Чи зможуть кадрові зміни у Збройних силах України кардинально вплинути на хід війни? Що зараз відбувається на південному напрямку і чому російські військові поспішають ліквідувати український плацдарм на Херсонщині? Якою є ситуація на лівому березі, чи залишаються там місцеві жителі, зʼясовував проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
- У Збройних силах України відбулися кадрові зміни. Президент України Володимир Зеленський призначив заступників нового головнокомандувача та начальника Генерального штабу, а також визначив нових командувачів Сухопутних військ, Об'єднаних сил ЗСУ, Десантно-штурмових військ та Сил територіальної оборони.
- Командувачем Сухопутних військ замість Олександра Сирського став Олександр Павлюк. З лютого минулого року він був першим заступником міністра оборони України. До цього Павлюк перебував на посаді заступника командувача Сухопутних військ Збройних сил України Олександра Сирського.
- Також президент підписав укази про звільнення Сергія Наєва з посади командувача Об’єднаних сил і призначення на цю посаду Юрія Содоля. Із 2018 року він командував морською піхотою, а 2022-го отримав звання Герой України.
- Крім того, Зеленський повідомив про призначення заступників нового начальника Генштабу. Одним із них став бригадний генерал Михайло Драпатий. Він відповідатиме за підготовку та якісне тренування військових. Драпатий відомий виконаним бойовим завданням у Маріуполі у травні 2014 року. Він перебував усередині знаменитої БМП, що зруйнувала барикаду, зведену гібридними силами Росії. Також Драпатий командував оперативним угрупованням військ «Херсон», був одним із керівників контрнаступу ЗСУ на півдні України та звільнення Херсону зокрема.
«Стабілізація фронту у квітні»
Наскільки нові призначення можуть зараз вплинути на хід війни, «Новини Приазовʼя» запитали у військового експерта Сергія Кузана. На його думку, стабілізація фронту може відбутися не раніше, ніж у квітні. Зараз російський наступ перебуває у піковій фазі. Тож друга половина лютого і березень будуть для України особливо складними, каже голова Українського центру безпеки та співпраці.
«Сама по собі зміна командувача не вплине на плани росіян (командування РФ – ред.). Вони розгорнули свою наступальну кампанію. Вона, я нагадаю, почалася ще з середини жовтня, з ось цих локальних наступів в районі Авдіївки та була поширена по всій лінії фронту. Тобто десь на ділянках ми бачимо загострення, на Купʼянсько-Лиманському напрямку, десь переходить на Бахмутський напрямок, із напрямком на Часів Яр, десь Авдіївка. Але загалом ось цей відрізок фронту – схід України, він є під таким перманентним тиском ворога. Тому, звичайно ж, зміни на фронті обумовлені у нас нестачею якраз боєприпасів. І у зв'язку з цим відбувається таке в певних ділянках просідання. Тобто ворог все ж просувається», – зазначив експерт.
«Армія оновлюється – гарний симптом»
Характер війни за два роки змінився, тому кадрові зміни у керівництві ЗСУ є закономірними, вважає експерт. Не виключено, що вони відбуватимуться і надалі.
«Можливо, через два роки буде новий командувач. І це абсолютно нормальний процес. Найголовніше те, що разом з ним змінюється і командний склад. Тобто, ми бачимо, дійсно, командирів тих успішних підрозділів, бригад, які вже себе показали ще з 2014 року. Це, безперечно, гарний симптом того, що армія оновлюється. Цим ми, до речі, повністю відрізняємося від росіян, коли не можна просто уявити їхню армію без Шойгу і Герасимова – друзів Путіна», – сказав Кузан.
Разом із цим він зауважив, що в України дуже обмежена кількість ресурсів – людей, зброї, набоїв. Тому ці ресурси треба оптимально використовувати, аби встояти перед супротивником і завдати йому поразки.
«Військо РФ не може наступати на півдні»
На Південному напрямку російська армія не має можливостей розгорнути повноцінну наступальну операцію, додав Кузан. Фронт у цьому регіоні не може розвиватися швидко, але звільнення Криму й надалі залишатиметься у пріоритеті українських військ.
Під нашими ударами можна справді змусити ворога просто тікати з КримуСергій Кузан
«Крим потрібно звільняти, розуміння цього є. Питання тут лише в одному – в західних ресурсах. Тобто ми повинні мати далекобійну зброю в достатній кількості для того, щоб перерізати саме логістичні шляхи. Я нагадаю, що це Кримський міст, це великі десантні кораблі, які використовуються для перекидання техніки та іншого забезпечення, це авіаційна компонента – Іл-76, тобто це є військові літаки. І от якщо повідрізати ці логістичні спроможності ворога, то в ході якраз виснаження його сил в Криму і загалом на півдні під нашими ударами можна справді змусити ворога просто тікати з Криму. Оце і є завдання нашого головкома. Так, це буде триваліше, ніж херсонська операція. Це не обійдеться двома місяцями. Нам потрібно набратися терпіння. Але, все ж таки, от генеральне бачення, воно дійсно спрямоване на південь і звільнення Криму», – наголосив експерт.
«Плацдарм розширюється»
На Херсонському напрямку Сили оборони України надалі продовжують утримувати позиції та відбивати штурми російських військ, повідомив 13 лютого у своєму звіті Генштаб Збройних сил. За даними відомства, російська армія продовжує зазнавати втрат, але не полишає спроб вибити українські підрозділи із займаних позицій.
Ветеран російсько-української війни, колишній командир роти батальйону «Айдар» Євген Дикий розповів «Новинам Приазов’я», що українські військові на Херсонщині воюють у вкрай складних умовах, однак плацдарм на цій території вдається утримувати й розширювати.
Умови боїв на лівобережній Херсонщині абсолютно непорівнювані з будь-якою іншою точкою фронтуЄвген Дикий
«Вже чотири місяці тримається наш плацдарм. Цей плацдарм, власне, почався в селі Кринки, але наразі він охоплює вже достатньо значну територію. В ідеалі передбачається, що він має охопити територію щонайменше до Олешок, а може, і до Голої Пристані. Оце розширення поступово, поволі відбувається, попри те, що наші захисники й захисниці там воюють в унікальних умовах, вкрай тяжких. Там неможливо в принципі окопатися. Там нема де зробити якісь серйозні траншеї, окопи, тим більше бліндажі, бо прокопуєш метр землі і виступає холодна вода.
На щастя, це стосується не тільки нас, але і наших ворогів. Тому умови боїв на лівобережній Херсонщині абсолютно непорівнювані з будь-якою іншою точкою фронту, де якраз фактично весь наш фронт і весь ворожий фронт тримаються саме на лініях укріплення. А от лівобережна Херсонщина – це єдине місце, де вже чотири місяці воюють фактично в чистому полі і поміж хатами», – зазначив Дикий.
«Страх армії РФ»
Російські військові, поки триває зимовий період, намагаються ліквідувати плацдарм на Херсонщині, каже експерт. За його словами, від українських передових позицій до Перекопу – приблизно 60 км.
«Росіяни, звичайно, страшенно бояться, що коли потеплішає, коли прийде весна, то плацдарм розшириться, на нього перекинуть важку техніку і далі підуть, власне, на Перекоп. Дуже важливе для них завдання – це за холодний період все ж спробувати цей плацдарм ліквідувати, викинути наших захисників назад за Дніпро. Було вже три таких масованих наступи і всі три відбиті», – підкреслив Дикий.
«Артилерійська парасолька»
Головна проблема для українського угруповання на цьому напрямку – це снарядний голод, додав Експерт. Наслідки цього відчувають не лише військові, а і жителі правобережної Херсонщини.
«Плацдарм тримається під, так би мовити, артилерійською парасолькою. От з правого берега артилерія прикриває наш плацдарм, і от куди вона дістає, там ми можемо саме розташуватися і відбивати атаки в ближньому бою. Ви могли звернути увагу, що останнім часом дуже почастішали повідомлення про обстріли правого берега з лівого. От це саме через снарядний голод», – пояснив співрозмовник.
«Жителів не допускають до узбережжя»
Про щоденні інтенсивні обстріли російськими військовими правобережної Херсонщини повідомляє голова військової адміністрації області Олександр Прокудін. Так, за його даними, 12 лютого регіон атакували 33 рази, випустивши понад дві сотні снарядів із застосуванням артилерії, мінометів, танків, реактивних систем залпового вогню, БпЛА та авіації. Напередодні російська армія обстріляла правий берег Херсонщини 32 рази, випустивши 194 снаряди із різного типу зброї.
Тим часом на окупованій частині регіону російські військові повністю відселили жителів із території вздовж узбережжя Дніпра. Про це «Новинам Приазовʼя» розповів депутат Херсонської обласної ради Сергій Хлань.
«Це стосується Каховки, Нової Каховки. До речі, взагалі не пускають громадян ближче до узбережжя. Там розміщуються російські військові, тобто вони фактично всю прибережну зону взяли під військовий контроль. Частину узбережжя вони замінували і розбудували фортифікаційні споруди. В населених пунктах вони використовують житлову забудову – будинки, звідки відселені господарі, в тому числі багатоповерхові будинки. Що стосується Каховки, то там, далі ніж 100 метрів до узбережжя, фактично вже все перекрито, абсолютно нікого з пересічних громадян не пускають», – наголосив він.
З огляду на бойові дії і окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.
Хлань також розповів, що найгірша гуманітарна ситуація зараз склалася у тих населених пунктах, які розміщені вздовж Дніпра. Крім того, що вони перебувають на лінії фронту, вони також постраждали від руйнування Каховської ГЕС, а російська окупаційна влада їх не відновлює.
Постійно шукають партизанський рухСергій Хлань
«Тут ситуація дійсно більш складна якраз через тиск окупантів. Вони постійно шукають партизанський рух, постійно проводять так звані фільтраційні заходи, постійні перевірки на блокпостах і так далі. Тому люди, які тут перебувають, вони здебільшого намагаються не виходити на вулиці й перебувати у своїх домівках, просто вичікуючи», – додав він.
- Українські захисники продовжують заходи із розширення плацдарму на Херсонському напрямку. Попри значні втрати, російська армія не полишає спроб вибити українські підрозділи із займаних позицій. Також ЗСУ продовжують активними діями завдавати російським військам втрат у живій силі та техніці вздовж всієї лінії фронту, стверджує військове керівництво України.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
