Острів Зміїний ‒ найбільш закрита територія України в Чорному морі, її південно-західна прикордонна межа. Найближчі сусіди Зміїного ‒ Румунія та Крим, анексований Росією у 2014 році. Потрапити на острів непросто через його віддаленість від материка та зрозумілу (мілітаризований Крим поряд) присутність там військової інфраструктури. Крим.Реалії отримали таку можливість під час зустрічі на острові з президентом України Володимиром Зеленським. Чи видно зі Зміїного Крим і що спільного у цих регіонів, розповідаємо в нашому матеріалі.
Дістатися до Зміїного можливо морським або повітряним транспортом. На зустріч із Володимиром Зеленським нас разом із групою журналістів доправили вертольотом з військового аеродрому Одеси. Летіти звідти до острова приблизно 40 хвилин. У вертольоті жарко й дуже гучно. З незвички це може викликати загальний дискомфорт.
Політ над морем дає можливість побачити острів з різних ракурсів. З висоти він візуально нагадує обриси Криму. «Хвостик» ліворуч на фото асоціюється з Керченським півостровом, хоча й розташовується він не праворуч, як на мапі Криму, а ліворуч.
За масштабами ж Зміїний набагато менший за Крим. Його загальна площа, за інформацією українських прикордонників, становить 20,5 гектарів, обійти його можна за 40 хвилин.
На Зміїному діють обмеження на відео та фотозйомку. Крим.Реалії дозволили зробити фото на острові, попросивши не робити кадри з військовими позиціями та супутньою інфраструктурою. Можемо сказати, що острів цікавий і без них.
Особлива територія
У радянські роки на Зміїному розташовувався підрозділ протиповітряної оборони, а акваторію охороняли радянські військові та прикордонники. Після розпаду Радянського Союзу контроль над островом ослаб через нестачу палива для кораблів та авіації, тому в його акваторії процвітали контрабанда й браконьєрство, згадують українські прикордонники.
На початку 90-х років минулого століття влада вже незалежної України почала облаштовувати на острові прикордонну інфраструктуру. На той момент сполучення зі Зміїним все ще залишалося проблемою ‒ морському транспорту було непросто підійти до нього через кам'янисте узбережжя й сильні вітри в акваторії.
Виправити це вдалося після будівництва спеціального причалу на початку 2000-х років. Тепер усе необхідне на острів регулярно доставляють морським транспортом. Наразі Зміїний демілітаризований. Тепер це територія прикордонної застави та військових навчань.
«Спостерігаємо за кримськими вежами»
Українські прикордонники на острові контролюють акваторію Чорного моря аж до західного узбережжя Криму, захопленого Росією в 2014 році.
«Якщо подивитися туди, можна в гарну погоду побачити захоплені в Криму українські вежі, ми тут за ними спостерігаємо», ‒ вказують на море прикордонники, які служать на Зміїному.
Найближча кримська газовидобувна вежа українського підприємства «Чорноморнафтогаз», яку російські структури з 2014 року використовують у своїх цілях, розташована за 28 миль на схід від Зміїного. Захоплені біля берегів Криму бурові установки перебувають під цілодобовою охороною російських військових і спецслужб, які виявляють агресію щодо будь-яких спроб наблизитися.
Українські прикордонники на Зміїному відстежують активність біля цих бурових платформ. Раніше вони також допомагали збирати докази незаконної діяльності Росії на українських газових родовищах біля берегів Криму для міжнародних судів.
Селище, «народжене» в суді
Сам Зміїний раніше теж фігурував у міжнародній суперечці. На початку 2000-х років влада Румунії ініціювала питання про делімітацію континентального шельфу та виняткових економічних зон у Чорному морі в Міжнародному суді ООН у Гаазі.
Україна та Румунія під час обговорення лінії розмежування в Чорному морі розходилися в юридичному визначенні статусу острова Зміїний. Румунська сторона позиціонувала його як скелю без права на шельф і виняткову економічну зону в Чорному морі, а українська ‒ як острів з таким же правом.
Це питання мало важливе значення, оскільки на шельфі навколо Зміїного розташовані значні запаси нафти й газу.
У підсумку Міжнародний суд ООН у Гаазі розмежував море між Україною та Румунією приблизно посередині між лініями, на які претендували сторони.
Це рішення було назване компромісом між країнами. Але багато українських експертів вважають, що в межах цієї суперечки Україна юридично програла значні запаси газу на шельфі Чорного моря, які відійшли Румунії.
Щоб довести в міжнародному суді право України на 12-мильну економічну зону навколо Зміїного, острів тоді почали активно розвивати. Там заснували селище Біле. У ньому на момент розгляду суперечки з Румунією в суді проживали декілька десятків людей.
Зараз у Білому живуть тільки українські військові. Селище являє собою лише декілька будинків.
В одному з них розміщуються селищна рада та Одеське обласне комунальне підприємство «Острівне».
Місцеві дивуються нашій появі, але спілкуватися не хочуть. Селище повністю залежить від забезпечення з українського материка. Продукти, речі й усе необхідне туди постачають морем. Затримок із постачанням, за словами місцевих, немає.
Після висадки на острові автору цих рядків на мобільний телефон прийшли повідомлення від оператора «Vodafone Україна» з привітанням у Румунії, контактами посольства України в Румунії та повідомленням про переведення базового тарифу в роумінг.
У компанії «Vodafone Україна» Крим.Реалії це пояснили тим, що телефон зареєструвався в роумінгу в мережі румунського оператора зв'язку, «з огляду на невелику відстань від Румунії до Зміїного, а також тому, що радіохвилі набагато краще/далі поширюються над поверхнею води».
«Про такі випадки часто повідомляють абоненти, які живуть або перебувають у прикордонних областях. Щоб телефон не реєструвався в роумінгу й раптом не відбулася міжнародна тарифікація, таким клієнтам ми радимо вимкнути передачу даних у роумінгу та, якщо дозволяють налаштуання телефону, не реєструватися в мережах роумінг-партнерів», ‒ рекомендували у пресслужбі мобільного оператора.
Курорт на каменях
Прогулюючись узбережжям Зміїного, можна зустріти там плавців. Це військові, які служать на острові.
Для багатьох, хто служить там по кілька місяців на рік, кам'янисті схили й не облаштовані для купання береги ‒ єдиний курорт біля моря.
Сам Зміїний дуже мальовничий, завдяки уламкам скелі, розкиданим узбережжям.
У цих пейзажах можуть виникнути асоціації з морськими курортами.
Рослинність на Зміїному вигорає під палючим сонцем. Під час навчань тут регулярно горить трава, тому багато ділянок острова випалені. Пройшовши горілим, доводиться довго відмивати взуття.
На Зміїному встановлений пам'ятний знак, що повідомляє про наміри збудувати там православний храм на честь святого великомученика Георгія Побідоносця. Його вважають покровителем воїнів і всіх, хто опинився в зоні військових дій або наражається на небезпеку.
Військовослужбовці, з якими ми спілкувалися на Зміїному, стверджують, що їм не забороняють сповідувати релігію. Але чи є там представники інших конфесій, окрім православних, нам з'ясувати не вдалося.
Серед визначних пам'яток Зміїного ‒ пам'ятний знак «25 російським матросам, полеглим смертю хоробрих у 1905 році». Ймовірно, йдеться про російсько-японську війну.
Зараз сусідство Зміїного з Росією через мілітаризований нею Крим українська влада вважає фактором ризику. Тому сценарій відбиття можливої агресії на острів вносять у програми військових навчань, зокрема й українсько-американських «Сі Бриз».
Мілітаризація Криму
Після анексії Криму в 2014 році Росія проводить регулярні військові навчання на півострові та в акваторії Чорного моря, а також завозить військову техніку, зокрема, системи протиповітряної оборони.
У січні 2018 року в районі мису Фіолент на бойове чергування заступили російські зенітно-ракетні комплекси С-400 «Тріумф». У вересні 2018 року такі ж комплекси розмістили і в Євпаторії, а наприкінці року – в Джанкої.
У Генштабі України дії російських військових в Криму називають незаконними.
Заступник постійного представника України в ООН Юрій Вітренко висловив побоювання щодо можливого розміщення Росією ядерної зброї на півострові. Заступник секретаря Ради національної безпеки та оборони України Сергій Кривонос повідомив, що в Криму є кілька об'єктів, де може бути ядерна зброя. Він вважає, що можливість її розміщення на півострові «досить велика».
У 2016 році представник Кремля Дмитро Пєсков заявляв, що Росія не має наміру ні з ким обговорювати розміщення ядерної та неядерної зброї в Криму.
Генасамблея ООН у грудні 2019 року ухвалила резолюцію, що закликає Росію вивести свої війська з анексованого Криму і припинити тимчасову окупацію території України.
