1 червня в усьому світі відзначають День захисту дітей. За статистикою громадянської ініціативи «Кримське дитинство», на півострові не менше ніж 191 дитина зараз живе без батька через переслідування кримських мусульман. Батьки цих дітей стали фігурантами кримінальних справ і були заарештовані, переважно за «терористичними» статтями – зокрема, за звинуваченням в участі в організації «Хізб ут-Тахрір». Ця організація заборонена в Росії, але не в Україні, а міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.
Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цих справах російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам.
Деякі правозахисні організації вважають цих людей політв'язнями, в тому числі Українська Гельсінська спілка з прав людини. У травні цього року в Центрі прав людини ZMINA заявили, що зараз 97 кримських татар зазнають політично мотивованого кримінального переслідування, 80 з них перебувають за ґратами. «Кримськотатарських активістів засуджують за сфабрикованими звинуваченнями в участі у терористичній діяльності до десятків років позбавлення волі», – вважають правозахисники ZMINA. Раніше спікер МЗС Росії Марія Захарова реагувала на подібні заяви від представників ОБСЄ: у відповідь на заклик звільнити затриманих мусульман вона заявила, що «мова йде про затриманих за підозрою у скоєнні злочинів та участі в діяльності терористичної організації». «Дуже не хочеться вірити, що ОБСЄ якимось чином виправдовує таку діяльність», – додала Захарова.
З дня першого обшуку й арешту за звинуваченням в участі у «Хізб ут-Тахрір» (перша севастопольська «справа Хізб ут-Тахрір») минуло майже сім з половиною років. Деякі заарештовані за подібним звинуваченням вже вийшли на свободу, відбувши весь термін ув'язнення. Однак більшість досі перебувають у колоніях і СІЗО.
Як зараз живуть діти кримських політв'язнів без батьків – дивіться у фотогалереї.
Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цих справах російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам.
Деякі правозахисні організації вважають цих людей політв'язнями, в тому числі Українська Гельсінська спілка з прав людини. У травні цього року в Центрі прав людини ZMINA заявили, що зараз 97 кримських татар зазнають політично мотивованого кримінального переслідування, 80 з них перебувають за ґратами. «Кримськотатарських активістів засуджують за сфабрикованими звинуваченнями в участі у терористичній діяльності до десятків років позбавлення волі», – вважають правозахисники ZMINA. Раніше спікер МЗС Росії Марія Захарова реагувала на подібні заяви від представників ОБСЄ: у відповідь на заклик звільнити затриманих мусульман вона заявила, що «мова йде про затриманих за підозрою у скоєнні злочинів та участі в діяльності терористичної організації». «Дуже не хочеться вірити, що ОБСЄ якимось чином виправдовує таку діяльність», – додала Захарова.
З дня першого обшуку й арешту за звинуваченням в участі у «Хізб ут-Тахрір» (перша севастопольська «справа Хізб ут-Тахрір») минуло майже сім з половиною років. Деякі заарештовані за подібним звинуваченням вже вийшли на свободу, відбувши весь термін ув'язнення. Однак більшість досі перебувають у колоніях і СІЗО.
Як зараз живуть діти кримських політв'язнів без батьків – дивіться у фотогалереї.
КОМЕНТАРІ: