Спецоперація під назвою «стаття Путіна»

В Україні від президента до істориків, публіцистів та просто користувачів соцмереж обговорюють статтю президента Росії Володимира Путіна, опубліковану на його сайті у понеділок, де він вчергове обґрунтовує свою тезу про те, що росіяни і українці – це один народ, а отже українців як таких і нема зовсім. І поки історики – професійні та аматори – доводять безпідставність тез Володимира Путіна, які переважно повторюють ще радянські шкільні підручники з історії, спеціалісти з протидії дезінформації радять приглянутися до послання Путіна як до спецоперації, що виконується в певний час і має свою мету та аудиторію.

Виступаючи на «Всеукраїнському форумі Україна 30», президент України Володимир Зеленський сказав, що статті російського колеги не прочитав повністю, але відзначив, що Володимир Путін витратив багато часу на «глибоку роботу» і те, що вона була опублікована і українською мовою.

«Президент РФ вже почав писати українською мовою. Значить ми все правильно робимо, – сказав президент Зеленський. – Можу тільки позаздрити, що стільки часу президент такої великої держави може собі дозволити витратити на таку детальну роботу».

Президент Зеленський поскаржився, що раніше не розумів, чому його російський колега не може знайти часу на зустріч з ним, а тепер він знає, «на що він витрачає свій час».

Ще в день публікації статті Володимира Путіна «Про історичну єдність росіян та українців» на неї встиг відреагувати міністр культури Олександр Ткаченко, який сказав, що «оригінальністю вона не вирізняється», бо повторює всі імперсько-радянські тези.

«Переписувати історію почали ще російські царі, коли присвоїли назву «Русь» своїй Московії. Так само продовжив це в часи вбивства правди Сталін. Який не тільки знову розповідав про «колиску братських народів», але й наочно показав своє ставлення до «братських народів» шляхом Голодомору, масових депортацій та інших геноцидних практик», – написав Ткаченко у сервісі Telegram.

Історик Олексій Гарань в розмові з Радіо Свобода уточнює, що насправді Путін повертається до імперських тез більше, ніж до радянських, бо за Радянського Союзу українці та росіяни були не одним народом, а двома, хоча і братніми.

«Те, що зараз проголошує Путін, це суперечить навіть радянській точці зору, це суперечить тому, що казав Ленін, і це повернення до «самодєржавста». Тобто «один народ, одна віра, і один самодержець», – пояснює професор університету «Києво-Могилянська академія», науковий директор фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Олексій Гарань.

Історія як гібридна зброя

Фахівці з боротьби з дезінформацією та гібридними загрозами радять такі статті взагалі не читати, бо вони не про історію, а про використання історії як зброї проти України у гібридній війні та про те, як вплинути на порядок денний в Україні, змінити акценти з того, що дійсно важливо для майбутнього України на другорядні та беззмістовні питання.

«Я категорично проти того, що ми останні 24 години обговорюємо тільки його (Путіна), а не те, що відбулася зустріч президента Зеленського з (канцлеркою Німеччини) Ангелою Меркель, в той час, коли сьогодні відбувається гуманітарний форум «Україна 30», на якому Володимир Зеленський говорить на одній сцені з Іллею Хржановським про гуманітарну політику. Я думаю, що це дуже небезпечно і дуже важливо для нас. Проблема в тому, що коли ми постійно обговорюємо те, що пропонує нам Кремль, ми ніколи не вийдемо з цього замкненого кола, коли ми маємо реагувати і протидіяти. Давайте вже нарешті припнемо протидіяти і зосередимося на внутрішній адженді, на питаннях, які для нас набагато важливіші», – говорить у коментарі для Радіо Свобода Дмитро Золотухін, колишній заступник міністра інформаційної політики України.

Його колега, керівниця новоствореного Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки при Міністерстві культури та інформаційної політики Любов Цибульська, також вважає, що обговорювати тези статті сенсу немає, але як чергова спецоперація проти України вона варта уваги фахівців.

Чому зараз?

Як каже Цибульська в розмові з Радіо Свобода, інформаційна політика, яку Росія веде щодо України, іде рука-в-руку з військовим тиском на Донбасі та його загрозою довкола українських кордонів.

«Ми бачимо, що протягом останнього року інтенсивність воєнних дій на Донбасі спадає, в українців зменшується відчуття небезпеки, тож це – добрий час, щоб проштовхувати тезу про мир і дружбу з росіянами та «один народ». Одночасно вони тримають Україну в напрузі, що активні воєнні дії можуть знову поновитися в будь-яку хвилину. Згадаймо ситуацію з небувалим нарощуванням військової потужності на кордонах України навесні, з тим, як у Москві коментували навчання Sea Breeze-2021, а також відбувається підготовка на навчання «Запад 2021», коли навколо України буде дуже багато військ, і попереду – завжди актуальна дата для провокацій з боку Росії – День незалежності України», – пояснює Любов Цибульська час публікації путніської статті.

