Життя кримської глибинки: село Литвиненкове (фотогалерея)

Село Литвиненкове (до 1945 року Кентугай) Білогірського району у радянський період повторило долю майже всієї сільської глибинки Криму. Після сталінської депортації кримських татар декількома хвилями протягом десяти-п'ятнадцяти років туди в добровільно-примусовому порядку переселили селян з російських і українських областей.

Так у селі з'явилися вулиці Житомирська і Сумська. Деякі вимушені переселенці через десятиліття виїхали з Криму, але більшість все ж залишилося працювати на «фронтах» соціалістичних п'ятирічок.

Зараз місцевий колгосп імені Крупської в запустінні. На ньому працювали вихідці з українського Полісся, які вирощували фрукти, виноград і тютюн. Тим не менш, життя в Литвиненковому триває з новими проблемами. Їх селу Литвиненкове і ще семи сусіднім селам району (Тургенєве, Новожилівка, Українці, Володимирівці, Ганнівці, колодязні і Найдьонівка) створили будівельники автотраси «Таврида». При проектуванні і будівництві вони не передбачили розв'язки в місці примикання сільській автодороги до траси. В результаті близько 10 тисяч людей, по суті, відрізали від цивілізації, тобто дитячих садків, лікарень, банкоматів і шкіл, що зосереджені в колишньому райцентрі – смт Зуя. Селяни, звичайно, потрапляють в селище, але з ризиком для життя, перетинаючи «Тавриду».

Кореспондент Крим.Реалії зобразив на фото село Литвиненкове і його жителів.