Україна має намір запровадити санкції проти археологів, які працюють у Криму ‒ про це повідомило Міністерство з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб. За словами міністра Вадима Черниша, такі фахівці мають відповідати за роботу в анексованому Криму своєю репутацією. Український чиновник додав, що у них не повинно бути офіційних контактів з міжнародними організаціями.
18 грудня 2018 року Кабінет міністрів України вніс пропозиції до Ради національної безпеки й оборони щодо застосування низки санкцій до юридичних і фізичних осіб через діяльність в анексованому Криму. Зокрема до цього списку внесені 23 людини через незаконні археологічні пошукові роботи на об'єктах культурної спадщини або «участь у заходах, спрямованих на легітимізацію незаконної окупації Криму та Севастополя».
Начальник управління з питань АРК і Севастополя Міністерства з питань тимчасово окупованих територій Сергій Мокренюк пояснює відсутність імен та процедуру пошуку порушників.
Не можна проводити археологічні розкопки на окупованій територіїСергій Мокренюк
‒ Рішення РНБО запроваджується указом президента. Після того, як він буде виданий, санкції почнуть діяти, а громадськість побачить усі прізвища. У компетенції нашого міністерства проводити моніторинг того, що відбувається в Криму, вивчати дію режиму тимчасово окупованої території з боку Росії. Серед іншого ми побачили, що в Криму знищують українську культурну спадщину, а це порушення міжнародного гуманітарного права. Не можна проводити археологічні розкопки на окупованій території. Ми ідентифікували низку осіб, які ведуть їх, визначили, які саме дії вони здійснюють. Хочу підкреслити, що це не громадяни України: там є росіяни, там є археологи з Європи, з Кавказу. Не важливо, з якої країни ця людина, якщо її порушення очевидні. Контакти з такими людьми мають стати токсичними.
Сергій Мокренюк підкреслює, що на першому етапі міністерство запропонувало запровадити санкції проти археологів, чиї порушення очевидні, але за цим підуть подальші доповнення.
Російський віце-прем'єр Ольга Голодець оголосила, що Росія ніяк не реагуватиме на намір українського уряду запровадити санкції проти археологів, які працюють на півострові.
Директор Центрального музею Тавриди (Сімферополь) Андрій Мальгін стверджує, що українські санкції проти археологів, які працюють у Криму, ніяк не позначаться на обсязі та якості їхніх досліджень. Таку ж думку висловив директор Інституту археології Криму РАН Вадим Майко.
Раніше співробітник Інституту археології РАН, керівник Кримської новобудовної археологічної експедиції Сергій Внуков в ефірі ОТР поділився відкриттями, пов'язаними з будівництвом траси «Таврида»:
Всього до теперішнього часу розкопано понад 600 тисяч квадратних метрівСергій Внуков
«Роботи з розкопування почалися навесні 2017 року, тобто півтора роки ми працюємо. За цей час були розкопані близько сотні пам'яток, причому всіх епох: від кам'яного віку, від палеоліту й закінчуючи початком 20-го століття. Всього до теперішнього часу розкопано понад 600 тисяч квадратних метрів».
Колишній директор Бахчисарайського історико-культурного заповідника Ельміра Аблялімова в ефірі телеканалу UATV розповіла, що доля знайдених на півострові археологічних артефактів невідома:
«Ми знаємо, що на території Криму проводяться колосальні археологічні дослідження ‒ це 2017-2018 роки. Наскільки мені відомо, розкопали понад 56 гектарів землі, понад мільйон артефактів був знайдений, їхньої подальшої долі ми не знаємо: що відбувається зі збереженням, де вони сьогодні перебувають? У Криму чи вивезені? Який історичний пласт вони займають? Насправді це безцінний матеріал, й Україна дуже багато втрачає. Немає можливості контролювати цю ситуацію. Безумовно, ми втрачаємо і в історичному контенті, тому що всі ці артефакти дають можливість дослідникам вивчати, робити нові відкриття».
Кандидат історичних наук, начальник Інкерманського загону Севастопольської археологічної експедиції Евеліна Кравченко розмірковує, до чого може призвести запровадження археологічних санкцій.
‒ На роботі кримських археологів, які отримали російські паспорти з місцевою пропискою, це мало позначиться ‒ вони й так усі під обмеженнями: не можуть отримати ніяких грантів і очолювати якісь іноземні проекти тощо. За кордон вони можуть їздити тільки з українським паспортом і тільки через Україну. Тому запроваджувати санкції проти них особливого сенсу немає, це просто знаково. Що стосується російських археологів, тут сенс є ‒ Україна перед міжнародною спільнотою покаже своє ставлення до людей, які порушують міжнародне законодавство та проводять дослідження в Криму. Прецедентів у цій сфері особливо немає, але санкції дійсно матимуть резонанс. Можу точно сказати, що ніхто з іноземців, які працювали там в експедиціях 2014 року, зараз там не працюють, усі міжнародні проекти та гранти згорнуті.
Евеліна Кравченко нарікає, що в такій ситуації артефакти з Криму можуть бути переміщені або продані лише незаконно.
Український історик і етнополітолог, провідний науковий співробітник Музею історії Києва, член Наукової ради з проблем національних відносин НАН України Віталій Нахманович впевнений, що санкції проти археологів ‒ не той шлях, яким варто йти Україні.
Єдине, чого хоче археолог, ‒ щоб у тому місці, де він копає, ситуація була стабільною, щоб у нього над головою не стрілялиВіталій Нахманович
‒ Міжнародних інститутів, які б формально поєднували цю спільноту, не існує. Ніхто не може застосувати до людини ніякі санкції за її участь у тих чи інших проектах. Археологія ‒ наука аполітична за своїм змістом, вона далека від сучасних реалій. Єдине, чого хоче археолог, ‒ щоб у тому місці, де він копає, ситуація була стабільною, щоб у нього над головою не стріляли. Я хочу також нагадати, що всі провідні музеї Європи ‒ Лувр, Британський музей ‒ наповнювалися археологічними експонатами, вивезеними з колонізованих або окупованих територій Північної Африки, а також Близького, Середнього, в меншій мірі Далекого Сходу. Щодо Криму, я не думаю, що запровадження санкцій ‒ це найправильніший шлях.
Віталій Нахманович пропонує діяти методами «м'якої сили».
‒ Проведення конференцій, зустрічей, тобто більш м'які методи впливу швидше б сприяли тому, щоб закордонні археологи якийсь час ‒ підкреслюю, якийсь час ‒ утримувалися від участі в археологічних розкопках на території Криму. Треба чітко розуміти, що якщо проблема Криму не буде вирішена в найближчому майбутньому, то очікувати від археологів, щоб вони утримувалися від участі в цікавих з наукової точки зору розкопках ‒ це утопія. Вони приймуть реалії, які складуться фактично, і так чи інакше працюватимуть. Якщо приїде окрема іноземна археологічна експедиція й отримує лист від російських інстанцій, а не від українських, тоді їх можна переслідувати в судовому порядку. Просто проти учасників без окремого юридичного статусу ми нічого зробити не можемо. Що стосується експонатів, це питання судів між музеями України та Росії.
(Текст підготував Владислав Ленцев)
