Керівник військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецька Олександр Стрюк прокоментував в ефірі національного телемарафону ситуацію в місті 25 червня.
«Ситуація досить складна, наші військові мали відійти на більш укріплені оборонні позиції, які дозволять у подальшому вести оборону і збережуть життя нашим військовим, але, на жаль, міста майже не залишилося», – сказав Стрюк.
На питання щодо промзони Сєвєродонецька, яка досі перебуває під російськими обстрілами, очільник адміністрації повідомив, що в її укриттях залишаються люди.
«Це ті люди, які, на жаль, не виїхали за якимись своїми переконаннями, залишилися на своєму підприємстві, на якому пройшли свій трудовий шлях і вважали, що це найбільш захищене місце. Тому до завершення бойових дій будуть перебувати в сховищах», – прокоментував він.
За словами Стрюка, російські війська не взяли Сєвєродонецьк в блокаду – всі військові підрозділи «мали відійти на більш укріплені позиції», відтак оточення не вдалося.
24 червня голова Луганської ОВА Сергій Гайдай заявив, що захисники Сєвєродонецька отримали команду відходити на нові позиції.
Водночас в ефірі проєкту Радіо Свобода Радіо Донбас.Реалії голова Гірської військової адміністрації Олексій Бабченко повідомив, що всі населені пункти Гірської громади Луганщини (район Золотого та Гірського) на сьогодні окуповані Росією.
Після тривалої оборони, яка тривала з перших днів повномасштабного наступу, українські підрозділи ухвалили оперативне рішення про відхід, щоб не потрапити в оточення.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://krymrgbcrlvrexoeaqjy.azureedge.net/. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
