Артефакти під ногами: кримське печерне місто-фортеця Бакла (фотогалерея)

Бакла (з тюркської – квасоля, боби) – східне середньовічне печерне місто, розташоване на Баклінському нагір'ї, в межиріччі річок Альма і Бодрак, за 2 кілометри на схід від села Скалисте Бахчисарайського району. У ньому жили готи – об'єднання німецьких племен, як вважають фахівці, скандинавського походження, які розмовляли східнонімецькою готською мовою.

Кримські готи протягом майже тисячолітнього періоду перебували в тісному політичному і культурному контакті з Візантійською імперією. Саме з її політикою щодо зміцнення позицій у регіоні пов'язане будівництво фортеці на Баклінському плато в VI столітті. Одним із важливих чинників такої політики стало звернення готів до християнства. Свідченням того історичного періоду служать християнські поховання і руїни храму поруч із воротами цитаделі на Баклі.

У X-XIII століттях Баклінська фортеця перетворюється на невелике місто з прилеглими селищами. На городищі ведеться активне будівництво, розвивається ремесло. У XIII столітті гірський Крим потрапив у залежність від Золотої Орди. Традиційно вважається, що руйнування і сліди пожарищ останньої чверті XIII століття, виявлені при розкопках у гірській Тавриці, пов'язані з каральним набігом ординського темника Ногая. Не виключено, вважають історики, що життя на городищі в Баклі жевріло ще певний час, але воно вже втратило колишнє значення.

Що залишилося від кримського печерного міста-фортеці Бакла – дивіться у нашій фотогалереї.