Чи остаточно Україна відділилася від Росії? Огляд західної преси

Відхід України від Росії, що почався 30 років тому і триває досі, є однією з тих подій, які формували Європу після розпаду СРСР, вважає Пітер Дікінсон, редактор видання Атлантичної ради UkraineAlert Service. Кривавий конфлікт останніх семи років коштував не лише 14 тисяч життів та сотень тисяч біженців, але і відкинув весь регіон назад у часи Холодної війни. Та чи є цей розрив з Росією остаточний, адже Кремль продовжує мріяти про повернення Києва до його орбіти?

Також світова преса пише про те, що Київ активізував дії з повернення Криму та повідомляє про суперечливі повідомлення про нібито викрадення українського літака, що проводив евакуацію людей з Афганістану.

Про надії та ризики для української незалежності Атлантична рада розпитала експертів:

Деніел Фрід, високопоставлений співробітник Атлантичної ради, не вважає, що якісь остаточні події взагалі існують, але у діях Путіна він бачить свою, хоч і погану логіку.

«Путінізм як система авторитарної клептократії утримує Росію економічно відсталою, її економіка має вилучену, а не додану вартість. Ця відносна відсталість залишає систему вразливою для виклику зсередини. Тому режим намагається утримати іноземний вплив, особливо вплив західних демократій, якомога далі», – вважає аналітик. А це означає, що успіх України як процвітаючої демократії є небезпечним для Путіна. А отже, поки кожна з цих країн йтиме своїм курсом, вони залишаться ворожими одна до одної.

Відомий британський експерт, Джеймс Шерр, який нині є старшим науковим співробітником Естонського інституту зовнішньої політики Міжнародного центру оборони та безпеки, говорить, що новини зі США про «Північний потік-2» і вивід військ з Афганістану створили у Києві «ефект землетрусу». Ці події, на його думку, підривають довіру України до США, і Вашингтон не розуміє, як багато поставлено на карту.

«Українці найсильніші, коли усвідомлюють, що «нам нема на кого покладатися, крім нас самих». Але державність України в такі моменти перебуває в найбільшій небезпеці», – говорить експерт.

Андрій Загороднюк, голова Центру оборонних стратегій каже, що вбачає найбільшу небезпеку в тому, що Росія замість того, щоб намагатися силою примусити всю Україну повернутися в російську сферу впливу, «намагатиметься націлитись на окремі регіони країни та конкретні демографічні показники, намагаючись посилити внутрішню напругу та розбити Україну зсередини».

Професор політології та публічної політики Каліфорнійського університету Пол Д’Аньєрі каже, що Європа має в кращому разі неоднозначне ставлення щодо включення України. Багато європейських лідерів «із задоволенням уклали б угоду з Росією за рахунок України».

Вибори Німеччини будуть вирішальними у цьому плані, вважає він. А Росія рішуче налаштована відвоювати Україну, вона терпляча, цинічна і готова виділити на це значні ресурси, наголошує аналітик. І нарешті, корупція в Україні дає важелі впливу Росії, і можливості виправдання відстороненості Заходу.

Він попереджає, що Захід, «утомившись підтримувати Україну і прагнучи укласти угоду з Москвою, може почати тиснути на Україну, щоб вона прийняла угоду, яка дозволяє Заходу переходити до інших проблем, поки Росія повільно підпорядковує собі Україну». Якщо це станеться, «Захід звинувачуватиме Україну в небажанні боротися з корупцією, так само, як ми це зробили щодо Афганістану, і оголосимо результат неминучим».

Браян Меффорд, старший науковий співробітник Атлантичної ради, вважає, що остаточно Україна зможе відокремитися від Росії тим, що прискорить інтеграцію до різних структур Європейського союзу; шляхом подолання внутрішньої корупції та впливу олігархів; і, зрештою, шляхом створення більш високого рівня життя для своїх громадян.

«Коли загальна якість життя в Україні буде явно кращою, ніж рівень життя пересічного росіянина в Росії, Україна безповоротно закріпить свою незалежність», – вважає експерт.

Також до 30-ліття відновлення Україною незалежності Атлантична рада запросила низку експертів поділитися своїми думками про найбільші досягнення України за останні три десятиліття.

«Незважаючи на вторгнення Росії у 2014 році, Україна залишається єдиною та різноманітною і відкидає спроби поділу країни за мовною, історичною, релігійною чи етнічною ознакою. Натомість більшість українців сприйняли ідею багатомовної та багатокультурної політичної нації. У цьому сенсі агресія Кремля допомогла закріпити національну ідею України» – наводить публікація слова Міріам Космель, старшої експертки зі Східної Європи, Фонд Бертельсмана, Німеччина.

Данило Лубківський, директор Київського безпекового форуму, каже, що, на його думку, найбільшим досягненням за останні 30 років відновлення української незалежності є «чіткий прогрес на шляху національного будівництва України».

«Цей державотворчий прогрес був поступовим, але незворотним, що відображає волю українців та їхні демократичні прагнення, – говорить колишній український дипломат. Він прогнозує, що в міру подальшої консолідації незалежності України роль країни у світових справах та глобальній демократії буде продовжувати зростати.

Для Єлизавети Ясько, депутатки від партії «Слуга народу» «одним із найяскравіших досягнень за останні 30 років став розквіт української творчості». «Цей творчий імпульс підживив нашу боротьбу за свободу та пожвавив євроатлантичну інтеграцію», – каже депутатка.

У приватному секторі, на її думку, українська творчість допомогла створити нове технологічне середовище для бізнесу, незліченну кількість модельєрів, акторів, письменників та художників світового рівня, а також дала змогу країні двічі виграти «Євробачення».

Колишній посол Польщі в Україні Ян Пєкло вважає, що «за останні 30 років українцям вдалося побудувати міцну основу демократичної державності майже з нуля».

«У них сформувалося сильне почуття національної ідентичності, що має коріння в демократії та повністю відрізняється від радянської версії, нав’язаної українцям за часів комуністичної епохи, яку досі просуває президент Росії Володимир Путін», – цитує польського дипломата публікація Атлантичної ради.

Президент Американської торгової палати в Україні Андрій Гундер вважає найважливішим досягненням України те, що вона змогла «протистояти іноземному пануванню та деспотичному уряду». Однак, на його думку, битва ще далеко не закінчена. «Керівництво північного сусіда України нездатне прийняти Україну як вільну, суверенну та процвітаючу націю та продовжує боротися проти цієї незалежності», – каже Гундер.

ЄС не визнаЄ і не вИзнає незаконної анексії Криму – про «Кримську платформу»

Україна не лише не припиняє боротися, але і намагається відновити свою територіальну цілісність. Президент України 23 серпня пообіцяв зробити все можливе, щоб повернути півострів Крим, анексований Росією сім років тому, і закликав міжнародних союзників підтримати ці зусилля, пише агентство АР.

Президент Володимир Зеленський виступив на саміті «Кримської платформи», скликаним Україною з метою посилити тиск на Росію через анексію 2014 року, яку більшість країн світу визнали незаконною. У Києві були представлені всі 30 держав-членів НАТО.

Виступи західних гостей відлунювали тези українського президента. «Я тут для того, щоб підтвердити непохитну позицію ЄС: ми не визнаємо і не визнаємо незаконної анексії Криму та Севастополя Росією», – сказав президент Європейської ради Шарль Мішель під час виступу на першому саміті міжнародної «Кримської платформи».

«Ми продовжимо наполегливо виконувати нашу політику невизнання. І ми будемо виступати проти будь-яких порушень міжнародного права», – наводить слова президента Європейської ради Euronews.

Що сталося з українським літаком, що летів з Афганістану?

Британська та ізраїльська преса звертають увагу на повідомлення про те, що Україна спростовує повідомлення про те, що її літак нібито викрали в Афганістані.

Британська газета Guardian повідомляє, що заступник міністра закордонних справ Євген Єнін заявив, що пасажирський літак, призначений для евакуації людей з Афганістану в Україну, був захоплений під прицілом пістолета і відлетів натомість до Ірану. Але вже невдовзі його спростував власний уряд.

Пізніше представник українського МЗС спростував цю заяву, повідомивши «Громадському», що Єнін намагався описати труднощі, з якими стикаються українські льотчики під час евакуації з Кабула.

Як повідомляє британська газета, Україна евакуювала 256 громадян на трьох рейсах, додавши, що за словами речника МЗС, всі літаки, які використовувалися для евакуації українських громадян з Афганістану, наразі перебувають в Україні.

Іранський чиновник також спростував заяви про викрадення, заявивши, що літак приземлився у місті Мешхед, місті на північному сході країни, для заправки, а потім продовжив рух до Києва.

Ізраїльська газета Time of Israel нагадала, що у січні минулого року український пасажирський лайнер був збитий над Іраном двома ракетами земля-повітря, в результаті чого загинули 176 людей. Збройні сили Ірану заявили, що вони сприйняли пасажирський літак за ворожу ціль після атаки балістичними ракетами на дві військові бази в Іраку, де були розміщені американські військові.