У травні 1944 року залізнична станція Сюрень поблизу Бахчисарая була одним з найбільших пунктів збору і депортації кримських татар. Саме звідси радянська влада насильно вивезла, за оцінками істориків, понад 70 тисяч представників кримськотатарського народу – жителів Бахчисарайського району, Севастополя і найближчих до нього селищ, а також Алуштинського та Ялтинського регіонів.
Зараз селище має назву Сирень – як і безліч інших населених пунктів у Криму, його перейменували в 1950-х роках. Після 2014 року російська влада Криму вирішила побудувати тут меморіальний комплекс у пам'ять про жертв депортації. Роботи почалися ще чотири роки тому – і весь цей час ведуться зі змінним успіхом.
Спочатку меморіалом займалася казанська фірма «СтройКомТех». Терміни здачі об'єкта переносили тричі, причинами називали недофінансування і завершення термінів банківських гарантій. З підрядником навіть підписували додаткову угоду і розробляли «догоночний» графік. Але і це не допомогло – в лютому 2020 року російська влада півострова розірвали договір зі «СтройКомТехом».
Незабаром єдиним виконавцем робіт російський глава Криму Сергій Аксенов визначив «ГК «ДЕК Групп». Договір із фірмою підписали зовсім недавно – 20 липня 2020 року. Тепер новим терміном завершення робіт значиться четвертий квартал 2021 року.
Що зараз відбувається на станції Сирень і як виглядає недобудований меморіальний комплекс – дивіться у фотогалереї Крим.Реалії.
КОМЕНТАРІ: