тим більше, сам Олександр Лукашенко прокоментував і навіть анонсував цей фільм, що трошки дивно.

– Степане, Лукашенко ніде в документах, як я розумію з вашого матеріалу, не фігурує. Як не фігурують і його родичі, яким нібито дарували квартири, автомобілі, резиденції. А як згодом можна довести це документально?

Путило: Більш того, він сам глибоко переконаний, що він чистий перед народом і на нього нічого не оформлено. Згідно з документами – дійсно, на Лукашенка нічого не оформлено, все оформлено або на державу (хоча ми бачимо, що він не бачить різниці між державою і особистою власністю), або на наближених бізнесменів, до яких у нього є довіра, на яких у нього є компромат, в будь-який момент їх можуть посадити. Вони все розуміють: є свої правила, є відсоток, яким потрібно ділитися, є люди, яких потрібно поважати, і так далі. Я думаю, вони далеко втекти не зможуть, і в разі падіння цієї системи через них всі факти і розкриють.

– Валерію, чи зможе цей фільм вплинути на тих білорусів, які сумніваються?

Карбалевич: Для когось це буде шоком, хтось скаже: «Ну що ж, така наша доля, така у нас країна». Розумієте, в чому справа: сам Лукашенко і його прихильники щиро вважають, що вони – не корупціонери. Тому що у них феодальне уявлення про державу як про питоме князівство або унітарне підприємство, господар якого може розпоряджатися усім. Ось йому подарували «Майбах», «Теслу» – він не сприймає як хабар те, що в будь-якій державі було б сприйнято як хабар, він щиро вважає, що нічого не порушив. Тому що він – господар в цій країні, він може розпоряджатися всіма, може користуватися для свого задоволення всім, що в цій державі є.

– Степане, ви у фільмі говорите про те, що у Лукашенка ледь не власний гарем. Чи намагалися ви знайти цих жінок, щоб отримати їхні свідчення?

Путило: Намагалися знайти не жінок, а тих, хто ними займається, і в тому числі через Білоруський держуніверситет, але люди, на жаль, не дуже відкрито йдуть на контакт, всі бачать: режим вкрай мстивий і ні перед чим не зупиниться, щоб знайти цих людей.