Дивовижні гірські гряди, що сходять до самого моря, скелі, схожі на акулячі плавники, печера йога, храм Шиви, мурали з персонажами «Зоряних воєн» і примарний доглядач маяків, імені якого ніхто не знав, але до якого ставилися з великою повагою – все це спогади про відпочинок на мисі Меганом у 2012 році.
«У нас з друзями був план. Ми збиралися поїхати на мис Меганом і відпочивати там у наметах кілька тижнів. Чому саме туди – сказати важко. Я багато чув від друзів, що це місце сили й унікальний природний об'єкт, тому погодився на експеримент. Хтось із нас тоді навчався на другому курсі, хтось – у магістратурі. Пам'ятаю, що мама була шокована такою ідеєю і запропонувала поїхати в санаторій, але ми з друзями все ж таки відмовилися, хоча я навіть не підозрював про красу Меганома», – розповідає журналіст Крим.Реалії Роман Тищенко.
За його словами, найбільше вражала незаймана природа й обмеженість ресурсів.
«Навколо була незаймана природа, на багато кілометрів було тільки кілька десятків таких же «диких туристів», воду потрібно було набирати у майже пересохлих струмках кілька годин або купувати в околиці Судака, багаття можна було розпалити тільки сухими карликовими деревами, а вночі було видно весь небосхил», – згадує кореспондент.
Після двох тижнів стояння на мисі, компанія друзів вирушила до Ялти. Туристів здивував контраст курортного міста.
«Дорогою назад вирішили подивитися Ялту, оскільки в той час здавалося дивним туди не потрапити, якщо вже ми й так опинилися на півострові. Ялта вражала своєю багатолюдністю, суєтою, електричним світлом і достатком ресторанів. Ми були студентами, зняти номер у готелі було чимось неймовірно дорогим, тому розбили намет у парковій зоні біля річки між Київською і Московською вулицями. Але ми раділи тому, що ми в «курортній столиці Криму» і багато фотографували», – розповідає Роман Тищенко.
Як виглядали мис Меганом, Ялта і Лівадійський палац у 2012 році – дивіться у фотогалереї Крим.Реалії.
«У нас з друзями був план. Ми збиралися поїхати на мис Меганом і відпочивати там у наметах кілька тижнів. Чому саме туди – сказати важко. Я багато чув від друзів, що це місце сили й унікальний природний об'єкт, тому погодився на експеримент. Хтось із нас тоді навчався на другому курсі, хтось – у магістратурі. Пам'ятаю, що мама була шокована такою ідеєю і запропонувала поїхати в санаторій, але ми з друзями все ж таки відмовилися, хоча я навіть не підозрював про красу Меганома», – розповідає журналіст Крим.Реалії Роман Тищенко.
За його словами, найбільше вражала незаймана природа й обмеженість ресурсів.
«Навколо була незаймана природа, на багато кілометрів було тільки кілька десятків таких же «диких туристів», воду потрібно було набирати у майже пересохлих струмках кілька годин або купувати в околиці Судака, багаття можна було розпалити тільки сухими карликовими деревами, а вночі було видно весь небосхил», – згадує кореспондент.
Після двох тижнів стояння на мисі, компанія друзів вирушила до Ялти. Туристів здивував контраст курортного міста.
«Дорогою назад вирішили подивитися Ялту, оскільки в той час здавалося дивним туди не потрапити, якщо вже ми й так опинилися на півострові. Ялта вражала своєю багатолюдністю, суєтою, електричним світлом і достатком ресторанів. Ми були студентами, зняти номер у готелі було чимось неймовірно дорогим, тому розбили намет у парковій зоні біля річки між Київською і Московською вулицями. Але ми раділи тому, що ми в «курортній столиці Криму» і багато фотографували», – розповідає Роман Тищенко.
Як виглядали мис Меганом, Ялта і Лівадійський палац у 2012 році – дивіться у фотогалереї Крим.Реалії.
КОМЕНТАРІ: