Президент Росії Володимир Путін 18 березня прилетів в анексований Крим. Він запустив у експлуатацію дві теплоелектростанції та заявив, що тепер проблем із електроенергією в Криму не буде. За його словами, ці ТЕС даватимуть півострову сумарну потужність у 940 кіловат – майже стільки ж, скільки п'ять років тому поставлялося з материкової частини України.
На святковому концерті в Сімферополі, присвяченому п'ятиріччю російської анексії півострова, Володимир Путін порівняв кримчан 2014 року з бійцями Червоної армії 1941-го, «коли вони, прориваючись до своїх, виносили на собі ближче до серця бойові прапори своїх частин».
Український політолог Олеся Яхно бачить у візиті Путіна до Криму, перш за все, пропагандистську мотивацію.
Для багатьох з анексії почалося «вставання Росії з колін», хоча в економічному, геополітичному сенсі це не такОлеся Яхно
– Стандартно – демонструвати значимість анексії Криму. Те, що історично, як каже Путін, «питання Криму закрите». Крім того, щоб показати, що велика і значна увага приділяється півострову, адже він особисто приїжджає на відкриття тих чи інших проектів. Тут цілий набір пропагандистських (тез – КР). Для багатьох з анексії почалося «вставання Росії з колін», хоча в економічному, геополітичному сенсі це не так, ефект прямо протилежний. Проте російська влада видає це за значущу подію. Тому, звісно, Путін і далі використовуватиме цей міф, капіталізуватиме його. Нічого іншого і немає. Якби Росія думала про Крим, то дбала б про економічний розвиток, про додаткові можливості, а за фактом Крим – це сіра зона.
Що до запуску нових ТЕС великої потужності, Олеся Яхно вважає, що вони потрібні не для розвитку Криму, що ускладнений в умовах санкцій, а для нарощування військової бази.
– Я вважаю, що в таких умовах позиція Заходу щодо Криму тільки посилюватиметься, тому що є загроза самим цим країнам. У недавній резолюції Європарламенту є пункт про створення Росією загрози в низці акваторій – і там вказано не тільки Чорне море, а й Балтійське, Середземне. Там зазначається, що якщо Росія поводиться деструктивно в одному регіоні, по відношенню до України – йдеться про агресію в Керченській протоці – то на якомусь етапі ніхто не знає, що може стукнути голову російській владі, і вона може повести себе так само в інший акваторії. Можливо, в Росії розраховували, що в результаті Європа закриє очі на анексію Криму, але закривати очі на це не будуть, позиція посилюватиметься.
На святковому концерті в Сімферополі Володимир Путін запевнив кримчан, що розвиток півострова тільки починається:
«Події п'ятирічної давності не тільки привели до неймовірного підйому патріотизму у всій Росії, але і показали нам величезну силу правди і справедливості. Саме тому Росія розгорнула обійми, свої серце і душу і з радістю і захопленням прийняла вас в свою величезну багатонаціональну сім'ю. Ми багато зробили за останні п'ять років, але належить зробити набагато більше. Створені тільки базові умови для розвитку. Але ми зробимо все, доб'ємося всіх поставлених перед собою цілей, вирішимо всі завдання. Тому що є головна умова. Вона полягає в тому, що ми разом!».
Український економіст, директор Міжнародного фонду Блейзера в Україні Олег Устенко коментує підрахунки видання Bloomberg Economics, згідно з яким економіка Росії в результаті анексії Криму за п'ять років втратила більше 150 мільярдів доларів.
Інвестиції почали різко зменшуватися, а це досить важливий фактор і основа майбутнього економічного розвитку країниОлег Устенко
– Наскільки я розумію, рахували як реальні втрати, так і те, що було недоотримано, так звану упущену вигоду. Те, що було втрачено моментально і відразу, це можливості реалізації частини продукції російського експорту на світовому ринку – тут вони постраждали, але не так значно, тому що, здебільшого, це енергетичний експорт. Постраждала частина галузей, де була велика частка продукції з більш високим рівнем доданої вартості – не сировина. Але це не найбільший удар – інвестиції почали різко зменшуватися, а це досить важливий фактор і основа майбутнього економічного розвитку країни. Росія продовжує задихатися від так званої голландської хвороби, коли велика частина інвестицій досі вкладалася в енергетичний сектор, а решта ігнорувалися.
Олег Устенко вважає, що Крим з усіма інфраструктурними об'єктами, які будує Росія, не зможе стати цікавим майданчиком для виробництва і торгівлі.
Будь-який інвестор тут перебуває в умовах підвищеної турбулентності, ти не знаєш, що буде завтра або післязавтраОлег Устенко
– Я ігнорую системні ризики, які є в Росії, – незахищеність власності, високий рівень корупції, нереформована судова система – крім них у Криму є дуже серйозна проблема. Будь-який інвестор тут перебуває в умовах підвищеної турбулентності, ти не знаєш, що буде завтра або післязавтра. У бізнесі і так складно прогнозувати, але в цьому випадку – а раптом буде змінено статус? Ти вкладаєш гроші, а в якийсь момент вам скажуть: «Вибачте, тепер це предмет нової домовленості». У Балтійських країнах після падіння Радянського Союзу діяла реституція, коли колишні власники після повернення на батьківщину реально могли претендувати на свою власність. Де гарантії, що такого не станеться в Криму? Для покриття таких ризиків потрібна неймовірно висока прибутковість, якої там просто немає.
(Текст підготував Владислав Ленцев)
