Вранці 4 вересня заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Нарімана Джеляла забрали синім мікроавтобусом Volkswagen без номерних знаків. Йому висунули звинувачення за статтею «пособництво диверсії» (частина 2 стаття 281 КК Російської Федерації). Обшук у будинку кримського татарина був проведений у зв'язку з пошкодженням газогону в селі Перевальному під Сімферополем. Разом із Джелялом були затримані троюрідні брати Ахтемови, Асан та Азіз, за аналогічним звинуваченням. Крим.Реалії відвідали сім'ї заарештованих кримських татар. Зараз їхні близькі люди вчаться жити в новій реальності, в якій з'явилися суди, адвокати, передачі в СІЗО й тортури.
«Джелялу посилили звинувачення в диверсії» ‒ читає новинний анонс в одній із місцевих кримських газет Айше Джелялова, мати Нарімана. Вони виписують це видання заради телепрограми, і в одному з нещодавніх випусків, угорі 27 сторінки, побачили такий рядок.
Будинок, де живуть батьки Нарімана Джеляла, та будинок, де він жив до арешту з дружиною й дітьми, розташовані на одній ділянці. Вранці, 4 вересня, коли у Джеляла почався обшук, батьки бачили все, що відбувається, на власні очі.
«Я спала, чую, у ворота хтось стукає, поки я вийшла, дивлюся, у дворі вже люди ходять. Вони, мабуть, через паркан перескочили. Вони кажуть, ви з ким живете? Кажу, з чоловіком живу. Потім запитали, а де Наріман живе? Я кажу, в тому будинку. І вони туди пішли. Їх було 12-13 чоловіків. Наріман сказав, щоб ми не виходили й не засмучувалися. У мене нещодавно інсульт був, боялися, щоб не повторився», ‒ згадує 71-літня Айше Джелялова. Вона каже, що після арешту сина практично ніхто не повірив в обвинувачення. «Хоча ось одна жінка каже, з магазину, мовляв, так їм і треба. Ось що ми їй зробили, скажіть, будь ласка?».
Дружина Нарімана, Левіза, згадує, що 4 вересня приблизно о другій години ночі, у чоловіка задзвонив телефон.
«Ми так підскочили, тому що старенькі батьки й завжди просимо телефонувати у разі чого. Це дзвонив Ескендер-аг'а, сказав, що в Азіза був обшук, і його забрали кудись. Куди саме, він не знає й гадки не має, що робити. Наріман встав, написав пост про те, що зник Азіз, і практично всю ніч на телефоні з Ескендер-аг'а говорив, куди звертатися, до кого звертатися, тому що він був у повній розгубленості. О котрій Наріман ліг, я навіть не знаю, тому що я пішла до дитини й, мабуть, заснула».
Про те, що в Азіза Ахтемова був вдома обшук і його забрали, ймовірно, співробітники ФСБ, стало відомо 4 вересня. Пізніше з'ясувалося, що Азіз разом зі своїм троюрідним братом були затримані співробітниками російської ФСБ, під час обрання запобіжного заходу вони відмовилися від адвокатів за угодою, а пізніше, коли незалежним адвокатам вдалося вступити у справу, вони повідомили про застосовування до Азіза та Асана Ахтемових тортур.
Левіза Джелялова розповідає, що вранці 4 вересня вона почула гавкіт собак і гучний стукіт у двері та вікна будинку. Тоді вона розбудила чоловіка: «Кажу, у нас у дворі щось відбувається, хтось бігає двором і собаки просто розриваються. Він вибігає на кухню й бачить через вікно, як до нас починають перестрибувати люди в балаклавах, озброєні. Він прибіг до нас у спальню й сказав, щоб ми швидко одягалися, будила дітей, до нас увірвалися. Я розбудила дівчаток і сказала, щоб вони йшли в кімнату до Джеміля. Я взяла Ніаль і вже почула, як Наріман відчинив двері та попросив, щоб коректно поводилися, тому що в будинку є діти, щоб їх не лякали. Він дуже хвилювався за дітей. Я вже перебувала в цей момент з Ніаль у спальні, не чула, про що вони говорили».
Цього разу вони приходили саме за Наріманом, тому що як такого обшуку не було
Через якийсь час, Наріман разом зі слідчим зайшов до кімнати, де перебувала Левіза зі сплячими дітьми. Вона каже, що не могла ні бачити, ні чути, що відбувається в інших кімнатах. Але аналізуючи все, що відбулося, наполягає ‒ обшук був приводом для того, щоб затримати її чоловіка. Вона проводить паралель з обшуком, який проходив в їхньому будинку у 2017 році. «Уперше, коли у нас був обшук, вони реально щось шукали, перевернули всі речі, книжки, навіть на кухні банку з рисом, намагалися там щось знайти, то цього разу вони приходили саме за Наріманом, тому що як такого обшуку не було. Вони спочатку забрали телефон, ноутбук. І навіть у ту кімнату, де ми були з дітьми, вони не заходили для обшуку, там, де у нас гардеробна, теж ніякого обшуку не проводили. Це була така формальність обшуку».
