Білогірське водосховище входить до п'ятірки найбільших у Криму (загалом таких водойм на півострові 23). Його повністю заповнили водою у 1972 році для зрошення сільгоспугідь у долині річки Біюк-Карасу та живлення сусіднього Тайганського водосховища.
Після перекриття Північно-Кримського каналу на адміністративному кордоні Херсонської області та Криму в 2014 році функція водойми дещо змінилася: вона перетворилося на «донора» для наливних водосховищ Східного Криму, а торік ще й Сімферопольського водосховища.
Наприкінці 2016 року корисні запаси Білогірського водосховища були практично повністю вичерпані, тому наповнення східної гілки Північно-Кримського каналу здійснювалося за рахунок підземних вод і приток басейну річки Біюк-Карасу. У червні директор науково-виробничої фірми «Водні технології» Анатолій Копачевський повідомив, що «м'яка» вода з водосховища потрібна для того, щоб розводити жорстку воду з підземних свердловин.
Нині через посушливу осінь Білогірське водосховище знову помітно обміліло і впритул наблизилося до «мертвого об'єму».
Як виглядає водойма в середині останнього місяця осені – у цьому фоторепортажі.
Як виглядає наприкінці осені Білогірське водосховище (фотогалерея)
1
Верхів'я водосховища звузилося до мілкого річища Біюк-Карасу. Сама річка починається з джерела Карасу-Баши біля підніжжя гірського масиву Карабі-яйли на висоті 228 метрів над рівнем моря. Живлення річки – змішане, переважне дощове
2
Водою заповнений переважно північний край чаши Білогірського водосховища перед його греблею
3
На правий берег Біюк-Карасу в цьому місці можна перестрибнути або скористатися для переходу тракторною покришкою
4
Між тополями праворуч починається 620-метрова перепускна споруда, що з'єднує Білогірське водосховище з Тайганським. Деякі старожили довколишніх сіл, зокрема, Карасівки та Криничного, які добре пам'ятають відкриття Білогірського водосховища на початку сімдесятих років минулого століття, по-старому називають його «новим Тайганом», а Тайганське – «старим Тайганом»
5
Вода помітно відійшла від греблі Білогірського водосховища
6
«Живий» тунель у чагарниках на лівому березі водосховища
7
Шматок старої черепиці на сухому дні
8
Палохливі чаплі попрямували до лівого берега.
Найбільш поширена в Криму – сіра чапля, а ось велика та мала білі чаплі з дуже рідкісним чисто-білим оперенням зустрічаються рідше. І лише під час сезонної міграції з'являється у Криму руда чапля. Кваква або нічна чапля – теж рідкісний водоплавний птах, що веде нічний спосіб життя
Найбільш поширена в Криму – сіра чапля, а ось велика та мала білі чаплі з дуже рідкісним чисто-білим оперенням зустрічаються рідше. І лише під час сезонної міграції з'являється у Криму руда чапля. Кваква або нічна чапля – теж рідкісний водоплавний птах, що веде нічний спосіб життя
9
Стежки та польові дороги на правому березі водосховища ведуть у село Криничне Білогірського району
10
Осторонь польової дороги – непрацююча водорозбірна вежа з черепашника. За словами місцевих жителів, через неї аж до середини дев'яностих років минулого століття вода з водосховища подавалася для поливу виноградників
11
Тепер жителі Криничного на колишніх виноградниках вигулюють своїх домашніх вихованців і заразом збирають гриби, а саме – степову однобочку
12
За Карабі-яйлою видно дахи будинків села Карасівка (до 1948 року – Карасу-Баши)
13
Тайганське водосховище. Його береги підходять до території парку львів «Тайган», колесо огляду якого видніється на тлі неба
14
Якщо подивитися в протилежний бік, то в горах, над автошляхом Білогірськ-Привітне, можна побачити промисловий кар'єр, де видобувають щебінь
15
Сонце сідає над Білогірським водосховищем
КОМЕНТАРІ: