Одноповерховий будинок з мансардою та двома симетричними флігелями в глибині невеликого фруктового саду на вулиці Київській у Сімферополі мало чим відрізняється від подібних «квартир на землі», що неподалік від міського парку «Мир». Лише чавунна табличка часів Української РСР на фасаді свідчить про те, що будинок – пам'ятник архітектури XVIII століття. Правда, історичний вигляд вгадується насилу.
Будова давно пристосована під сучасне комунальне житло, тобто поточний ремонт пам'ятника архітектури здійснюється за рахунок самих жителів усіх восьми квартир, які, до слова, офіційно числяться в історичній садибі. А також забороною власникам продавати начебто законні квадратні метри будь-кому. До речі, саме ця обставина найбільше не радує деяких нинішніх квартиронаймачів.
На Київській, 24 добре обізнані, що охоронним статусом свого житла зобов'язані медику і вченому Федору Мільгаузену, власнику їхнього будинку в 1820-1853 роках, і його тодішнім гостям – Олександру Пушкіну, Василю Жуковському, Михайлу Щепкіну, Віссаріону Бєлінському та іншим.
Сам же Федір Мільгаузен прославився тим, що зробив значний внесок у боротьбу з епідеміями, що вирували в Російській імперії на початку XIX століття. У 1806 році він отримав звання цивільного генерала-лікаря і посаду головного лікарського інспектора. Вийшовши у відставку через хворобу, переїхав до Сімферополя і був призначений чиновником для особливих доручень з лікарської частини при Таврійському губернаторі.
У 1822 році, коли в Сімферополі бушувала епідемія холери й чуми, Мільгаузен надавав активну допомогу в ліквідації самої епідемії, а потім і її наслідків. За спогадами очевидців, доктор Мільгаузен був і лікарем, і ботаніком, і метеорологом. Його зусиллями в Сімферополі виникла перша метеорологічна станція, лютеранська церква, а при ній – традиційна школа.
Викупивши кілька ділянок землі, Мільгаузен найняв фахівців, які посадили три великі й гарні сади, які частково збереглися до наших днів.
Особняк доктора Мільгаузена і його околиці в Сімферополі відвідав кореспондент Крим.Реалії.
Будова давно пристосована під сучасне комунальне житло, тобто поточний ремонт пам'ятника архітектури здійснюється за рахунок самих жителів усіх восьми квартир, які, до слова, офіційно числяться в історичній садибі. А також забороною власникам продавати начебто законні квадратні метри будь-кому. До речі, саме ця обставина найбільше не радує деяких нинішніх квартиронаймачів.
На Київській, 24 добре обізнані, що охоронним статусом свого житла зобов'язані медику і вченому Федору Мільгаузену, власнику їхнього будинку в 1820-1853 роках, і його тодішнім гостям – Олександру Пушкіну, Василю Жуковському, Михайлу Щепкіну, Віссаріону Бєлінському та іншим.
Сам же Федір Мільгаузен прославився тим, що зробив значний внесок у боротьбу з епідеміями, що вирували в Російській імперії на початку XIX століття. У 1806 році він отримав звання цивільного генерала-лікаря і посаду головного лікарського інспектора. Вийшовши у відставку через хворобу, переїхав до Сімферополя і був призначений чиновником для особливих доручень з лікарської частини при Таврійському губернаторі.
У 1822 році, коли в Сімферополі бушувала епідемія холери й чуми, Мільгаузен надавав активну допомогу в ліквідації самої епідемії, а потім і її наслідків. За спогадами очевидців, доктор Мільгаузен був і лікарем, і ботаніком, і метеорологом. Його зусиллями в Сімферополі виникла перша метеорологічна станція, лютеранська церква, а при ній – традиційна школа.
Викупивши кілька ділянок землі, Мільгаузен найняв фахівців, які посадили три великі й гарні сади, які частково збереглися до наших днів.
Особняк доктора Мільгаузена і його околиці в Сімферополі відвідав кореспондент Крим.Реалії.
КОМЕНТАРІ: