У Криму пройшла акція на підтримку 61-річного фігуранта другої сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір» Сервета Газієва, який недавно переніс мікроінсульт у російському СІЗО Ростова-на Дону.
Про це повідомляє громадське об'єднання «Кримська солідарність».
«Десятки кримських татар виступили на підтримку Сервета Газієва, серед учасників акції багато жінок і дітей. Незгодні з діями російської судової та виконавчої системи виклали в соцмережах фотографії з плакатами та відео зі зверненнями. Серед основних вимог значиться припинення тортур над політв'язнем і надання йому невідкладного лікування», – йдеться в повідомленні.
На плакатах, які демонстрували активісти, були написані гасла «Досить ув'язнювати наших близьких, вони ніколи не займалися терором», «Припиніть вбивати наших людей похилого віку у своїх колоніях», «Припиніть знущатися з людей похилого віку», «Вимагаємо надати медичну допомогу співвітчизнику».
Також проти репресій щодо Сервета Газієва виступили й у Москві. Активістка Віра Лаврешина вийшла на вулицю з плакатом російською та англійською мовами: «Смертельно хворі в'язні Сервет Газієв і Джеміль Гафаров повинні бути негайно звільнені».
Раніше адвокат Олександр Стасюк повідомив, що написав звернення у ФСВП, у прокуратуру Ростовської області, омбудсмену з прав людини, в медсанчастину ізолятора. Він також зазначив, що готує скаргу до Головного слідчого управління МВС Росії у Ростовській області з вимогою провести перевірку «щодо ненадання медичної допомоги» Газієву.
Підтвердження інформації про здоров'я Газієва з інших джерел відсутнє. У СІЗО і російській ФСВП публічно стан чоловіка не коментують.
На початку липня повідомлялося, що засідання у сімферопольській «справі Хізб ут-Тахрір» у російському Південному окружному військовому суді перенесли через стан здоров'я фігурантів справи. За попередньою інформацією, у Газієва та Ерфана Османова виявили COVID-19.
Раніше повідомлялося, що Сервет Газієву вп'яте викликали швидку під час засідання суду.
Керівник апарату російського Уповноваженого з прав людини в Ростовській області Володимир Некрасов раніше направляв звернення з приводу погіршення стану здоров'я Газієва з вимогою провести медобстеження. Український омбудсман Людмила Денісова зверталася до уповноваженої з прав людини Росії Тетяни Москалькової з вимогою відновити права Газієва, надати йому відповідну медичну допомогу і змінити запобіжний захід у зв'язку з його станом здоров'я.
Співробітники ФСБ, МВС Росії та Росгвардії 27 березня 2019 року провели в Криму обшуки в будинках кримськотатарських активістів, у тому числі представників громадського об'єднання «Кримська солідарність». Загалом затримали 24 особи, у тому числі громадянських журналістів Османа Аріфмеметова, Рустема Шейхалієва, Ремзі Бекірова.
27 і 28 березня 2019 року російський райсуд Сімферополя заарештував усіх затриманих.
Представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Арлем Дезір засудив арешт активістів «Кримської солідарності» і громадянських журналістів. Він закликав до їх негайного звільнення з СІЗО.
У Міністерстві закордонних справ Росії заявили, що ці заклики представника ОБСЄ викликають «подив».
Правозахисний центр «Меморіал» визнав політв'язнями 24 кримськотатарських активістів, затриманих російськими силовиками 27 березня 2019 року в Криму.
Кримські «справи Хізб ут-Тахрір»
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об'єднань, названих «терористичними».
Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.
