Європейський суд із прав людини відмовився задовольнити клопотання Росії щодо застосування термінових проміжних заходів у її позові проти України. Про це йдеться в повідомленні суду 23 липня, інформує Радіо Свобода.
«Суд постановив відхилити клопотання згідно з правилом 39 Регламенту Суду, оскільки воно не вказує на серйозний ризик непоправної шкоди основним правам, передбаченим Європейською конвенцією з прав людини. Заходи, передбачені правилом 39 Регламенту Суду, ухвалюються у зв’язку з провадженням у Суді без попереднього ухвалення будь-яких подальших рішень щодо прийнятності або суті справи. Суд задовольняє такі клопотання лише у виняткових випадках, коли заявникам в іншому разі загрожує реальний ризик непоправної шкоди», – йдеться в повідомленні.
Російська сторона просила суд «зупинити обмеження прав російськомовних осіб, зокрема, в тому, що стосується доступу до їхньої рідної мови в школах, медіа та онлайн, а також наказати українській владі зупинити блокаду Північно-Кримського каналу».
Рішення суду прокоментував заступник міністра юстиції України, уповноважений з питань Європейського суду з прав людини Іван Ліщина, зазначивши, що Київ отримав російську заяву проти України.
«Суд відмовив у застосуванні забезпечувальних заходів за Правилом 39 Регламенту. Як то кажуть північною мовою, «що й треба було довести», – зіронізував урядовець.
Раніше стало відомо, що Росія звернулася до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) з міждержавною скаргою на Україну.
Москва у цій скарзі покладає відповідальність на владу України «за загибель мирного населення», «придушення свободи слова», «блокування Північно-Кримського каналу як основного джерела прісної води для жителів Кримського півострова», «політику дискримінації російськомовного населення» тощо. Також Росія покладає відповідальність на Київ за збитий малайзійський Boeing MH17 на Донбасі.
У Офісі президента України натомість заявили, що в цієї скарги немає жодної юридичної перспективи.
Більшість скарг до ЄСПЛ подають окремі особи, групи людей, компанії чи організації, хоча й окремі держави також можуть подавати скарги. З часу набуття чинності Конвенції про захист прав людини у 1953 році до ЄСПЛ було подано приблизно 30 міждержавних скарг.