Що говориться статтею?

На думку Любові Цибульської, адресатом статті Путіна є українці, які ще вірять, що на якихось компромісних умовах з Росією можна домовитися про мир. Для цього можна навіть і українською мовою перекласти листа – показати, що ми ж не агресивні, ми можемо і вашим цим «смішним говором» написати. Також це – послання для західних лідерів, що «від України ми не відмовимося».

Є в статті і невербальний меседж, говорить Цибульська, це психологічний вплив «типового аб’юзера», садиста, що отримує задоволення від знущання зі своєї жертви.

«Це типова психологічна маніпуляція над жертвою, коли аб’юзер каже: «ти недолуга, в тебе без мене нічого не вийде, ти невдаха». Це сигнал пригнічення волі. І наших успіхів, які також є, Путін не помічає, він продовжує жити у своїй уявній реальності, і кожного разу нам її нав’язує. І це продумана тактика, мета якої примусити жертву постійно сумніватися у собі, в своїх силах», – пояснює Любов Цибульська і нагадує, що психологічні операції прописані в офіційній воєнній доктрині Росії та вважається одним з трьох головних компонентів воєнної агресії.

Любов Цибульська зауважує, що послання Путіна – це і сигнал для своєї внутрішньої російської аудиторії, що від агресивного імперського порядку денного в Кремлі не відмовляються, і що чим активніше Москва діятиме назовні, тим жорсткіше вона діятиме і всередині країни, проти опозиції та незалежних голосів.

«Україна знову повернулася в ТОП-теми на російському телебаченні, коли були навчання Sea Breeze, тема України обговорювалася в російському ефірі зранку до вечора. Ми залишаємося високо на порядку денному росіян. А зараз знову включається найвищий спікер. І це не означає, що дотеперішні зусилля не були успішними, зовсім не так. Це означає, що спецоперація має багато елементів, і Путін включається в неї переважно або на початку, або наприкінці, для Путіна дуже довго готують ґрунт, і він виходить в потрібний момент. А момент зараз – зіпсувати нам День незалежності, тому ми ще багато такого почуємо до кінця серпня», – прогнозує Любов Цибульська.

Як реагує цільова аудиторія?

Експертка вважає, що попри наївність самих тез послання Путіна, ним не варто легковажити, адже значна частина української аудиторії радо купується на різні «мирні послання від Путіна».

«Ми бачимо, наскільки легко людям «заходить» такого роду контент як тільки згасають бойові дії. Як тільки ми перестаємо відчувати фізичну небезпеку, відразу зростає імовірність проникнення ось таких ідей. На цій хвилі і їде до нас весь цей російський мотлох у вигляді Кіркорова-Моргерштерна, та інших. Це все також невипадково – це є про те, щоб не випустити нас зі свого культурного впливу», – каже Любов Цибульська.

Тому, на думку дослідниці, на такі послання все ж варто відповідати: «Багатьом людям досі потрібно пояснювати, чому не «один народ», чому різні мови, скільки років Україні. Для різних аудиторій потрібно пояснювати по-різному. Комусь, те, як виглядає спецоперація і деконструювати її, а комусь потрібно пояснювати ази – про історію і мову».

Що може протиставити Україна?

Головне, що може протиставити цим тезам Україна – це свої успіхи в розвитку демократії, економічному та культурному розвитку, вважає Цибульська. А починати, на її думку, потрібно з якісної шкільної освіти, «щоб вся ця імперсько-радянська маячня туди не потрапляла».

«Бо історія перетворилася на зброю, зброю проти України. Її легко можуть звинуватити у колаборації з нацистами в період Другої світової війни, при тому що не було окупованої території, де б колаборації не було, але Норвегії, чи Франції ніхто цих претензій не виставляє» – говорить Цибульська.

Так само як і праворадикали існують в кожній країні Європи, при чому на рівні топ-політиків, але тільки в Україні, де вони не представлені ані впливовими політичними силами в парламенті, ані хразиматичними політичними фігурами, вони викликають занепокоєння.

«У самій Росії люди сидять в тюрмі за іншу інтерпретацію історії, за те, що вони можуть порівняти режим Гітлера і Сталіна», – пояснює Любов Цибульська.

«Маніпуляція з історією в Росії створює певну ідентичність та певне ставлення до інших народів. Якщо їм вдасться виховати нове покоління з таким ставленням, то можна з легкістю гарантувати, що воно буде агресивно ставитися до сусідів, буде готове воювати за імперські погляди», – вважає Любов Цибульська.

Тому, на її думку, вивченню своєї справжньої історії, популяризації її через художні твори, кіно, телесеріали, має бути для українців важливою формою самозахисту.