Село Карасівка Білогірського району до 1948 року мало назву Карасу-Баши. Воно розташоване біля східного відрогу найбільшого за площею в Криму гірського масиву Карабі-яйла (з кримськотатарської – «пасовище чорного павука»). Неподалік від Карасівки бере початок річка Біюк-Карасу – село розташоване на її лівому березі, за 9 кілометрів від райцентру.
У Карасівці налічується близько 230 жителів. До кінця дев'яностих років минулого століття основним виробничим об'єктом села був військовий радгосп «Гурзуфський», де працювали більшість селян. Тепер про радгосп нагадують лише руїни його тваринницького комплексу.
Реалії нинішньої Карасівки – у цьому фоторепортажі.
Карасівка: будні села під Карабі-яйлою (фотогалерея)
1
«Головна» будівля Карасівки – магазин (ліворуч) – працює тільки вранці та ввечері
2
Задні двори сільських садиб на вулиці Центральній
3
Вигляд на село з південної околиці, де колись розміщувався тваринницький комплекс військового радгоспу «Гурзуфський». За селом на задньому фоні – знаменита Біла скеля (Ак-Кая)
4
Від радгоспних корівників залишилися лише фрагменти стін
5
6
Серед житлових будинків на вулиці Степовій також можна побачити руїни
7
А на сусідній Центральній вулиці – зачинені порожні будинки з вибитими вікнами
8
У листопадовий сонячний день на порозі сільського будинку
9
10
Вигляд на село з мосту через Біюк-Карасу
11
Трохи на південь від села з джерела Карасу-Баши й починається «чорна» річка – Біюк-Карасу
12
У верхів'ї річки вода дуже чиста
13
Огороджений молодий яблуневий садок на лівому березі річки починається відразу ж за північною околицею села
14
Терен у яру біля річки
15
Дзеркало Білогірського водосховища через тривалу посуху помітно відійшло від Карасівки
КОМЕНТАРІ: