Президент Росії Володимир Путін шість років тому присвоїв Феодосії статус «Міста воїнської слави». Почесне звання було присвячене 70-річчю перемоги у Другій світовій війні. Але, як виявилося, у самому місті ця подія залишилася тільки на папері. Місцева громадськість роками домагається встановлення стели на честь нового статусу міста, але цього поки так і не відбулося. Чому в Феодосії не поспішають увічнювати свою бойову славу, з'ясовували Крим.Реалії.
Указ про присвоєння Феодосії почесного звання «Місто воїнської слави» президент Росії Володимир Путін підписав у квітні 2015 року. Цей статус отриманий регіоном за «мужність, стійкість і масовий героїзм, виявлені захисниками міста в боротьбі за свободу та незалежність Вітчизни» в роки Другої світової війни, йдеться в документі.
У російських містах з таким статусом, за повідомленнями місцевих ЗМІ, встановлюють стели з зображенням герба міста та написом «Місто воїнської слави». А ось у Феодосії цей почесний статус досі не увічнений, незважаючи на багаторічні вимоги місцевих активістів до влади. Напередодні Дня Перемоги, який широко відзначають в анексованому Криму, Росії та деяких пострадянських країнах, ми вирішили повернутися до цієї теми.
«Відсутність стели ‒ це не ганьба, це ганьбище»
«Думаю, що для будь-якого жителя цих міст (міст воїнської слави ‒ КР) сьогодні приємна і, може бути, навіть знакова подія, тому що надання такого високого звання підтримує не тільки нашу історичну пам'ять, а й, що не менш важливо, у відомому сенсі генетичний зв'язок з тими людьми, яких ми вважаємо героями», ‒ сказав Володимир Путін, вручаючи грамоту про надання статусу «Місто воїнської слави» в червні 2015 року.
Світлана Гевчук, яка очолювала тоді російську адміністрацію Феодосії, зазначила, що указ Путіна «з великою радістю сприйнятий усім населенням міста й кримчанами, викликав злет патріотизму».
Через шість років почесний статус міста так і не вийшов за межі врученої грамоти.
Активіст з Феодосії Олександр Таліпов на початку травня побував у Музеї Перемоги на Поклонній горі в Москві, де знайшов Феодосію в переліку російських «Міст воїнської слави». Він зазначив, що місто «отримало належні йому почесті» в найбільшому музеї Перемоги в Москві й висловив надію, що це станеться у самій Феодосії.
«Те, що в нас досі немає стели, ‒ це не ганьба, це ганьбище. Це сором, коли у нас у місті немає такої візитної картки. У того, що стели немає, є як об'єктивні, так і суб'єктивні причини. І в більшості своїй суб'єктивні причини, які залежать від низки осіб, переважують об'єктивні причини. І, по суті, триває боротьба не за встановлення стели там, де їй краще, а боротьба за встановлення стели тим, кому вона заважати не буде», ‒ говорив активіст, обговорюючи долю стели з міськими чиновниками.
Ці обговорення затягнулися в Феодосії на роки, оскільки влада та громадськість ніяк не могли дійти спільної думки щодо місця розташування майбутньої пам'ятної стели.
Роки обговорень
Громадські слухання з цього питання в Феодосії проходили декілька разів, починаючи з 2017 року. Пропонувалося декілька місць розміщення майбутньої стели. Серед них називалися пагорб Мітридат, майданчики поблизу політехнікуму, майданчик на в'їзді в місто тощо. Але від усіх цих місць врешті-решт з різних причин відмовилися.
Останні громадські слухання проходили в Феодосії навесні 2019 року. Їх учасники проголосували за установку стели в міському парку Доброго генія. Але представники громадськості поставили під сумнів результати цього голосування і навіть зверталися з цього приводу до прокуратури.
В результаті від цього місця чиновники також вирішили відмовитися, пояснивши це «неоднозначним вибором» і небезпекою зачепити при встановленні «археологічний шар», який вимагатиме дорогої експертизи.
Голова російської адміністрації Феодосії Сергій Бовтуненко після дискусій про місце розташування стели запевнив, що «безумовно, думка жителів буде враховуватися», а стела «має стати об'єднавчим фактором, а не розділяти суспільство на різні табори».
Вибір між морем і сушею
Після невдалих результатів громадських слухань місце дислокації майбутньої стели чиновники вирішили визначити за допомогою онлайн-голосування.
«Для опитування були відібрані два варіанти встановлення стели ‒ на проспекті Айвазовського поблизу світломузичного фонтану та навпроти пам'ятника Феодосійському десанту в акваторії затоки. Свою думку щодо запропонованих варіантів висловили 1235 осіб. Переважна більшість ‒ 935 осіб ‒ висловилися за встановлення стели поблизу набережної Десантників в акваторії Феодосійської затоки. 300 осіб вважають найкращим місцем встановлення ‒ район світломузичного фонтану», ‒ повідомили в російській адміністрації міста.
Згідно з ескізом, оприлюдненим на сайті відомства, майбутня стела має виглядати так:
Ще одне онлайн-голосування з питання місця установки стели чиновники провели з 26 березня до 4 квітня нинішнього року. На вибір знову було запропоновано дві локації, але цього разу тільки на суші ‒ поблизу меморіалу Вічний вогонь і на проспекті Айвазовського біля світломузичного фонтану.
«289 осіб (10,5%) висловилися за встановлення стели в Міському саду біля меморіалу Вічний вогонь і 2459 респондентів (89,4%) ‒ за проспект Айвазовського поблизу світломузичного фонтану. Таким чином, місце встановлення стели остаточно визначене», ‒ оголосила влада Феодосії.
На ескізі майбутня стела має розміщуватися і виглядати так:
Ціна російської слави
Після цього повторного голосування в адміністрації міста пообіцяли надіслати заявку на виділення фінансування для встановлення стели та облаштування прилеглої території. Термінів появи стели чиновники не називають.
З липня 2015 року Феодосія є членом російського Союзу міст воїнської слави. Місто вступило в нього після отримання однойменного статусу. Членство в цьому союзі, згідно з рішеннями міської ради, які є у відкритому доступі, щорічно коштує місцевому бюджету від 50 до 100 тисяч рублів. За шість років платники податків міста заплатили за звання «Місто воїнської слави» близько пів мільйона рублів.
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
