Віцеадмірал Сергій Гайдук, який у березні 2014 року був призначений головою Військово-морських сил України, розповів, що в період російської анексії Криму, після проведення на півострові невизнаного країнами Заходу і українською владою «референдуму», він «дав наказ на використання зброї» у відповідь на провокації з боку російських військових.
Про це Гайдук сказав в інтерв'ю Крим.Реалії.
16 березня в Криму проходить згаданий «референдум», через два дні загинув прапорщик української військової частини в Євпаторії Сергій Кокурін, ще один військовослужбовець ЗС України Валентин Федун отримав поранення.
Після цього, за словами Гайдука, він ініціював зустріч із керівництвом Міністерства оборони Росії – статс-секретарем міністра оборони Миколою Панковим, генералом армії Дмитром Булгаковим, тодішнім заступником головнокомандувача ВМС Росії Олександром Федотенковим – колишнім командувачем Чорноморського флоту Росії.
«Ця зустріч була дуже складною. Я сказав: ще одна провокація, яка буде пов'язана з використанням зброї, і РФ отримає у відповідь застосування зброї від військовослужбовців ЗСУ. На цьому ми, як кажуть росіяни, «розійшлися», – сказав Гайдук.
На уточнююче питання, чи був від нього наказ на використання зброї, він відповів: «Так. Мало того, що дав наказ, я оголосив його військовому керівництву цієї спецоперації з окупації Криму. Вони зрозуміли, що це не жарти, це серйозно. Пряме збройне протистояння може вплинути на ці плани окупації, які вже реалізовувалися. На той час уже відбувся так званий «референдум». 17 березня Путін (президент Росії – КР) підписав указ про приєднання Криму, і тут раптом українські військові почнуть стріляти. Це в їхні плани явно не входило».
Наступним розвитком подій, як зазначає Гайдук, була спланована операція зі штурму штабу ВМС України.
«Їм треба було прибрати командувача, обезголовити керівництво флоту. Знову ж таки, в російському стилі «жінки-діти», який зрежисували спецназівці Росії», – нагадав він.
Детальніше читайте в повній версії інтерв'ю на сайті Крим.Реалії.
Гайдук стверджує, що Росії не потрібна була половина території Кримського півострова і вона «могла зупинитися, умовно, на Севастополі».
До сьомих роковин окупації та анексії Криму влада України і низка західних лідерів зробили заяви із закликом до Росії звільнити півострів. У відповідь на це в Кремлі заявили, що «ніякої анексії не було».
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
