Непостійний представник. Чому Порошенко змінив свого постпреда в Криму

Президент України Петро Порошенко призначив нового голову свого постійного представництва в АРК, яке базується в Херсоні. Ним став юрист-міжнародник, професор з Одеси Борис Бабін. Він змінив на цій посаді ялтинку Наталію Попович, за відставку якої понад місяць протестували прихильники кримськотатарського політика й бізнесмена Ленура Іслямова. Першим заступником постпреда президента призначений Ізет Гданов ‒ один з лідерів акції «громадянська блокада Криму».

Петро Порошенко підписав указ про призначення Бориса Бабіна новим постійним представником президента в АРК 17 серпня. Цього ж дня Порошенко вручив Бабіну посвідчення й провів коротку протокольну нараду.

У зустрічі також взяв участь голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров. Разом із лідером кримських татар Мустафою Джемілєвим вони були головними лобістами зміни голови відомства. Петро Порошенко сказав, що доручив помічникам проаналізувати роботу попереднього постпреда Наталії Попович.

«На жаль, факти, які передавали мені громадські активісти, представники Меджлісу, значною мірою були підтверджені. Це дало підстави ухвалити рішення про необхідні кадрові дії», ‒ сказав президент.

Під час наради Петро Порошенко похвалив Бориса Бабіна за хорошу роботу в Міністерстві юстиції ‒ 2016 року останній займав посаду уповноваженого уряду України у справах Європейського суду з прав людини. Президент додав, що чекає від нового постпреда активної участі в робочій групі з деокупації Криму та комісії зі зміни кримського розділу Конституції України. Також серед завдань, що стоять перед Бабиним, Порошенко назвав «захист людей, які постраждали від анексії Криму» та «юридичний захист державних інтересів у Криму».

«Затягувати з цим не бачу жодної можливості. З перших днів чекаю продуктивної, ефективної, державної роботи», ‒ сказав Порошенко.

Він відразу призначив першого заступника постпреда в АРК ‒ ним став один з лідерів акції «громадянська блокада Криму» Ізет Гданов.

Президент України також вніс зміни до свого указу «Питання представництва президента в АРК» від 2016 року. Відповідно до них, за першим представником постпреда закріплюються питання кримськотатарського народу. Ще однією зміною в структурі представництва президента стало скасування посади керівника служби міжнародних зв'язків ‒ замість неї з'явилися дві нові: заступника постійного представника президента в АРК і керівника апарату представництва.

Перемога Іслямова

Постійне представництво президента в АРК ‒ це орган, який, згідно з Конституцією України, має працювати в Криму. 16 березня 2014 року за рішенням в.о. президента України Олександра Турчинова відомство перенесли з Сімферополя до Херсона. Через 6 днів ‒ 22 березня ‒ кримським постпредом президента була призначена Наталія Попович. Коли на президентських виборах у травні перемогу здобув Петро Порошенко, він не став змінювати свого кримського представника. Усі три роки своєї роботи Наталія Попович рідко з'являлася на публіці й уникала спілкування з журналістами.

У січні 2016 року Петро Порошенко вирішив реформувати своє кримське представництво. Він видав указ, відповідно до якого структура та повноваження відомства значно розширювалися. Тоді ж збільшили штат представництва, на його базі створили шість нових служб: правового аналізу, роботи з переселенцями, з питань реінтеграції й деокупації Криму, аналітично-інформаційну, з міжнародних зв'язків, а також службу фінансового та матеріально-технічного забезпечення.

Але всупереч тому, що представництво отримало більше повноважень, на практиці змін не було. Усі рішення української влади щодо Криму як і раніше ухвалювали без участі цього відомства.

У липні 2017 року в Херсоні розгорівся конфлікт між Наталією Попович та прихильниками організатора «громадянської блокади Криму» Ленура Іслямова. Активісти звинуватили постпреда в неефективній роботі й влаштували біля стін представництва безстроковий пікет, вимагаючи відставки очільника відомства. У відповідь Наталія Попович звинуватила своїх опонентів у «саботажі деокупації Криму».

Протистояння тривало понад місяць. За цей час учасники протесту неодноразово намагалися зайти до будівлі представництва. Попович звинуватила їх у спробі захоплення її офісу й розпорядилася припинити приймання громадян, посилаючись на заходи безпеки. Підсумком цього конфлікту стала її відставка.

За погодженням із Меджлісом

За час протестів його учасники сформували «Громадську раду з питань Криму». Їі очолив Ізет Гданов. Після відставки Наталії Попович він зайняв пост першого заступника постпреда президента. Під час акції «громадянська блокада Криму» Гданов був заступником голови її штабу.

У той час учасники цієї акції досить різко критикували Петра Порошенка. У листопаді 2015 року прихильники блокади навіть мітингували біля Адміністрації президента ‒ після того, як Нацгвардія спробувала штурмувати «блокадників».

У розмові з кореспондентом Крим.Реалії Ізет Гданов зазначив, що не бачить суперечностей у тому, що він був одним з лідерів блокади, а тепер працює в представництві Порошенка.

«Це була громадянська блокада Криму, де взяли участь усі, кому небайдужа ситуація в Криму. З мого боку критики не було, я не критикував президента», ‒ сказав Ізет Гданов.

Його призначення на посаду першого заступника постпреда погодили з Меджлісом кримськотатарського народу. Гданов має досвід роботи в державному управлінні ‒ з 2009 до 2011 року він був заступником міністра промислової політики, транспорту, і паливно-енергетичного комплексу АРК. А після реорганізації відомства став заступником міністра транспорту АРК.

Квота «Народного фронту»

18 серпня Борис Бабін розпочав виконання своїх обов'язків. На зустрічі з колективом представництва він сказав, що «не має наміру починати роботу з репресій відносно до співробітників представництва, які працювали під керівництвом колишнього керівника».

У коментарі для Крим.Реалії Борис Бабін пояснив, що в завдання відомства під його керівництвом входитиме «протидія державі-агресору, захист населення окупованих територій, внутрішньо переміщених осіб та інтересів української держави».

«Ми контролюємо виконання доручень президента, дотримання законодавства й доповідаємо про ці питання відповідно президенту через уповноважених осіб адміністрації», ‒ пояснив він свої функціональні обов'язки.

Призначення нового представника Порошенка в АРК вже встигли прокоментувати кримські чиновники, які перебувають на службі в російської влади. Наприклад, голова Держкомнацу Криму Заур Смирнов сказав, що для кримчан поява нового постпреда президента України є «марною».

«Те, що змінилося чергове прізвище на цій посаді, можна порівняти з математичним правилом, яке свідчить, що від зміни місць доданків сума не змінюється», ‒ сказав Смирнов російському агентству ТАСС.

Критика на адресу нового керівника звучить і на материковій Україні. Зокрема, цим призначенням незадоволений колишній народний депутат України Андрій Сенченко, якого називали покровителем колишнього постпреда Наталії Попович.

«Я чув версію, що він призначений за квотою партії «Народний фронт». Це абсурд, якщо в нас у «Народного фронту» квота на роботу з окупованими територіями. Маячня просто! Ми що тепер, квоти ділитимемо? Чи в нас завдання ‒ деокупація території, повернення? Вони посади ділять, а не думають, як завдання реалізувати», ‒ сказав Сенченко.

Він наголосив, що його не влаштовує кандидатура Бабіна, оскільки той нібито провалив роботу з підготовки позову щодо деокупації, коли був урядовим Уповноваженим у справах ЄСПЛ.

У відповідь на цю критику Борис Бабін сказав, що Андрій Сенченко неуважно вивчав його діяльність, оскільки позов про деокупацію був поданий під час його роботи в Мін'юсті. Постпред президента також спростував, що його призначили за квотою «Народного фронту». За його словами, він взагалі не є «політичною фігурою».