Днями Україна відсвяткувала 30-у річницю Незалежності. Які висновки зробили українці упродовж цих років, що їх об’єднує та розділяє, намагалися з’ясувати дослідники центру Arena, Журналістської лабораторії суспільних інтересів та Харківського інституту соціальних досліджень. Опитування проводили у 20 онлайн фокус-групах, змішаних за віком і рівномірно розділених за статтю. Радіо Свобода зібрала найцікавіші результати дослідження.
Як українці визначають незалежність і що очікують від майбутнього?
Під час опитування українці висловили різні погляди щодо того, коли Україна справді стала незалежною: називали і дату проголошення незалежності – 24 серпня 1991 року, і початок війни з Росією у 2014-му.
На запитання про те, чого громадяни очікують від своєї країни, молоді учасники фокус-груп відповіли, що це збільшення можливостей працевлаштування для молоді, підвищення рівня життя та загальної економічної ситуації. Деякі респонденти також наголошували на важливості покращення охорони здоров'я та системи освіти, розширення свободи пересування за допомогою безвізу та припинення війни.
За даними дослідження, багато молодих українців планують виїхати за кордон, переважно з професійних причин, однак більша кількість розуміє міграцію як досвід, який дозволить зробити позитивний внесок у розвиток України після повернення.
Як свідчать результати опитування, перші враження людей про здобуття Україною незалежності були неоднозначними. Деякі учасники фокус-груп розповіли, що відчували спочатку ейфорію, а згодом – розчарування. Інші поділилися спогадами занепокоєння, яке вони переживали через економічні труднощі на початку 1990-х. Однак ці дві групи дали одностайну відповідь щодо відчуття гордості за націю, яка виявилася стійкою та здатною протистояти багатьом серйозним викликам.
Чи розділяють українців політичні погляди?
Українці також розповіли дослідникам, що вважають політиків відповідальними за посилення поляризації навколо мови та геополітичної орієнтації, однак на особистому рівні вони схильні бути толерантними щодо спілкування іноземною мовою. Утім, більшість учасників фокус-груп зазначили, що українців розділяє питання мови та геополітики.
Громадяни України, як правило, почуваються єдиними навколо переживань лиха та розчарування, хоча Євро-2012 і, певною мірою, Євромайдан відзначені як позитивні моменти єдності (особливо для молодих поколінь), йдеться в результатах дослідження.
Опитування встановило, що молоді люди з усієї України в цілому позитивно ставляться до Євромайдану, сприймаючи ці події як демонстрацію здатності своїх співгромадян відстоювати свої погляди.
За даними дослідження, почуття збентеженості та сорому серед українців були пов'язані з ідеєю позик Україною коштів за кордоном, «відтік мізків» професіоналів через низькі зарплати, недостатній рівень екологічної свідомості, внутрішні розбіжності навколо мови та історії.
Що об’єднує українців?
Дослідники встановили, що українці неохоче говорять про політику, але дискусії щодо поп-культури допомагають об’єднувати людей, не зважаючи на регіональні чи політичні розбіжності.
На відміну від старших учасників, молоді українці отримують новинний та розважальний контент за допомогою інтернету та соціальних мереж, а не телевізора. Утім, дуже мало громадян України постійно слідкують за новинами. Люди розповіли, що втомилися від постійного потоку негативних політичних повідомлень, мовиться в результатах опитування.
Українці зазначили, що відчувають гордість, коли за кордоном їх представляють як вихідців з України, незалежної держави з власною мовою та культурою, що відрізняється від Росії.
Більшість учасників фокус-груп, які є вихідцями з ОРДЛО, заявили, що відчувають виснаження та покинутість у зв’язку зі збройним конфліктом, та бажають відновлення миру та уточнення їхнього політичного статусу. Для них стабільність є пріоритетом.
На запитання про найтяжчий період за 30 років незалежності, українці відповіли про 90-і роки, однак вихідці з окупованих територій вважають найскладнішим та переломним 2014 рік. У результаті війни на Донбасі жителі всієї території України заявили, що зрозуміли, що мир і незалежність не можна сприймати як належне, але вони тимчасово побачили жителів окупованих територій як пасивних жертв російської пропаганди, йдеться в дослідженні.
Учасники фокус-груп із різних регіонів України заявили, що відчувають гордість у зв'язку з відродженням української армії та присутністю українських військових на Донбасі.
Опитування встановило, що українці в усіх регіонах вважають сильну промислову базу, безкоштовне медичне обслуговування та освіту позитивними аспектами спадщини Радянського Союзу, а збереження «совкової» ментальності та номенклатури – негативними.
Дослідники зазначають, що в цілому молоді українці сприймають незалежність як беззаперечний факт, а старші – заявляють про необхідність переосмислення того, що українці більше не належать до радянських держав.
