Село під Кримськими горами: Зеленогірське в умовах «водної кризи» (фотогалерея)

Село Зеленогірське розкинулося на лівому березі річки Сарису, майже в самому центрі Білогірського району. На південь від села тягнуться мальовничі схили Внутрішньої гряди Кримських гір. Це єдине місце в Криму, та й у всій Східній Європі, де займаються конярством для промислового виробництва кумису – молочнокислого напою з молока кобил. Цим безпосередньо займається місцева агрофірма.

Село біля зелених гір сьогодні на слуху і з іншої причини – через відсутність централізованого водозабезпечення. У Зеленогірському проживає близько двох тисяч жителів. Єдиний каптаж (пристрій, що дозволяє збирати та виводити підземні води на поверхню – КР), з якого питна вода подавалася в багатоквартирні будинки і приватний сектор, пересох. І тепер в Зеленогірське возять воду автоцистернами два-три рази на тиждень.

Однак не всі сільські жителі розраховують на підвезення води: з відрами і пластиковими пляшками вони ходять до так званої криниці, що біля напіввисохлого сільського ставка. Ті, у кого є власний транспорт, їздять по воду до «живих» джерел у довколишніх селах. Інші – купують у приватників, які налагодили паралельне підвезення води.

У 2020 році ситуація з водопостачанням в Криму стала критичною. Невелика кількість опадів і малосніжна зима призвели до посухи, стверджують кримські вчені.

З кінця серпня графіки подачі води були запроваджені в Сімферополі, а також у Сімферопольському і Бахчисарайському районах. Пізніше це торкнулося Білогірська і Білогірського району та частково Алушти.

Підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов не виключив, що Росія може визнати надзвичайною ситуацію з водопостачанням Криму. Він також стверджував, що 2020 рік став найбільш посушливим за 150 років спостережень.

Офіційний Київ стверджує, що постачання води на півострів через Північно-Кримський канал відновиться тільки після деокупації Криму.

Як живе село в умовах вододефіциту – бачив кореспондент Крим.Реалії.