Рівень довіри росіян до президента знизився до 53%, що стало мінімальним показником з жовтня 2012 року. Про це говорять результати опитування «Левада-центру». Найбільшою довірою серед росіян користуються такі інститути як армія (61%), президент (53%), спецслужби (45%), церква та релігійні організації (40%), а також благодійні організації (36%).
Результати опитування «Левада-центру» обговорили в ток-шоу Радіо Крим.Реалії.
Міністр закордонних справ України у 2007-2009 роках Володимир Огризко вважає, що Росія зайшла «у глухий кут своєї державності». Незважаючи на істотне зниження довіри до Путіна, Огризко сказав, що демократія не відповідає цінностям та інтересам жителів Росії.
Російський народ живе в парадигмі «цар і раб»Володимир Огризко
‒ Я дійшов висновку, що справа не в Путіні. Зараз у нього ‒ 53% підтримки, потім може бути ‒ 65%, потім ‒ 35%. Річ не в ньому. Не буде Путіна ‒ буде Мутін. Правда в тому, що російський народ живе в парадигмі «цар і раб». Ці цифри мене не шокують і не є сенсаційними. Росіянам потрібний цар, але добренький, щоб бив періодично, але не дуже сильно, а потім «червоний каптан пообіцяв би». Це саме та парадигма, в якій живе більшість російського населення, і виходу з цього практично немає. Хіба що «Російська імперія» під вагою власних проблем (і я це передбачаю) упродовж наступних 10-15 років почне розвалюватися. Не тому що «злі американці», українські «нацисти» та «бандерівці» хочуть розвалу Росії, просто це об'єктивний процес, як колись був об'єктивним розвал СРСР. Там нічого не змінилося ні в політичному, ні в економічному, ні в ментальному сенсі. А імперії приречені, особливо у 21-му столітті.
В ексміністра Огризка ‒ песимістичний прогноз для економіки Росії. За його припущенням, у найближчі двадцять років російський бюджет зазнає колапсу через падіння експорту нафти та газу.
‒ Оскільки Росія не може й не хоче модернізуватися, не хоче позбутися тягаря олігархізму та корупції, які зупиняють реальний розвиток економіки, то не треба бути великим аналітиком, щоб зрозуміти, що Росія прискорено рухається до свого кінця. Таким чином будуть вирішені не тільки питання Криму чи Донбасу, а й Абхазії, Південної Осетії, Придністров'я, Сирії та всього того, що називається російською дестабілізацією у світі.
Коментуючи рейтинг довіри росіян, на вершині якого опинилися армія, президент, ФСБ та інші спецслужби, політолог Леонід Радзиховський зазначив, що у російського народу існує запит на уособлення сили.
Величезній більшості жителів Росії це було не потрібно, але дуже приємно для національного самолюбства, національного марнославства та національного почуттяЛеонід Радзиховський
‒ Люди пишаються втіленням грубої фізичної сили, будь то футбол чи військові. Тому нічого дивного, що за наявності пропаганди, яка активізує ці архетипи, вони користуються популярністю. Путін прийшов саме відновлювати архетипи. Не державу відновлювати (її відновлювати якраз не треба було, вона не розпалася б). Це стовідсоткова брехня, що Російська держава до приходу Путіна перебувала на межі розпаду. Але архетипи, так, тріщали по швах. І Путін почав робити найлегшу, приємну справу ‒ «гладити по шерсті», говорити звичні слова, хвалитися, погрожувати сусідам пальчиком. Це робили всі царі середньовічних країн, і Путін робить. Це працює на безумовні рефлекси населення.
За інформацією «Левада-центру», після анексії Криму та початку війни на Донбасі рейтинг Володимира Путіна був найвищим з моменту, як він очолив країну. У червні 2015 року його діяльність схвалювали 89% опитаних росіян.
Політолог Радзиховський вважає, що Крим анексували спеціально для зростання рейтингу російського президента.
‒ З точки зору інтересів Путіна, це була піар-акція. Якщо вас цікавлять його мотиви, то вони полягали не в тому, щоб приєднати до Росії абсолютно ні для чого не потрібний їй Крим, в який треба тільки вкладати гроші. Державі під назвою Російська Федерація він не потрібний ні в економічному, ні у військовому відношенні. А ось президенту держави Путіну це було дуже потрібно, тому що це фантастично піднесло його рейтинг. І величезній більшості жителів Росії це було не потрібно, але дуже приємно для національного самолюбства, національного марнославства та національного почуття.
Згідно з результатами опитувань, армія три роки поспіль лідирує в рейтингу довіри росіян, говорить заступник директора та науковий керівник «Левада-центру» Лев Гудков. Слідом за армією йдуть президент і ФСБ. Менше ніж третина росіян довіряють суду, прокуратурі, Держдумі та Раді Федерації. За словами Гудкова, ці правові інститути перебувають у стані «нікчемності, або переважно недовіри». В аутсайдерах рейтингу ‒ великий бізнес і політичні партії.
‒ Ті структури, які могли б представляти та виражати інтереси різних груп, а це ‒ політичні партії, парламент, профспілки ‒ перебувають у зоні абсолютної недовіри. Це надзвичайно важливо.
Трактуючи результати опитування, соціолог Гудков зазначає, що в Росії відбувається відродження тоталітарної ідеї.
Йдеться про відродження певних інституційних структур тоталітарного штибуЛев Гудков
‒ Це залишки радянських тоталітарних інститутів, що пригнічують і руйнують будь-які організації, які могли б забезпечувати функціонування демократичного, вільного громадянського суспільства. Масова свідомість точніше та тверезіше уявляє собі устрій Російської держави, ніж ліберальні або прокремлівські російські політологи. Важливо, що йдеться про відродження певних інституційних структур тоталітарного штибу. Результатом цього є відчуття беззахисності, безпорадності звичайної людини, яка не може ніде знайти ні захисту, ні задоволення власних інтересів і запитів.
За оцінкою Гудкова, рейтинг Володимира Путіна «падає досить сильно». Соціолог вказує на те, що підтримка президента Росії була на піку під час російсько-грузинської війни в серпні 2008 року й після анексії Криму у 2014-2015 роках. Схвалення анексій залишається на стабільно високому рівні й зараз. Незважаючи на падіння рівня життя через західні санкції та збільшення витрат на Крим, її підтримують 78% росіян, зазначив Лев Гудков.
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.