«Ясновидець» – так з тюркської перекладається назва скелі Томакларин-Каяси, що з північного сходу підноситься над старовинним селом Межиріччя (Ай-Серез – до 1945 року). З протилежного ж боку над селом нависає інша кам'яна статуя – Хашки-Кая (з тюркської – «навпаки, протилежний»). Між ними довгою балкою Ай-Серез біжить невелика, довжиною всього дев'ять кілометрів, однойменна річечка. Точніше, біжить тоді, коли з навколишніх гірських схилів бурхливо спрямовуються вниз весняні або селеві дощові потоки. Коли ж їх немає, що, за невеликим винятком, переважає протягом останніх років, річкове річище – це сухе, застелене бруківкою поглиблення, що розділяє село на дві довгасті половинки.
Час виникнення поселення на берегах Ай-Сереза точно не встановлено. Відомо про існування пізньоантичного поселення в період, коли це узбережжі входило до володінь Візантії. Також документально підтверджено, що найбільше жителів в Ай-Серезі значилося напередодні Першої світової війни, в 1914 році, – понад 1650 осіб. За століття в Межиріччі проживали 519 осіб.
Як виглядає старовинне село на захід від Судака – дивіться в цьому фоторепортажі.
КОМЕНТАРІ: