Колишній російський прокурор Криму, ексдепутат Держдуми Росії Наталя Поклонська стверджує, що не вступатиме на посаду посла Росії в Кабо-Верде чрез «особисті обставини». Про це вона сказала російській державній агенції ТАСС.
«Ні, не планую, – сказала Поклонська, відповідаючи на запитання про від'їзд до Кабо-Верде. – Чому я не вступила на посаду? Змінилися особисті обставини. […] Завжди говорила, повторю: я хочу бути корисною нашій країні. Тому я готова на будь-яку посаду, де буду корисною державі».
У МЗС Росії підтвердили ТАСС цю інформацію.
Напередодні російське видання Znak.com повідомило, що Поклонська досі не поїхала працювати послом Росії в Кабо-Верде через відсутність агремана.
Раніше повідомлялося, що із сайту російського посольства в Кабо-Верде видалили інформацію про попереднього посла Володимира Соколенка.
Президент Росії Володимир Путін на початку жовтня 2021 року підписав указ про призначення послом Росії у Кабо-Верде Наталії Поклонської.
Після цього речник Міністерства закордонних справ України Олег Ніколенко нагадав, що Поклонська перебуває у розшуку. Ексзаступник генерального прокурора України Гюндуз Мамедов зазначив, що призначену послом Росії у Кабо-Верде Поклонську можуть екстрадувати в Україну. У відповідь на це речниця МЗС Росії Марія Захарова сказала, що Поклонська «має дипломатичний імунітет».
7 грудня Київський апеляційний суд дозволив затримати Наталю Поклонську.
Офіс генерального прокурора України спрямував до суду обвинувальний акт щодо Поклонської, Сергія Аксьонова ( за документами – Аксенов), Володимира Константинова та ще п'яти топ-чиновників Криму.
Наталя Поклонська заявила, що її не повинні судити в Україні за державну зраду через наявність російського громадянства.
Наталя Поклонська
До 2014 року Наталя Поклонська працювала в органах прокуратури України. Навесні 2014 року підконтрольна Кремлю влада півострова призначила її прокурором Криму. Поклонська ініціювала заборону діяльності Меджлісу кримськотатарського народу в Росії та в анексованому Криму, виступала в ролі обвинувача проти громадян України у справах «про тероризм», «напад на співробітників «Беркута» тощо.
У 2016 році після російських виборів, проведених на півострові, вона стала депутатом Державної Думи. Україна і Захід ці вибори не визнали.
За інформацією Прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, Поклонській оголошено підозру в «створенні злочинної організації», «незаконному позбавленні волі або викраденні людини» («справа кримських терористів», за якою у 2014 році в Криму було затримано і потім засуджено в Росії кримчан Олега Сенцова, Олександра Кольченка, Геннадія Афанасьєва та Олексія Чирнія), «порушенні законів і звичаїв війни».
Крім цього, Поклонська фігурує у низці українських розслідувань, за якими їй не висували підозри. Зокрема, за даними прокуратури, мова йде про блокування доступу до сайту Крим.Реалії на території півострова і в Росії, що кваліфікується як «перешкоджання законній професійній діяльності журналістів».
Також у Прокуратурі АРК і Севастополя вказують на участь Поклонської у виборах до Держдуми Росії як кандидата від анексованого Криму, чим вона «завдала шкоди суверенітету України». Ознаки цього злочину кваліфікуються як «державна зрада».
В інтерв'ю українському журналісту Дмитру Гордону Поклонська заявила, що не знає, в чому її звинувачують в Україні, тому що їй «не надійшло письмове повідомлення». Але в Прокуратурі АРК стверджують, що її адвокати в Києві приходять до органів попереднього розслідування, в прокуратуру, в суд, знайомляться з матеріалами кримінального провадження.
