Парламентська асамблея Ради Європи закликала Москву не застосовувати закони Росії на території окупованого Криму, а замість них використовувати на півострові законодавство України в питаннях тероризму та екстремізму. Про це йдеться в резолюції про права кримських татар в анексованому Росією Криму від 23 червня «Порушення прав людини, вчинені щодо кримських татар у Криму». ПАРЄ визнала, що влада Росії вдається до «серйозних порушень щодо кримських татар, включаючи вбивства, насильницькі зникнення, які так і не були розслідувані». Зокрема, Асамблея вважає незаконною практику переведення ув'язнених кримчан у російські в'язниці. Також, згідно з текстом резолюції, ПАРЄ чекає від Росії відновлення роботи Меджлісу кримськотатарського народу.
Про що йдеться в резолюції ПАРЄ про «Порушення прав людини, вчинені щодо кримських татар у Криму»? І чи може нова резолюція ПАРЄ вплинути на Росію?
Ці та інші актуальні теми в студії Радіо Крим.Реалії в ток-шоу «Кримське питання» обговорили ведучий Олександр Янковський та його співрозмовники: голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров; член ради російського правозахисного центру «Меморіал» Сергій Давідіс; російський адвокат Микола Полозов; менеджерка з міжнародної адвокації українського правозахисного центру ZMINA Ярослава Юдіна.
Документ готувався з 2018 року, над резолюцією працювали депутати й минулого, й нинішнього скликання, розповідає в ефірі Радіо Крим.Реалії голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.
Ухвалення резолюції – дуже виправдане, кожна цеглинка формує стіну, за якою опиниться РосіяРефат Чубаров
– Ми вдячні тим, хто готував цю резолюцію. Ставлення Росії, представники якої відмовилися коментувати резолюцію та вносити в документ правки, ще раз підтверджує правоту парламентаріїв, які виступали проти відновлення повноважень російської делегації в ПАРЄ до того, як Росія виконає вимоги попередніх резолюцій. Але тоді вирішили, що сам діалог із Росією в форматі ПАРЄ дасть можливості для виконання рішень асамблеї. Тепер ми бачимо, що більшість виявилася не правою, і Росія ще раз показує, що вона не виконуватиме те, що їй не подобається. Але саме по собі ухвалення резолюції – дуже виправдане, кожна цеглинка формує стіну, за якою опиниться Росія.
Я слухав трансляцію засідання й було видно, як російська делегація ухиляється від обговорення резолюції й просто повторює пропагандистські гасла. Тому очікувати, що дипломати поводитимуться, беручи участь в асамблеї, якось інакше, не доводиться. Російські представники розуміють тільки мову санкцій.
Найбільш неприйнятне те, що представники росіян нарікають, що хтось не відвідав Крим. Вони абсолютно не розуміють, що відбулося бандитське захоплення Криму, ніхто з міжнародних організацій і місій не порушуватиме міжнародне право. Бандит, який захопив наш будинок, запрошує сусідів ‒ абсурд.
Запрошення до Криму прозвучало зокрема з вуст члена Ради Федерації Росії Олександра Башкіна.
«Мені на слово ви можете не вірити, але в будь-який час можна приїхати до Криму й особисто подивитися, поговорити з людьми, ви отримаєте об'єктивну й правдиву інформацію. Хоча українська влада й буде незадоволена, ви побачите правду... Ми не вносимо й не обговорюємо правки, оскільки цей документ виправити вже неможливо», ‒ сказав він під час обговорення.
Менеджерка з міжнародної адвокації українського правозахисного центру ZMINA Ярослава Юдіна в ефірі Радіо Крим.Реалії відповідає на претензії російської сторони про те, що доповідач не був у Криму й не може судити про те, що відбувається там.
‒ Сунне Еварсдоттір, представниця Ісландії, була відповідальна за підготовку резолюції. Вона провела велику роботу, і всі питання, які присутні в резолюції, висвітлені об'єктивно й торкаються безлічі фактів порушень прав людини. По-перше, вона контактувала з тими, хто безпосередньо розповідав, що відбувається в Криму. По-друге, вона контактувала з попереднім доповідачем, який починав роботу над цією резолюцією – це швейцарець, який був у Криму й бачив, що там відбувається.
Спікер Держдуми В'ячеслав Володін повідомив 24 червня, що Державна Дума Росії може ініціювати питання про заборону в'їзду в країну автору оприлюдненої в ПАРЄ доповіді про порушення прав кримських татар в анексованому Криму ‒ представниці Ісландії Сунне Еварсдоттір.
«Доповідачка оприлюднила помилкову інформацію, спотворила реальну ситуацію», ‒ вважає Володін.
В ефірі Радіо Крим.Реалії Чубаров звернув увагу на тактику представників Росії ‒ повністю уникнути обговорення резолюції й тим більше фактів прямого переслідування відносно кримських татар. При цьому представники Росії порушували гуманітарні питання.
Член Ради Федерації Росії Ірина Рукавишникова під час засідання сказала, що в доповіді немає реальної інформації про ситуацію у Криму після 2014 року.
«Саме з цього моменту почалося відновлення історичної справедливості, політичне, соціальне, національне та духовне відродження кримських татар. Кримськотатарська мова вперше стала державною на території Криму, а це означає, що всі офіційні документи на території Криму написані трьома мовами: російською, кримськотатарською та українською. Це означає, що понад 400 засобів масової інформації щодня публікують матеріали цими мовами. Створена перша в історії Криму громадська кримськотатарська телерадіокомпанія. Це означає, що щодня понад 300 навчальних класів у школах введуть заняття рідною для татар мовою. Тільки після повернення Криму до складу Росії стали відкриватися національні бібліотеки, музеї, театри яких сьогодні понад 600», ‒ сказала вона.
Серед іншого резолюція закликає Росію скасувати рішення, яке забороняє діяльність Меджлісу кримськотатарського народу, і дозволити його лідерам – Мустафі Джемілєву та Рефату Чубарову – повернутися до Криму. Однак сам Рефат Чубаров в ефірі Радіо Крим.Реалії розповів, що повернення до Криму – наразі недоцільне.
‒ Це не перша резолюція, в якій Росію закликають до виконання рішення міжнародного суду ООН, ще від квітня 2017 року. Зрозуміло, що Росія ігнорує це рішення. Щодо мене ухвалене незаконне, але для окупантів обов'язкове, рішення про мій арешт. Їхати в Крим до того, як з боку Росії чітко не будуть зроблені дії, які забезпечили б рішення міжнародного суду ООН, загрожує тільки однією прямою дорогою ‒ у місця позбавлення волі.
Голова російської делегації в парламентській асамблеї Європи та віцеспікер Держдуми сусідньої Росії Петро Толстой сказав, що Росія не виконуватиме політизованих рішень парламентської Асамблеї Ради Європи ні щодо Криму, ні щодо опозиціонера Олексія Навального.
Член ради російського правозахисного центру «Меморіал» Сергій Давідіс вважає, що зміст резолюції цілком відповідає реальності, а ось сподіватися на можливість виконання рекомендацій резолюції Росією не доводиться. Про це він сказав в ефірі Радіо Крим.Реалії.
Привернення уваги до цих проблем ускладнить і сповільнить можливі порушення прав людини в Криму надаліСергій Давідіс
– Не варто очікувати, що російська влада скасує вирок щодо Рефата Чубарова, дозволить доступ керівникам Меджлісу до кримськотатарського народу в Крим, скасує рішення про визнання цієї організації екстремістською. Корисний вплив цієї резолюції в тому, що привернення уваги до цих проблем ускладнить і сповільнить можливі порушення прав людини в Криму надалі.
Але привернення уваги та фіксація ставлення міжнародної спільноти до ситуації, фіксація оцінок ‒ корисна. Ми не можемо сказати, що це негайно призведе до виправлення ситуації, але вже точно не зробить ситуацію гіршою. Але якби цього тиску не було, порушення були б ще масовішими.
«Захід судить про Росію, виходячи з вигаданої, зловмисної історичної версії, що ставить хрест на будь-якому шляху співпраці. Панове, ухвалюючи подібні до сьогоднішньої доповіді, ви займаєтеся лише цим. Зберігаючи своє становище в такому мейнстримі, зводите в абсолют вимоги декількох дисидентів, ігноруючи справжній стан справ у Криму. Як у нас у народі кажуть: «за деревами ви не бачите лісу» й абсолютно не турбуєтеся про розвиток добросусідських відносин із Росією», ‒ озвучив позицію депутат Держдуми Росії Юрій Олейников під час засідання ПАРЄ.
Резолюція ПАРЄ не має сили обов'язкового застосування, має рекомендаційний характер, нагадав в ефірі Радіо Крим.Реалії російський адвокат Микола Полозов.
‒ Зараз акцентування уваги на кримських татарах, напередодні «Кримської платформи», – це серйозний політичний жест із боку європейських інституцій.
Рішення ПАРЄ задають певний тон для подальшого руху європейських політиків, їхніх контактів із Росією у питаннях Криму та кримських татар. Це вплив на політичний європейський істеблішмент. Подібні рішення європейських парламентаріїв матимуть позитивний вплив на користь України в міжнародних інстанціях.
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
