«Ми не залишимо хлопців»: як підтримують захоплених українських моряків

Міністерство закордонних справ Росії допустило українських консулів до захоплених українських моряків, повідомив міністр закордонних справ України Павло Клімкін. Захоплених моряків утримують у московських СІЗО, троє з них поранені.

25 листопада прикордонні кораблі Росії обстріляли та захопили українські кораблі в нейтральних водах Керченської протоки, а разом із ними й 24 військовослужбовці. Управління ФСБ Росії у Криму стверджує, що вони нібито «незаконно перетнули держкордон Росії» і здійснювали «небезпечні маневри» на шляху до Керченської протоки.

Дії Росії в Керченській протоці розкритикували європейські країни та США. У НАТО заявили, що уважно стежать за розвитком подій, і закликали до стриманості та деескалації. Президент України Петро Порошенко цього тижня зустрівся з сім'ями захоплених українських військовослужбовців і підкреслив, що, згідно з Женевською конвенцією, моряки вважаються військовополоненими, тобто непідсудні російським судам.

Батько моряка з катера «Бердянськ» Василя Сороки Віктор Сорока розповідає, що відомо про стан його сина.

‒ За останньою інформацією, він був поранений у руку, прооперований, йому наклали гіпс. Медичну допомогу також надали двом іншим потерпілим. Це дані з Інтернету, офіційної інформації у нас немає. Ми на цілодобового зв'язку з Уповноваженим Верховної Ради з прав людини Людмилою Денісовою, будь-які звістки ми отримуємо відразу ж. На жаль, із сином весь цей час поговорити не вдавалося, до нього не допускають навіть адвокатів. Він пішов служити у Військово-морські сили України після початку збройної агресії на Сході. Щодо його приналежності до СБУ, читайте закон: співробітники військової контррозвідки виконують завдання в усіх підрозділах Збройних сил України. Президент запевнив нас, що з боку держави для звільнення хлопців робиться все й навіть більше.

Батько командира, старшого лейтенанта Богдана Небилиці Павло Небилиця нагадує, що саме його син був серед тих курсантів Академії Військово-морських сил імені Павла Нахімова в Севастополі, які під час початку анексії відмовилися присягнути Росії та співали гімн України.

– Він мріяв про море, взагалі хотів бути військовим. У нас в Сумах тоді не було кадетського корпусу, найближче суворовське училище знаходилося в Харкові. Коли ми дізналися, що в Севастополі відкривають ліцей для моряків, він поїхав туди та вступив, це 2009 року. А після закінчення ліцею Богдан вступив у кілька вишів України, але обрав «Нахімку». Події 2014 року в Криму застали його на третьому курсі. Коли багато хто переходив на бік Росії, я запитав, що він думає про це. Богдан відповів: «Батя, це не обговорюється». Хвилювалися за нього, звичайно, але так вийшло, що вони виїхали. Я вважаю, що сьогодні тільки завдяки зусиллям нашого президента весь світ стоїть на боці наших військовополонених і цей нелегкий процес рухається.

Російський адвокат Микола Полозов передбачає, що вже 6 грудня може бути узгоджений прямий контакт українських дипломатів з моряками.

– Ми дуже сподіваємося, що консули як незалежні особи, які не пов'язані з російською владою, зможуть відвідати моряків і повідомити якусь інформацію перш за все про стан поранених. Поки що я не отримав відповідей на свої звернення до керівництва СІЗО та Слідчого управління ФСБ у Москві. Невідомо, де фізично перебувають матеріали кримінальної справи, хто є слідчим, який може дати дозвіл як на первинне відвідування адвокатами в «Лефортово», так і на побачення з родичами. Поки все блокується в Москві, на рівні ФСБ. Адвокати поки фізично не можуть зайти в СІЗО. Російська влада робить усе, щоб військовополонені українські моряки залишалися без захисту, в умовах найжорстокішої ізоляції.

Микола Полозов підкреслює, що доля українських моряків залежить винятково від волі Кремля, і тільки спільні дії України та міжнародного товариства можуть підвести його до ухвалення тих чи інших рішень.

Кабінет міністрів України ухвалив постанову про виплату військовополоненим українським морякам по 100 тисяч гривень після того, як Міністерство оборони України надасть список із точними персональними відомостями. Це цільові кошти, які мають бути використані для захисту військовополонених, зокрема, на правову допомогу, доставку кореспонденції та низку інших цілей. Раніше на допомогу українським морякам був організований збір коштів: у ньому брали участь жителі як материкової частини України, так і Криму. Зараз допомогу збирають вже й у Москві.​

Кримськотатарський активіст Риза Асанов пояснює, як вдалося зробити передачу українським морякам в СІЗО та чи потрібні ще збори.

– Усю зібрану допомогу ми відвезли до Москви, нам вдалося зробити частину передачі, але в зв'язку з обмеженнями ваги деякі речі ми надіслали поштою. Активісти в Москві потім дали підтвердження, що всі українські моряки отримали цю допомогу. Ми залишили ще кілька кілограмів запасів, щоб зробити їм ще передачу під Новий рік. Історія довга, це буде марафон. Ніхто їх не звільнить ні завтра, ні післязавтра. На жаль, цю машину ми вивчили: 64 наших хлопці сьогодні перебувають у в'язниці. Щомісяця морякам треба буде робити передачі. Тому я прошу продовжувати збирати допомогу ‒ краще, звісно, грошима. Є суворий перелік того, що можна передавати в СІЗО. Я обіцяю, що ми не залишимо хлопців, що б не трапилося.

(Текст підготував Владислав Ленцев)