Мовний закон України і друковані ЗМІ: нові норми від 16 січня

Нові норми мовного закону України набули чинності 16 січня і стосуються друкованих ЗМІ – загальнонаціональних та регіональних видань, що друкувалися російською мовою. Для переходу на державну мову в газет і журналів було понад 2,5 роки, від ухвалення закону. Тепер за порушення штрафуватимуть.

Від 16 січня 2022 року в Україні набувають чинності окремі положення 25-ї статті закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної».

За законом, російськомовні друковані ЗМІ тепер зможуть розповсюджуватися на території країни, якщо, «одночасно видаватиметься тираж цього видання державною мовою». Версії різними мовами мають видаватися в один день під однаковою назвою, відповідати одна одній за змістом, обсягом та способом друку.

Такі норми закону не поширюватимуться на друковані ЗМІ, що видаються кримськотатарською мовою, іншими мовами корінних народів України, англійською чи іншою офіційною мовою Євросоюзу до 16 липня 2024 року.

Про нові вимоги законодавства друковані медіа загальнодержавного і регіонального рівня в Україні попередили рік тому, засновники та керівники медіа, що виходили лише російською мовою, отримали відповідні листи, повідомив у коментарі Радіо Свобода уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.

«Я зацікавлений у тому, щоб закон працював, щоб 25-а стаття, що набуває чинності 16 січня, насправді дала відповіді суспільству на запитання, чи українські ЗМІ загальнодержавні та регіональні обстоюють питання національної інформаційної безпеки, чи ні? Тому я знаю точно, що у своїй переважній більшості такі медіа будуть виконувати цей закон, як і в інших сферах його виконують. Я переживаю за інше, про українські ЗМІ, які, на жаль, не змогли пережили економічний колапс, пандемію, насправді сьогодні не мають можливостей для свого розвитку, щоб бути доступними для українського читача. Багато прикладів загальнодержавних видань, що виходять мізерним накладом, тим більше, регіональних газет і журналів», – каже мовний омбудсмен Тарас Кремінь.

Будуть штрафувати

Офіс уповноваженого із захисту державної мови буде моніторити і має право накладати штрафні санкції на видання за порушення норм 25-ї статті закону про функціонування української як державної, нагадує Тарас Кремінь.

За порушення мовних норм друкованим виданням доведеться сплачувати чималі суми штрафів, зауважує у коментарі Радіо Свобода медіаюристка, голова Інституту розвитку регіональної преси Людмила Панкратова. Водночас вона припускає, що у разі дотримання законодавства паперові медіа більшу частину своєї аудиторії, а відтак і прибутків можуть зберегти.

«За перший випадок порушення передбачається штраф від 400 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1 січня 2022 у частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень становить 1240,5 гривень – ред.), якщо таке порушення буде зафіксоване протягом року вдруге, штраф зростає до 700 неоподаткованих мінімумів. Друковані видання давно знають про цей закон. Гадаю, що редакції готові до цього.

Можливо, частина російськомовної аудиторії, яка запекло не хоче переходити на українську, відпаде. Це буде певна втрата, але це буде менше отрути. Як, до прикладу, була заборона «Вконтакте», нічого страшного не сталося, інші соцмережі перебрали до себе користувачів», – нагадує Панкратова.

На українську перейшов Playboy

Тим часом друкована всеукраїнська преса перестала бути масовим, явищем зауважує у коментарі Радіо Свобода медіаексперт, головний редактор онлайн-видання «Детектор медіа» Отар Довженко. Він додає, що світовий тренд занепаду паперових медіа на українських виданнях позначився особливо драматично і змусив багато редакцій переорієнтуватися на інтернет.

«Про якийсь саботаж, що якісь медіа збираються судитися, боротися, платити штрафи, але виходити російською мовою, поки не чули. Є достатньо прикладів переходу на українську мову, який не завдав якогось болючого удару бізнесу медіа. Є ключова річ: перехід на українську мову йде досить легко, як по змащеному, з тієї причини, що закон зобов’язує рекламодавців рекламуватися тільки українською мовою. Видання розуміють, що якщо вони хочуть заробляти на рекламі, їм логічно перейти на українську мову. Мені здається, що цей нюанс з рекламою зіграв роль знеболювального в цій ситуації. Медіа побачили більш-менш об’єктивну причину українізуватися.

Чекати, що вони будуть переходити на українську, такі видання як «Факти», «КП», з міркувань громадянської свідомості та патріотизму, – це смішно. Такі видання роблять люди, для яких російська мова рідна, головна і єдина, і вони вважають, що такі самі і їхні читачі і хочуть російськомовного контенту. Їхній бізнес – це продавати радянську ностальгію. Власне, саме проти цього, на мою думку, спрямована ця реформа, щоб відокремити Україну в ментальному просторі від Росії», – розповідає Довженко.

«Факти» та «КП в Україні» перейшли на друк українською ще до 16 січня, остаточної дати визначеної законом. Про перехід на державну мову повідомила також редакція українського Playboy. Попри скорочення кількості та накладів друкованих видань, вони надалі відграють свою роль в інформаційному полі, зазначає у коментарі Радіо Свобода експерт з питань мовної політики Тарас Марусик.

«Це дуже важливий ще один крок щодо набуття чинності відкладених норм закону. Він важливий не лише сам по собі, а й у контексті усього закону.

Мова не просто засіб комунікації – це один з фундаментів держави, це один із символів держави. Закон підштовхує людей, як не те щоб проти, які вагаються, які рахують доходи та збитки. Але якби не зміна досить кардинальна у суспільстві, якби не було консенсусу в суспільстві, то цього б не відбулося, як не відбулося б і закону. Таким чином ми захищаємося від столітньої агресії та асиміляції цинічної та жорстокої з боку Росії в її різних історичних вимірах.

Тим часом турбує норма, що чинна вже пів року, яка стосується мови кіно і телефільмів. Тут, на жаль, продовжується грубе і цинічне порушення цієї статті закону», – зазначає експерт.

Тарас Марусик нагадує, що закон про функціонування української мови як державної має й інші відкладені норми, які набудуть чинності пізніше: за пів року треба буде виконати вимоги мовного законодавства норми у сфері користувацьких інтерфейсів комп’ютерних програм та вебсайтів, а Зовнішнє незалежне оцінювання стане україномовним для всіх лише з 2030 року.