Столичне видання США The Washington Post пише про те, як на думку часопису, допомога Заходу Україні заохочує київське керівництво утримувати нинішній статус-кво. Лівоцентристський французький часопис Liberation пише про переслідування кримських татар в окупованому Росією Криму. Популярне періодичне видання Німеччини Frankfurter Allgemeinе вважає, що першим кроком до приваблення інвесторів до російської економіки має бути повернення Криму Україні.
Американський часопис The Washington Post опублікував матеріал «Як допомога Заходу активізує залежність від підкупів в Україні». У статті йдеться, що впродовж останніх 25 років західні донори «закачали» мільярди доларів в Україну, маючи на меті дві цілі: допомогти країні збудувати самодостатню, конкурентоздатну ринкову економіку, а також закласти правничі й регуляторні підвалини держави, яка б ґрунтувалась на верховенстві закону. І от, як пише видання, 14 квітня було сформовано черговий український уряд, у якому домінують люди системи з дискредитованого посткомуністичного істеблішменту України. Це, на думку часопису, поклало край останній політичній кризі в Україні, що спричинила відставку міністра економіки Абромавичуса, який пішов на знак протесту проти корупції.
Ці події, як зазначає американський часопис, висвітили питання: чи може допомога Заходу Україні підтримати перебіг реформ? А чи ж ця допомога, власне, сприяє тому, що українська еліта, яка окопалась у своїх кабінетах, і надалі розкрадає країну, уникаючи можливості збудувати функціональну державу. Нині, як додає видання, надання основної західної допомоги призупинено, аж доки не буде активізовано урядову програму економічних реформ. Водночас, МВФ уже дав зрозуміти, що готовий відновити співпрацю з українським урядом. Усе це, за словами часопису, є вже знайомою стежкою. Західні лідери й позичальники вже періодично призупиняли надання коштів Києву, коли ознаки войовничої корупції й беззаконня в Україні було важко не помітити. Зазвичай надання допомоги одразу ж відновлювалось, щойно чергова українська влада обіцяла, що все виправить. Відтак, ще з часу здобуття незалежності 1991 року, потужна політична й бізнесова еліта мала необмежений контроль над українською державою. І навіть народні повстання 2004 та 2013-2014 років не могли з тим нічого вдіяти. Всеосяжний вплив цієї еліти пояснює, чому Україна ще має побачити ті реформи, які допоможуть створити функціональну ринкову економіку і правову державу. Тоді як нині, здирництво, а не громадянська служба, постає головною ціллю діяльності регуляторних органів української держави. Навіть більш руйнівним для України постає розкрадання державних фондів.
The Washington Post пише, що українські лідери могли б створити ефективні державні установи, здатні стати на заваді розкраданню, і могли б вибудувати ринкову економіку, яка б максимально збільшила надходження від податків. Але, на думку газети, майже безлімітний доступ українського керівництва до західної допомоги, власне, звільнив українських лідерів від необхідності все це робити. Це також посилило їхню зацікавленість, щоб нинішня ситуація зберігалась і надалі. Отже, як зазначає американський часопис, міжнародні донори мають два варіанти, маючи справу з Україною. Перший – відновити надання коштів Києву, в разі, якщо новий уряд подасть конкретний план реформ, ухваливши закони, які було рекомендовано тими ж таки міжнародними донорами. Цим шляхом Захід уже йшов раніше. Іншим варіантом є утриматись від відновлення надання допомоги, допоки до влади не прийде по-справжньому нове керівництво, складене з людей, які не «засвітились» у попередніх українських урядах, окрім, хіба що, технократів на зразок Абромавичуса, Яресько й Гонтаревої. І це має позначити ключовий поворот у політиці Заходу, який ґрунтуватиметься на постулаті, що жодні реформи в Україні неможливі, поки при владі залишається стара скомпрометована еліта.
«Надання допомоги має містити певні передумови. Лише тоді це допоможе розвитку»
Лівоцентристський французький часопис Liberation надрукував статтю «Кримські татари: Гнів російської влади щодо Меджлісу». У цьому матеріалі повідомляється, що два роки після протизаконної анексії Росією Криму, кримські татари найбільше потерпають від зміни статусу півострова, тому що вони виступають проти нинішньої влади у Криму. Відтак, орган кримських татар – Меджліс – було заборонено Росією, що почало заганяти кримськотатарські організації в підпілля. На додаток, від часу російської анексії в березні 2014 року, ситуація із правами людини на півострові дедалі погіршувалась. Кримських татар переслідують там щодня. Російська влада заборонила в’їзд до Криму лідерам кримських татар – Мустафі Джемілєву й Рефату Чубарову, які зараз проживають у Києві й не мають змоги повернутись додому. Часопис додає, що багато кримських татар кинули до в’язниці.
Французьке видання також повідомляє, що єдиному телеканалу кримських татар ATR, що закликав до бойкоту референдуму щодо приєднання до Росії, наказали припинити трансляції в березні 2015 року. Зараз цей телеканал базується у Києві. Але російська влада вирішила піти далі. 26 квітня наклали заборону на діяльність Меджлісу кримських татар, який визнали «екстремістською організацією». Часопис додає, що Меджліс кримських татар ніколи не сприймав російської анексії півострова й не визнавав «референдуму» в березні 2014 року. Нинішній прокурор окупованого Криму Наталія Поклонська назвала членів і лідерів Меджлісу «маріонетками в руках Заходу». Після цієї заборони на діяльність Меджлісу, його голова Рефат Чубаров заявив, що нині ця структура працюватиме в особливому режимі, і переносить свою штаб-квартиру до Києва. Згідно з Чубаровим, російська влада не просто заборонила Меджліс, а відверто оголосила полювання на його членів.
Liberation зазначає, що Україна, так само як і міжнародні організації, засудила рішення російської влади щодо Меджлісу кримськотатарського народу. Тоді як речник президента Росії Дмитро Пєсков, у свою чергу, заявив, що це рішення є суто внутрішньою справою Росії, і його країна не збирається слухати жодних порад ззовні. Видання додає, що в Україні було створено Міністерство окупованих територій і переміщених осіб. Французький часопис нагадує, що від часу анексії Росією українського Криму 16 тисяч кримських татар змушені були залишити півострів. Їх просто змусили залишити Крим, як пише газета, витіснивши їх із їхніх домівок. Кремль учергове демонструє свою готовність знищити всіх, хто виступає проти його влади.
«Російська влада розлючена Меджлісом»
Німецький часопис Frankfurter Allgemeinе опублікував матеріал «Кремль та інвестори». У статті повідомляється, що російська влада нині має нове магічне словосполучення – «заміщення імпорту». Це словосполучення є громіздким і абстрактним, щоб його зрозуміли самі ж російські бюрократи, які його й вигадали. На думку німецького видання, росіяни прагнуть нині діяти за гаслом: «А зараз ми все робимо самі». Газета пояснює, що цей цілий термін народився у Росії два роки тому, коли Росія втягла себе до найглибшої кризи із часу розвалу Радянського Союзу, анексувавши український Крим і вдершись на терени Донбасу. Саме тоді за умов накладення санкцій, Кремль проголосив курс на заміну імпорту. Проте, як зазначає видання, більшість промислового виробництва в Росії є застарілим.
І ось, як пише далі німецький часопис, після агресії в Україні, Росія почала пожинати плоди своєї політики, намагаючись дати собі раду з економічними санкціями Заходу. Москва тоді оголосила про контрзаходи, заборонивши імпорт із багатьох країн Заходу. В основному йшлося про продукти харчування. Власне, як додає видання, західні товари й надалі можна було купувати в Росії, але ціна на них надзвичайно зросла у зв’язку з колапсом російського рубля. На додаток, різке падіння цін на нафту спричинилось до зменшення фондів для закупівлі продукції за кордоном. За підрахунками Світового банку, на той час приблизно 70 відсотків російських компаній займалися закупівлею й реалізацією імпорту в Росії. Іншим боком проблеми, як пише газета, став масовий відтік інвестицій із російської економіки. Бо ж інвесторам складно виробити бізнесову модель за умов ненадійної політики Кремля.
Німецьке видання підсумовує, що без негайної модернізації й розвитку засадничих галузей виробництва російська економіка й надалі падатиме до прірви. Проте Москва, попри все, прямує хибним шляхом. Ціла структура російської економіки ґрунтується на правничій невизначеності, високому рівні бюрократії й корупції, а також на браку відповідальності влади й урядовій недбалості. Але для того, щоб усе це повернути в потрібне русло, Кремль, на думку Frankfurter Allgemeinе, має втрутитись у систему державного управління, приборкавши владу й відібравши в неї масну годівницю. Дехто також вважає, як завершує німецький часопис, що весь цей процес варто почати з повернення Криму Україні.
«Росія дедалі більше концентрується на заміщенні імпорту»
