Фіни мають бути вдячними Україні за можливість приєднатися до НАТО та за те, що цьому не може силою перешкоджати Росія – таку думку в інтерв’ю проєкту Радіо Свобода «Новини Приазов’я» висловив журналіст, головний редактор і генеральний директор фінського медіахолдингу Lännen Media Матті Позіо. Він розповів про те, чи підтримає Фінляндія членство України в ЄС та НАТО, про відмову його країни від російського газу та нафти й можливе падіння режиму Путіна.
Lännen Media – спільне підприємство, яке об’єднує кілька газет. Аудиторія холдингу становить 1,3 мільйона читачів, при цьому в Фінляндії живе п’ять з половиною мільйонів людей.
Чим Фінляндія завдячує українцям?
Фінський журналіст Матті Позіо подякував українцям за стримування Росії та майбутній вступ його країни в Північноатлантичний блок.
Україна бореться й захищається вже 8 років. Якби цього не було, зрозуміло, що був би Радянський Союз 2.0 – саме те, чого хотів Путін
– Чому фіни мають бути вдячні за свій вступ до НАТО українцям? Україна бореться й захищається вже 8 років. Якби цього не було, зрозуміло, що був би (відновлений – ред.) Радянський Союз 2.0 – саме те, чого хотів Путін (президент РФ – ред.) та його еліта. Тоді б те, що почалося проти України, тривало б у країнах Балтії, у нас та скрізь. Ще ми маємо бути вдячними українцям за те, що тепер Росія дуже слабка. Вона просто влипла в Україні, й оборонні сили та народ України її притримують. Щоб Росія кинула якісь війська в бік Фінляндії – сьогодні той момент, коли це неможливо.
«НАТО – найбезпечніше місто. Західніше вже нікуди»
Упродовж 77 років, з часів закінчення Другої світової війни, Фінляндія залишалася позаблоковою державою. Журналіст Позіо розповідає, що більшість населення підтримувала нейтральний статус країни. Думки людей кардинально змінилися після того, як Росія розпочала повномасштабну війну проти України. 18 травня 2022 року разом із Швецією Фінляндія подала заявку на вступ до НАТО.
У нас західна демократія, і ми ніколи не сприймали й не схвалювали те, що хтось хоче ділити Європу
– Ми називали НАТО нашою опцією. Ми належимо до групи західних держав, ми – в Європейському союзі ще з 1995 року, тобто нейтральними ми, звичайно, давно не були. Завжди головним було те, що справи Фінляндії все ж таки вирішують фіни. У нас західна демократія, і ми ніколи не сприймали й не схвалювали те, що хтось (президент Росії Володимир Путін – ред.) хоче ділити Європу й намалювати там якісь сфери впливу. Наприкінці минулого року Путін широко махнув рукою, мовляв, більше ніякі держави на кордоні з Росією не мають права вступати до НАТО, і це нібито вирішуватиметься у Москві, а не у Гельсінкі. От це перший (поворотний – ред.) момент. А другий момент – це коли Путін та Росія напали на суверенну державу. Для нас (у Фінляндії – ред.) стало зрозуміло, що іншого вибору не залишилося, ніж вступити до НАТО.
Голова медіахолдингу називає майбутнє членство Фінляндії в альянсі «кульмінацією її шляху на Захід».
– Притягли туди й шведів з нами. Для них, можливо, це не так важливо: вони вже понад 200 років є нейтральною державою й не так сильно зворушені були, як ми.
«Алло, президенте Путіне»
Напередодні подання заявки про вступ до НАТО президент Фінляндії Саулі Нійністе телефонував Володимиру Путіну. Як зазначають у пресслужбі фінського лідера, розмова «була прямолінійною і без загострень».
«Новини Приазов’я» запитали в журналіста Матті Позіо, навіщо президент Фінляндії попередив Путіна про наміри своєї країни?
Ми маємо 1360 км загального кордону з Росією. Якщо подивитися на мапу, то стає зрозуміло, що там будуть речі, які треба буде обговорювати
– Це дуже фінська поведінка. Нійністе пояснив, що він та Фінляндія – не ті, хто мовчки тікає під захист НАТО. Адже ці чоловіки (Нійністе та Путін – ред.) розмовляли один з одним багато років. Ми маємо 1360 км загального кордону з Росією. Якщо подивитися на мапу, то стає зрозуміло, що там будуть речі, які треба буде обговорювати. Чи то буде Путін, чи то буде хтось гірший – ми до цього точно готові.
За словами Позіо, голова його країни схильний говорити прямолінійно.
– Нійністе хотів йому (Путіну – ред.) сказати в обличчя: «Все, дивись у дзеркало, це відбувається не через нас. Ми могли б продовжувати попередню політику – вона нас влаштовувала. А тепер, після цих слів (ультиматуму Росії про нерозширення НАТО – ред.), після цих справ (повномасштабного вторгнення в Україну – ред.) у нас іншого вибору немає». – І це треба все-таки говорити в обличчя. Я це підтримую.
У травні цього року перший заступник постійного представника Росії при ООН Дмитро Полянський прокоментував можливий вступ Фінляндії та Швеції до НАТО.
«Якщо на цих територіях з’являться підрозділи НАТО, ці території стануть мішенню – або можливою мішенню – для удару», – заявив він.
Ми запитали журналіста Позіо, як у Фінляндії реагують на те, що можуть стати об’єктом російської агресії.
Членство в НАТО – це дуже крута та сильна перешкода тому, щоб навіть думати про напад
– Потенційною ціллю Росії тепер може стати будь-хто, попри те, до яких альянсів входить країна. І все-таки членство в НАТО – це дуже крута та сильна перешкода тому, щоб навіть думати про напад на нас.
Водночас Фінляндія готується відвернути гібридну загрозу з боку Росії. Зокрема, для запобігання незаконній міграції фінська сторона планує побудувати паркан на кордоні з РФ.
«Ера торгівлі з Росією остаточно скінчилася»
Фінська компанія Fennovoima розірвала контракт із «Росатомом» на будівництво атомної електростанції «Ханхіківі-1». Про це повідомлялось на початку травня. Контракт на проєкт у сім мільярдів євро уклали 2013 року. Його супроводжувала угода на постачання ядерного палива на 450 млн євро.
Головний редактор фінського медіахолдингу Lännen Media Позіо називає цей проєкт помилкою.
– У ньому брали участь усі найголовніші фінські політики. Існувала думка, що якщо ми співпрацюватимемо, торгуватимемо, то це якось пов’яже нас з Росією, і Росія не робитиме дурниць і не починатиме агресії. Але (Путін – ред.) все це викинув на смітник у кінці лютого. І нарешті проєкт атомної станції на півночі закрили. Ми (Lännen Media – ред.) писали на початку року, що реактор для цієї атомної станції «Росатом» мав замовляти у компанії, розташованій у Краматорську (на заводі «Енергомашспецсталь» – ред.). Потім уже росіяни розбомбили місто – залізничний вокзал і, здається, сам завод.
Позіо вважає, що Фінляндія мінімізує торгівлю та інші економічні відносини з Росією.
– Усе, терпець урвався – ця ера (співпраці з Росією – ред.) для нас закінчилася. Гадаю, остаточно.
«Ні – російським газу та нафті»
Фінляндія відмовилася платити за російський газ у рублях – наприкінці травня Росія припинила постачання палива в цю «недружню» для неї країну.
В енергетичному балансі Фінляндії доля газу становить близько 5%. Матті Позіо розповів «Новинам Приазов’я», що фіни здебільшого використовують геотермальне опалення для будинків.
Нафту купували в Росії, але це добігає кінця
– У Фінляндії ніхто газом себе не гріє і гречку не варить, тож у нас газу дуже мало використовують. Нафту купували в Росії, але це добігає кінця. А газ переважно був важливим для певних підприємств у Фінляндії, які розташовані біля (газової – ред.) труби: це пекарні, якісь заводи, але не вся промисловість. Пекарню, приміром, можна перевести на інший вид енергії.
Фінські політики навіть не розглядали можливості платити за російський газ у рублях, каже журналіст.
– Це така фінська примха: ми хочемо все робити у відповідності до договору. Щоб жити за цією угодою та щоб інші жили так, як там записано.
Позіо передбачає руйнування сировинної економіки Росії через війну в Україні. На його погляд, путінська агресія підштовхнула Європу до швидкого пошуку альтернативи російським газу та нафти.
Коли закінчиться залежність Європи від вичерпних видів енергії з Росії, ніхто вже до цих ресурсів не захоче повертатися
– У Європи вже був план перейти на «зелені» види енергії, але наш геній Путін зробив так, аби ЄС скоріше ухвалював ці рішення. Коли закінчиться залежність Європи від вичерпних видів енергії з Росії, ніхто вже до цих ресурсів не захоче повертатися. Тож з основним доходом Росії буде покінчено. Плюс стагнація в адміністрації, плюс бункер у Путіна нарешті все-таки обвалиться рано чи пізно, так чи інакше.
Відновлення України після війни з Росією
Як повідомляли ЗМІ, Фінляндія конфіскувала майно російських олігархів та компаній, які потрапили під західні санкції. Його загальна вартість оцінюється у 76 мільйонів євро. Ми поцікавилися в медійника, яка ймовірність того, що згодом Фінляндія передасть ці активи на відновлення України.
У нас ще багато чого можна було б конфіскувати, бо гроші російських олігархів тут є
– У мене немає готової відповіді. Думаю, що у нас ще багато чого можна було б конфіскувати, бо гроші російських олігархів тут є. Але у нас у законодавстві дуже сильно захищене право на приватну власність, і законодавство не дозволяє просто так (відібрати майно – ред.). Ну, правова держава, розумієте? Не може президент чи прем’єр-міністр хапати чиюсь власність. Має бути законодавча база, і зараз, наскільки я розумію, політики про це розмірковують, як можна було б (розвʼязати – ред.). Було б дуже символічно та правильно саме ті гроші переказати на захист України.
Підтримка України в ЄС та НАТО
Відповідно до опитувань громадської думки, 66% жителів Фінляндії підтримують вступ України до Євросоюзу. Ми поцікавилися в Матті Позіо, чи схвалить фінська влада надання Україні членства.
Триває війна, і перша річ для всіх – закінчити бойові дії, щоб більше не вбивали людей
– Наразі питання в Європейському союзі так конкретно не порушується. Бо триває війна, і перша річ для всіх – закінчити бойові дії, щоб більше не вбивали людей. За цими опитуваннями у Фінляндії народ відкриватиме дорогу (Україні до ЄС – ред.), а політики завжди прислухатимуться до народу. З іншого боку, насправді я не хочу потрапити до пастки й обіцяти українцям все й відразу.
Позіо говорить: якщо Фінляндія опиниться в НАТО, то «виступатиме за приєднання України до альянсу».
– Точно не будемо «Туреччиною», яка перешкоджатиме (йдеться про заперечення Туреччини щодо вступу в альянс Фінляндії та Швеції – ред.)
«У Росії та України – дві різні долі»
Журналіст, головний редактор та голова медіахолдингу Lännen Media пророкує Україні європейське майбутнє, а Росії – забуття.
– Якщо подивитися трохи далі в майбутнє, то Україна дійсно буде частиною Європи, яку всі знатимуть не через корупцію, а як країну, яка будуватиметься наново, якщо не всім світом, то дуже багатьма державами. Це не можна порівнювати з Росією, в майбутньому якої я жодного вогника світла не бачу. Дві різних долі в України та Росії.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://krymrgbcrlvrexoeaqjy.azureedge.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
