«Наймасовіша облава у Криму»: обшуки та арешти на півострові рік потому

Рік тому, 27 березня 2019 року, ФСБ Росії провела наймасовіші обшуки в будинках кримських татар із моменту російської анексії півострова. Обшуки відбулися у селищах і мікрорайонах компактного проживання кримських татар Строгонівка, Кам'янка та Айкаван у Сімферополі, а також у Білогірському районі Криму.

Відкрита потім кримінальна справа ‒ так звана справа «другої сімферопольської групи Хізб ут-Тахрір» ‒ стала найбільшою за час переслідування Росією кримських мусульман: досі 25 осіб перебувають під арештом, четверо ‒ у розшуку. Велика частина з них ‒ активісти громадського об'єднання «Кримська солідарність», яке допомагає політв'язням та їхнім сім'ям. Міжнародні правозахисники та Прокуратура Автономної Республіки Крим на материковій частині України називають арешти незаконними та політично мотивованими. Про це йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Під час обшуків у березні 2019 року підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов у спеціальній заяві на своїй сторінці в Facebook публічно підтримав дії ФСБ:

«Уряд республіки повністю підтримує вжиті заходи. Дякую правоохоронцям за професійну, системну роботу. Всі слідчі дії ведуться в межах закону, в межах раніше порушених кримінальних справ. Будь-які розмови про нібито репресії, розгорнуті на півострові, ‒ брехня і демагогія, спроба надати справі політичного забарвлення. Злочинність та екстремізм не мають національності та релігійної належності. Всі учасники заборонених організацій, які працюють в інтересах іноземних держав, відповідатимуть згідно з законами Російської Федерації, незалежно від національності».

Заступниця директора по Європі та Центральній Азії Human Rights Watch Тетяна Локшина розповіла Крим.Реалії про свої враження від моніторингової поїздки до Криму після масових арештів 2019 року.

– Напевно, найбільше запам'ятався рівень людського горя, який захльостував. Сім'ї, які в один момент втратили годувальників, чоловіків, батьків. Ці арешти, які ми документували минулої весни, були, звісно, політичними. Людей заарештовували за їхню громадянську позицію, за їхню незгоду з російською окупацією. У цій ситуації для нас саме арешти весни минулого року стали робочим пріоритетом, тому що нічого подібного відбуватися не повинно. Але ось минуло вже дуже багато часу, а люди залишаються в ув'язненні за надуманими, політично мотивованим звинуваченнями. Зараз їхня доля викликає особливе занепокоєння, тому що всі ми опинилися в ситуації кризи з коронавірусом, і особливо вразливі саме люди, які перебувають у закритих установах, зокрема у СІЗО.

Тетяна Локшина пояснює, що дає міжнародним правозахисникам підстави вважати людей, яких російські силовики звинувачують за терористичними статтями, політичними ув'язненими.

– Коли ми опитували родичів заарештованих, більшість із них одразу говорили, що їхні чоловіки були соціально активними, займалися громадянською журналістикою, були активістами «Кримської солідарності» ‒ мабуть, єдиного гучного опозиційного голосу в Криму. Всі вони без винятку пов'язували арешти з громадянською та політичною активністю. Організація «Хізб ут-Тахрір» дійсно визнана терористичною в Росії, тому членство в ній карається як злочин терористичного характеру. Однак в Україні вона діє легально, а Росія як держава-окупант не повинна насаджувати своє право на окупованій території. Тобто з точки зору міжнародного права ці арешти у принципі неправомірні, навіть якщо ми залишимо за дужками політичне підґрунтя ‒ а воно тут, на жаль, наявне.

На думку Тетяни Локшиної, і через рік після того російська влада продовжує робити все для придушення інакомислення в анексованому Криму.

Тим часом російський адвокат Олексій Ладін зазначає, що за рік слідство у кримінальних справах щодо заарештованих просунулося мало.

– За кількістю заарештованих фігурантів ‒ 25 осіб ‒ це справа безпрецедентна. Основний час слідства у цих справах займають лінгвістична та релігієзнавча експертизи, коли експерти аналізують аудіозаписи зустрічей, які співробітники ФСБ негласно записують і потім подають як таємні зустрічі членів «Хізб ут-Тахрір». У цій справі експерти спочатку пояснювали співробітникам ФСБ, що експертизи проводитимуться понад два роки, у зв'язку з чим аудіозаписи розбили на групи й надіслали різним виконавцям. Зараз, наскільки мені відомо, частину експертиз уже провели, обвинувачених та захисників починають із ними знайомити. Раніше були проведені впізнання, де так звані секретні свідки впізнавали обвинувачених, і в цьому процесі були допущені серйозні порушення.

За словами Олексія Ладіна, через рік після арешту підозрюваних у справі з'явилися нові звинувачення.

‒ Нещодавно до справи додалися ще звинувачення у підготовці до насильницького повалення конституційного ладу ‒ це особливо тяжка стаття 278 Кримінального кодексу Росії. Навіщо це роблять? Первинно за звинуваченнями в участі в «Хізб ут-Тахрір» арешт може тривати всього лише рік. Відповідно, співробітники ФСБ не встигали провести експертизи, про які я говорив раніше, і штучно інкримінували злочини особливої тяжкості, за якими для попереднього слідства під арештом можна утримувати півтора року. Зараз терористичні статті стали особливо тяжкими, і там термін теж став півтора року. Тому у мене складається враження, що співробітники ФСБ закидають обвинуваченим статтю 278 просто тому, що можуть. У разі, якщо вона залишиться в обвинувальному вироку, це спричинить збільшення термінів.

Керівник програми протидії ісламському тероризму російського правозахисного центру «Меморіал» Віталій Пономарьов вказує на те, що великі справи на кшталт справи «другої сімферопольської групи Хізб ут-Тахрір» зазвичай незручні для самих силовиків.

‒ Фактично ФСБ у всіх регіонах має списки, які набагато перевищують кількість тих, хто піддався кримінальному переслідуванню. У підсумку вони виокремлюють певні групи людей, доводять розробку до порушення кримінальної справи, після чого об'єктом уваги стає наступна група. Це досить трудомісткі справи, і ресурси силовиків не дозволяють притягнути до відповідальності всіх фігурантів зі списку ‒ але у них і завдання такого немає, тому що це створило б соціальну напруженість. У принципі, такі великі групи для ФСБ не надто зручні: потрібний більший обсяг роботи, а всі нормативні терміни з утримання під вартою і попереднього слідства залишаються тими ж.

На думку Олексія Ладіна, єдиним ефективним інструментом захисту в подібних справах стає публічне висвітлення попереднього слідства та суду.

– Я як захисник розумію, який буде результат, але, з огляду на політичну вмотивованість справи, абсолютно зрозуміло, що буде чергове продовження термінів утримання під вартою, буде обвинувальний вирок. Найближчі кілька місяців триватиме досудове слідство, тому що низка експертиз ще не закінчена. Думаю, через кілька місяців ми тільки почнемо знайомитися з матеріалами справи, а через пів року, можливо, побачимо перше судове засідання по суті. Єдина надія тут ‒ на громадський резонанс і на можливість обміну обвинувачених. Я сподіваюся, всі вони так чи інакше вийдуть на свободу.

Координатор «Кримської солідарності» Сервер Чолакчик вважає, що обшуки та арешти в Криму тільки збільшують кількість активістів на півострові.

– У так званій «другій сімферопольській групі Хізб ут-Тахрір» 18 із 25 осіб були так чи інакше залучені в «Кримській солідарності». Для нашого нечисленного народу за останні десятки років це наймасовіша облава і наймасштабніший тиск. Звісно ж, це не може бути поза увагою. Ситуація в Криму сьогодні така, якщо людина займається громадською діяльністю, вона готова вийти з певної зони комфорту, щоб змінити світ на краще.

Ті, хто опинився за ґратами, були готові до того, що таке може статися з кожним, і ті, хто сьогодні займається громадянською активністю після них, теж готові до цього ‒ і їхня кількість зростає. Ми займаємося всім: від юридичної підтримки ув'язнених та їхніх родичів до допомоги сім'ям, які тимчасово залишилися без батьків. Наш народ має великий досвід ненасильницької боротьби, і ми бачимо, що він переймається громадянським суспільством Росії.

(Текст підготував Владислав Ленцев)​