У Нарімана та Левізи четверо дітей: старшій дочці, Аділе, 12 років. Молодшій ‒ Ніаль, виповнився рік через 20 днів після арешту батька. Кореспондент Крим.Реалії приїхав у сім'ю Нарімана якраз у день народження Ніаль. Ще двоє, дочка Еміне та син Джеміль, теж були присутні в будинку під час арешту батька. Левіза каже, що після арешту чоловіка вона добу не знала про місце його перебування, телефонувала зі стаціонарного телефону в усі відділення РВВС, у ФСБ у Сімферополі, у прокуратуру. У всі відомства вона разом з адвокатами надсилала заяви про зникнення людини. У цей момент старша дочка, Аділе, залишалася вдома й відстежувала всі новини в інтернеті та соціальних мережах.
О 4 ранку пролунав телефонний дзвінок стаціонарного телефону й чоловічий голос, не назвавшись, повідомив, що передасть слухавку Наріману. Левіза згадує, що голос чоловіка був дуже втомленим, хоча він говорив про те, що з ним все в порядку.
«Мене пустили на суд з обрання запобіжного заходу, я вже розуміла, що це буде шоу, цирк, тому що звинувачення це просто абсурдне й недоречне. Єдина мета, прийшовши у суд, побачити його, дізнатися, в якому він стані, чи все у нього в порядку, переговорити ‒ і все. Пустили тільки мене, але там були й сестра, і брат, багато родичів, друзі, знайомі. Дозволили зайти тільки мені, і коли я побачила, як його ведуть у наручниках, коридором... Не дозволили ні обійняти, ні доторкнутися. Нам вдалося поспілкуватися під час суду, коли суддя віддалився в дорадчу кімнату, ми могли спілкуватися, пристави не забороняли».
Наріман та Левіза одружені 15 років. Жінка каже, що з початку 2014 року та анексії півострова чоловік готував її до того, що може статися так, що його заарештують.
Це помста йому за його громадянську позицію, за участь у «Кримській платформі»
«Це, звісно, було очікуваним, ми не раз обговорювали цю ситуацію, у нас були розмови на цю тему. Просто, одне, коли ти просто знаєш про це, а інше, коли це вже відбувається. Це помста йому за його громадянську позицію, за участь у «Кримській платформі» безпосередньо. Звісно, він готував до такого можливого повороту подій, що до нас можуть прийти, навіть коли їхали містом автівкою, я вже знала, де розташована яка будівля, і він навіть говорив, якщо мене раптом не зможете знайти, ось будівля ФСБ на бульварі Франка, я швидше за все буду тут, щоб ти знала».
Наріманові Джелялу обрали запобіжний захід до 4 листопада 2021 року. Апеляційний суд, за словами адвокатів, має відбутися найближчим часом.
Наріману Джелялу висунуті звинувачення у справі про так звану «диверсію» на газогоні. Організаторами, за версією ФСБ, є Різа Яг'я-Веліулаєв, якого у відомстві називають агентом ГУР. Як куратори у центрі громадських зв'язків ФСБ названі: співробітник військової розвідки України Максим Мартинюк та його безпосередній начальник, керівник оперативної служби «Таврія» Віктор Зелінський. «Зазначена диверсія була санкціонована начальником ГУР МО України Кирилом Будановим ‒ учасником невдалої акції у 2016 році, під час якої ним був убитий співробітник ФСБ Росії», ‒ йшлося в заяві пресслужби відомства. Згодом заарештованому кримськотатарському активісту Наріману Джелялу посилили обвинувачення у справі про «диверсію на газогоні» в селі Перевальне. Тепер йому загрожує від 12 до 20 років позбавлення волі.
Омбудсман України Людмила Денісова звернулася до Верховного комісара ООН з прав людини Мішель Бачелет у зв'язку з новими арештами, які відбулися в Криму. Після інформації про обшуки та затримання 3-4 вересня у кримських активістів, Прокуратура АРК та Севастополя повідомляла про відкриття кримінальних проваджень.
Справа про «диверсію на газопроводі» в селі Перевальне
3-4 вересня в Криму російські силовики провели обшуки та затримали п'ять осіб, у тому числі кримськотатарського політика й активіста Нарімана Джеляла. 6 вересня в Криму заарештували чотирьох затриманих. Так, на 60 діб заарештували братів Азіза й Асана Ахтемових, батькові затриманого Азіза Ахтемова Ескендеру дали 10 діб. Ще один син Ескендера, Арсен Ахтемов, отримав 15 діб арешту. Також підконтрольний Кремлю Київський районний суд заарештував кримськотатарського політика й активіста Нарімана Джеляла на два місяці – до 4 листопада. Наріман Джелял заперечує всі звинувачення на свою адресу.
7 вересня російське державне агентство ТАСС із посиланням на ФСБ Росії повідомило, що затримані «за підозрою в скоєнні диверсії на газопроводі в Криму 23 серпня цього року дали свідчення». За цими даними, на «відео допиту двох із них, поширеному ФСБ, чоловіки докладно розповіли, від кого отримували інструкції та як влаштували підрив газопроводу в селі Перевальне».
При цьому у ФСБ Росії стверджують, що «диверсія була організована Головним управлінням розвідки (ГУР) Міністерства оборони України».
Головне управління розвідки Міноборони України розглядає звинувачення ФСБ Росії як «цілеспрямовану провокацію».
Влада України пов'язує затримання та арешти кримськотатарських активістів із самітом «Кримської платформи», що відбувся 23 серпня.
Омбудсман України Людмила Денісова звернулася до Верховного комісара ООН з прав людини Мішель Бачелет у зв'язку з новими арештами, що відбулися в Криму.
Після інформації про обшуки і затримання 3-4 вересня в активістів у Криму Прокуратура АРК і Севастополя повідомляла про відкриття кримінальних проваджень.
