Картина в селі Перекоп, найближчому до заводу «Кримський титан», стала, мабуть, ще більш апокаліптичною. Голі дерева, немов вимерлі сільські вулиці і двори. З живності помітні хіба що ворон, які перелітають із місця на місце.
У жовтні задушливе повітря з залізним присмаком у роті вже не відчувається. У село періодично навідуються фахівці-медики та ведуть прийом населення в місцевому модульному ФАПі (фельдшерсько-акушерському пункті), а співробітники МНС проводять заміри повітря.
Проте після пережитого селяни ще не оговталися. І знову продовжують скаржитися на погіршення здоров'я у дітей, а також появу маслянистих плям на поверхнях домашніх предметів. Не всіх у селі радує і перспектива повного відновлення роботи на «Кримському титані». І зовсім засмучує, що на ліквідацію наслідків хімвиробництва, судячи із заяв кримських чиновників, може піти три роки.
У жовтні задушливе повітря з залізним присмаком у роті вже не відчувається. У село періодично навідуються фахівці-медики та ведуть прийом населення в місцевому модульному ФАПі (фельдшерсько-акушерському пункті), а співробітники МНС проводять заміри повітря.
Проте після пережитого селяни ще не оговталися. І знову продовжують скаржитися на погіршення здоров'я у дітей, а також появу маслянистих плям на поверхнях домашніх предметів. Не всіх у селі радує і перспектива повного відновлення роботи на «Кримському титані». І зовсім засмучує, що на ліквідацію наслідків хімвиробництва, судячи із заяв кримських чиновників, може піти три роки.
КОМЕНТАРІ: