Генеральна асамблея ООН схвалила нову резолюцію із засудженням окупації Росією українського Криму та її дій на захопленому півострові. Так само традиційно Росія висловила різку незгоду з позицією міжнародної спільноти. Але, крім невеликого повідомлення державного агентства «ТАСС» і кількох його скорочених передруків, російські засоби інформації практично не повідомили про чергову дипломатичну поразку Росії, промовчали наразі про неї й російські політики і дипломати.
Генеральна асамблея ООН на засіданні 7 грудня підтримала посилену резолюцію про проблему мілітаризації Росією окупованого нею українського Криму. Ініціатором проєкту резолюції «Проблема мілітаризації Автономної Республіки Крим і міста Севастополя, Україна, а також частин Чорного і Азовського морів» стала Україна, а подали його спільно з нею ще 36 країн.
(Тут можна завантажити текст резолюції в оригіналі англійською мовою, а також іншими офіційними мовами ООН)
Як повідомив постійний представник України при ООН Сергій Кислиця, проти українського проєкту резолюції проголосували 17 країн на чолі з Росією, за ухвалення документа висловилися 63 країни, ще 62 – утрималися.
Проти голосували Росія, Вірменія, Білорусь, Камбоджа, Китай, Куба, Північна Корея, Іран, Киргизстан, Лаос, М’янма, Нікарагуа, Сербія, Судан, Сирія, Венесуела, Зімбабве.
На пропозицію порівняти результат нинішнього голосування з голосуванням за схожу резолюцію попереднього року Кислиця відповів: «Росія втрачає голоси – цього разу ще на 2 менше; у нас нема втрат голосів; але головне не математика, а зміст резолюції, який з кожним роком посилюється; ми не стоїмо на місці».
Резолюція, серед іншого, закликає Росію як державу-окупанта «негайно, повністю і без жодних умов вивести свої війська з Криму і невідкладно припинити тимчасову окупацію території України», а також припинити переміщення озброєнь і військового персоналу на територію України й утриматися від протиправної військової діяльності в Криму і частинах Чорного і Азовського морів.
Також документ закликає держави-члени ООН і міжнародні організації «сприяти якнайшвидшому припиненню окупації Росією Криму», повідомило постійне представництво України в ООН.
На відміну від схожих резолюцій попередніх років, мовиться в повідомленні, новими елементами цьогорічного документа стали згадки про незаконне захоплення Росією і встановлення нею контролю над колишніми об’єктами зберігання ядерної зброї в Криму і невпинну мілітаризацію півострова, про продовження призову жителів Криму до російських збройних сил на порушення міжнародного гуманітарного права чи про включення кримських освітніх навчальних закладів до російської «військово-патріотичної» системи освіти. Резолюція закликає Росію припинити таку практику.
Крім того, новими є згадки про будівництво військових кораблів, проведення військових навчань і здійснення іншої військової діяльності, а також про російський транспортний проєкт «Таврида» як інструмент подальшої мілітаризації Криму.
Також резолюція закликає Росію негайно і без жодних умов повернути Україні обладнання і зброю, захоплену з українських кораблів внаслідок невиправданого застосування сили в листопаді 2018 року. Іще один заклик до Росії – утриматися від перешкоджання свободі судноплавства і припинити переслідування комерційних суден, повідомили в українському представництві.
Мілітаризація Криму, яка здійснюється Росією як державою-окупантом, залишається в центрі уваги міжнародної спільнотиДмитро Кулеба
Резолюції Генеральної асамблеї ООН не є документами, обов’язковими до виконання. Але міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба назвав цю резолюцію новим елементом дедалі більшого правового тиску на Росію.
«Ухвалення резолюції свідчить про те, що мілітаризація Криму, яка здійснюється Росією як державою-окупантом, залишається в центрі уваги міжнародної спільноти, яка розглядає перетворення Криму на величезну військову базу як пряму загрозу безпеці і стабільності в регіоні», – мовиться в його заяві.
Міністр також звернув увагу, що резолюція закликає міжнародну спільноту до консолідації зусиль із метою деокупації Криму, в тому числі в рамках новостворюваної Кримської платформи.
«Відтепер Україна має в своєму юридичному арсеналі додатковий переконливий політико-правовий аргумент для просування деокупації Криму», – наголосив Кулеба.
А от в МЗС Росії на кінець дня 8 грудня досі мовчать. Мовчить міністр Сергій Лавров, який виступав 8 грудня з промовою на відеозустрічі Російської ради з міжнародних відносин, мовчить речниця Марія Захарова, яка вже коментувала в інтерв’ю, оприлюдненому 8 грудня, погляд Москви на Кримську платформу і виступала цього дня з іншими заявами – але цю тему не згадала. Мовчить Кремль і його речник Дмитро Пєсков, який уже зустрічався 8 грудня з журналістами, мовчить Державна дума й Рада федерації, де завжди є багато охочих покритикувати Україну і тих, хто підтримує Київ. Ба й у російській владі, встановленій Москвою в Криму, – мовчать…
Єдиною російською реакцією на ухвалення резолюції були заяви першого заступника постійного представника Росії в ООН Дмитра Полянського, висловлені на самому засіданні Генасамблеї: в них він різко критикував резолюцію і повторював твердження Москви про «російський Крим» і про нинішній «майданний режим України» (це про владу президента Володимира Зеленського) й «майданне безумство», «майданну гарячку» і «майдановірус» у Києві (всього в його короткому виступі український Майдан згаданий у негативному контексті 9 – дев’ять – разів).
І єдиною оригінальною згадкою в російських і кримських засобах інформації, яку вдалося знайти на цей час, було коротке повідомлення російського державного агентства «ТАСС» про резолюцію і реакцію російського представника – яке ще кілька ЗМІ передрукували ще більш скорочено як невелику новинку.
Україна регулярно виносить на розгляд Генеральної асамблеї ООН резолюції, що стосуються окупованого Росією Криму. Першою з них стала резолюція про територіальну цілісність України, ухвалена відразу після заяв Москви про анексію півострова, в березні 2014 року.
А схожі до нинішньої резолюції з приводу мілітаризації Криму Росією Генасамблея ухвалювала 2018 і 2019 років.
Крім того, в 2016, 2017, 2018 і 2019 роках Генеральна асамблея також ухвалювала резолюції про порушення Росією прав людини в окупованому нею Криму.
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
Мілітаризація Криму
Після анексії Криму в 2014 році Росія проводить регулярні військові навчання на півострові та в акваторії Чорного моря, а також завозить військову техніку, зокрема, системи протиповітряної оборони.
У січні 2018 року в районі мису Фіолент на бойове чергування заступили російські зенітно-ракетні комплекси С-400 «Тріумф». У вересні 2018 року такі ж комплекси розмістили і в Євпаторії, а наприкінці року – в Джанкої.
У Генштабі України дії російських військових в Криму називають незаконними.
Заступник постійного представника України в ООН Юрій Вітренко висловив побоювання щодо можливого розміщення Росією ядерної зброї на півострові. Заступник секретаря Ради національної безпеки та оборони України Сергій Кривонос повідомив, що в Криму є кілька об'єктів, де може бути ядерна зброя. Він вважає, що можливість її розміщення на півострові «досить велика».
У 2016 році представник Кремля Дмитро Пєсков заявляв, що Росія не має наміру ні з ким обговорювати розміщення ядерної та неядерної зброї в Криму.
Генасамблея ООН у грудні 2019 року ухвалила резолюцію, що закликає Росію вивести свої війська з анексованого Криму і припинити тимчасову окупацію території України.
