Ексдепутат кримського парламенту Сергій Шувайников, обвинувачений в Україні у державній зраді, «спокійно» ставиться до рішення київського суду оголосити його в розшук. Про це 29 жовтня він сказав у коментарі Крим.Реалії.
«Я ставлюся до цього спокійно і дуже задоволений, що мене ще не засудили до вищою міри покарання – розстрілу. З тією практикою, яку демонструють сьогодні київські суди, можна очікувати будь-якого вироку. Я вважаю, що це грубе порушення міжнародних прав, які існують в Європі. І це не робить правове обличчя українській демократичній, європейській, як вони називають, державі. Ніде у світі не прийнято людину судити заочно, не висуваючи їй обвинувального висновку, конкретних претензій. Тим більше, я не ховаюся, ви можете до мене зателефонувати», – сказав Шувайников.
За словами ексдепутата, він не вважає себе винним.
«Я готовий до будь-якого судового процесу. Але я не визнаю ці заочні звинувачення, оскільки, будучи депутатом, я виконував волю кримського народу. Я надав народу вище демократичне право провести референдум і визначити долю «Республіки Крим». Я не бачу в цьому державної зради», – додав він.
Раніше київський суд оголосив у розшук ексдепутата кримського парламенту Сергія Шувайникова, обвинуваченого у державній зраді.
Наприкінці грудня 2016 року Прокуратура АРК надіслала до суду обвинувальні акти стосовно ексдепутатів кримського парламенту: Сергія Цекова, Світлани Савченко, Костянтина Бахарева, Едіпа Гафарова, Анатолія Заїченка, Ремзі Ільясова, Григорія Іоффе, Володимира Кличникова, Віталія Нахлупіна, Юхима Фікса і Сергія Шувайникова за звинуваченням у державній зраді.
У січні 2017 року Апеляційний суд Києва ухвалив рішення про те, що обвинувальні акти стосовно Шувайникова розглядатимуть у Деснянському райсуді Києва.
У вересні 2019 кримський політик Шувайников повідомив, що після закінчення терміну депутатської діяльності в російському парламенті Криму має намір продовжувати там роботу без мандата – радником голови парламенту Володимира Константинова.
Ім'я Шувайникова також відоме в контексті його багаторічної проросійської діяльності. Після російської анексії півострова 2014 року, він став депутатом від ЛДПР, з якою пізніше у нього був конфлікт.
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
