7 лютого Верховна Рада України закріпила в Конституції стратегічний шлях країни до Європейського союзу та НАТО. За це рішення проголосували 334 депутати, тобто необхідна в таких випадках конституційна більшість. У НАТО визнали прагнення України до Альянсу та закликали владу продовжити втілення широкого спектра реформ.
Ще одна новація ‒ видалення з перехідних положень пункту 14 про тимчасове використання наявних військових баз для іноземних формувань на правах оренди. Таким чином, Конституція формально не дозволяє перебувати в анексованому Криму Чорноморському флоту Росії.
Народний депутат України, секретар комітету ВРУ з питань нацбезпеки та оборони Іван Винник називає ухвалені правки до Конституції запобіжником від внутрішньополітичних змін.
Єдиний шлях для України ‒ вступ до НАТОІван Винник
‒ Ще Будапештський меморандум 1994 року давав Україні абсолютне право отримати членство в НАТО як міру колективної безпеки на тлі відмови від ядерного арсеналу. Однак Віктор Янукович продовжив перебування російського флоту через внесення відповідних змін до перехідних положень Конституції, а також були внесені зміни до закону про основи внутрішньої та зовнішньої політики, де закріплювалася позаблоковість України. Таким чином, питання було зацементоване аж до 20 лютого 2014 року, коли збройна агресія Росії дала відповідь на запитання, яким чином нашій державі дбати про колективну безпеку. Єдиний шлях для України ‒ вступ до НАТО, і саме тому в нас 334 голоси. Цей закон ‒ запобіжник від внутрішньополітичних змін, там у преамбулі йдеться про незворотність курсу країни.
Іван Винник зазначає, що подальші реформи на цьому шляху лише на 20% стосуються сектора безпеки, а на 80% ‒ це стандарти життя, демократії, боротьби з корупцією.
Якщо Україна не зверне з цього шляху в найближчі п'ять років, ми отримаємо повноцінне членствоІван Винник
‒ На всі гілки влади лягає цей обов'язок. Я вважаю, що якщо Україна не зверне з цього шляху в найближчі п'ять років, ми отримаємо повноцінне членство. Я прогнозую отримання плану дій щодо вступу до НАТО в 2020 році, і його проходження, як це вже було з візовою лібералізацією, відразу призведе до ухвалення позитивного рішення членів Альянсу про інтеграцію України. Можемо стати 31-м членом НАТО. З приводу того, що країна нібито не може туди вступити в умовах окупації Криму та частини Донбасу, ‒ це міфи російської пропаганди. Альянс ухвалив рішення щодо можливості інтеграції України та Грузії ще в 2008 році. На останньому саміті це підтвердив генсек НАТО Єнс Столтенберґ ‒ він сказав, що двері для України та Грузії відкриті, навіть незважаючи на збройну агресію Росії. Обмеження в статуті Альянсу стосуються внутрішніх, громадянських конфліктів.
Кандидат політичних наук, голова Громадської ліги Україна-НАТО Сергій Джердж шкодує, що правки до Конституції не ухвалили набагато раніше.
‒ Звичайно, це великий успіх України, але шкода, що це сталося тільки сьогодні, а не років на десять раніше. Ми були б захищені ‒ український народ, кримськотатарський народ ‒ разом з європейськими країнами. Все збіглося саме сьогодні, так сталося. У будь-якому випадку це позитивний крок, тому що влада змінюється, люди йдуть, президентами стають люди з іншими прізвищами, але такі речі залишаються. Наша співпраця з НАТО нас зміцнює, і Росія оглядається на це. У нас є законодавство, що посилює співпрацю з НАТО, у нас є практична кооперація ‒ загальні маневри, і зараз велика увага до Чорноморського басейну, до Азовського моря. У будь-якому випадку Росія планує диверсії, провокації і так чи інакше дивиться в бік Альянсу теж.
Сергій Джердж вважає, що в разі всеукраїнського референдуму 74% тих, хто прийшов проголосувати, висловилися б за вступ до НАТО. Окрім того, експерт упевнений, що Альянс здатний ухвалити навіть дострокове політичне рішення щодо України за прикладом того, як це було з Туреччиною в 1950-х роках.
Голова Меджлісу кримськотатарського народу, народний депутат України Рефат Чубаров розмірковує про місце кримського питання в контексті прагнення країни в НАТО.
Україна, зміцнюючись на шляху в НАТО і Європейський союз, наближає повернення КримуРефат Чубаров
‒ Україна, зміцнюючись на шляху в НАТО і Європейський союз, наближає повернення Криму. Ми виходимо з того, що державний суверенітет України над півостровом буде відновлюватися в результаті застосування факторів політичних і дипломатичних, економічний розвиток відіграватиме свою роль. На той час, коли створяться умови для того, щоб російські війська залишили Крим, українська держава в усьому має підійти до цього моменту дуже підготовленою. Прагнення України до НАТО та ЄС зобов'язує державу для вирішення всіх питань у післяокупаційний період розробляти законодавство, яке створюватиме максимальну збалансованість для роз'язання кримських питань.
Російський політолог Дмитро Орєшкін вважає, що 7 лютого радикально нічого не змінилося.
‒ Відтоді як гаряча фаза війни скінчилася, протистояння перейшло переважно в фазу інформаційної війни. Відповідно, в її межах Росія і протидіятиме. По суті ж нічого не змінилося ‒ зрозуміло, що Україна в 2014 році переорієнтувалася на європейську систему цінностей. Після військової операції на українській території 2014-2015 років у будь-якої української влади ‒ з Порошенком чи ні, демократичної чи ні ‒ прагнення піти подалі від Росії в західному напрямку могло тільки посилитися. Тепер цей факт зафіксований в офіційному документі Верховної Ради. У будь-якому випадку в європейських бюрократичних структурах необхідно нудно, довго узгоджувати. Головне, що говорить Захід ‒ давайте швидше реформи, позбудьтеся корупції, покажіть економічне зростання. Це набагато важливіше за будь-яке НАТО.
(Текст підготував Владислав Ленцев)