Після анексії Криму Росією акваторія біля його узбережжя стала зоною особливого режиму. Російська влада використовує військові ресурси для охорони не тільки стратегічних об'єктів, а й цивільних. При цьому категорично заперечує мілітаризацію півострова, називаючи це «домислами». У військовому експертному товаристві вважають, що російська «оборона» кримського узбережжя загрожує всьому Чорноморському басейну.
Нагляд за кримськими об'єктами з моря російська влада веде далеко не тільки силами Чорноморського флоту Росії. До цього процесу залучають і низку інших підрозділів, про які не завжди можна довідатися з відкритих джерел. Ми вивчили тільки ті сили, про які офіційно говорить сама російська влада. Під їхній контроль у Криму беруть не тільки військові об'єкти, а й цивільні. Серед них, наприклад, «націоналізований» у 2014 році дитячий центр «Артек».
Катери Росгвардії у дитячій оздоровниці
Табір, у якому колись оздоровлювали дітей з усієї України та різних країн світу, зараз став переважно місцем відпочинку російських школярів. Географія іноземних учасників «артеківських» змін дуже скоротилася. А ось охорона об'єкта, навпаки, посилилася.
З 2016 року до патрулювання акваторії поблизу табору залучають Росгвардію. «З самого початку приєднання Криму була сформована бригада. Її завдання ‒ забезпечення охорони правопорядку та захист деяких стратегічно важливих об'єктів. Є завдання і щодо дитячого табору «Артек». Ми розмістили там підрозділ, який займається безпекою дітей», ‒ говорив журналістам заступник директора Росгвардії Олег Борукаєв.
Цьогоріч Росгвардія взяла під охорону акваторію «Артеку» з червня, як тільки російська влада Криму пом'якшила обмежувальні заходи через загрозу коронавірусу, а в дитячому центрі почали готуватися до прийому змін. Російські військові патрулюють тут акваторію цілодобово.
«Окрім забезпечення правопорядку на воді, екіпажі катерів проводитимуть моніторинг прибережних зон, приділяючи особливу увагу прилеглим до дитячого центру територіям», ‒ повідомили у пресслужбі створеного у Криму підрозділу Росгвардії.
Для патрулювання території росгвардійці, за інформацією пресслужби, залучають швидкохідні пошуково-рятувальні катери «БЛ-820».
Такі катери активно використовуються у так званому «малому флоті» Військово-морського флоту Росії. До того ж вони постачаються для потреб МНС і МВС Росії, пише портал про російський водний транспорт.
«Катери «БЛ-820» призначені для різних багатопрофільних завдань, як при стоянці корабля на якорі, так і на внутрішніх і зовнішніх рейдах і районах базування. Може бути оснащений спеціальним обладнанням: медичним, хімічного та бактеріологічного захисту, озброєнням, водолазним спорядженням, гідрографічним обладнанням», ‒ повідомляє ресурс.
Катери «БЛ-820» раніше були передані в Судак і Євпаторію.
Узбережжя «Яструбів» та «Мангустів»
До патрулювання акваторії біля узбережжя Криму також залучені прикордонні моторні катери ФСБ та сили російської поліції. У травні цього року лінійне управління МВС Росії на транспорті замовляло послуги з ремонту військової техніки та спецтехніки. З матеріалів російського порталу держзакупівель випливає, що вони охороняють морські рубежі Криму на високошвидкісних катерах «Яструб» та «Мангуст».
Ці катери ‒ з нових розробок російського суднопрому. «Мангуст» збудований на Рибінському заводі «Вимпел» (Ярославська область Росії) і спущений на воду у травні 2018 року.
«Наразі швидкісні патрульні катери «Мангуст» будуються великою серією (збудовано понад 70 одиниць) для потреб різних відомств (берегова охорона ФСБ, Військово-морський флот Росії, МВС, МНС, комерційні організації) у різній комплектації (з дизелями різних марок, водометами тощо)», ‒ йдеться на офіційному сайті заводу.
Для виконання завдань на катері передбачена установка озброєння: універсальний бойовий модуль із дистанційним управлінням «БДМ «Управа-Корд», морська тумбова кулеметна установка, кулемет Калашникова модернізований бронетранспортерний, автоматичний гранатомет АГС калібру 30 міліметрів, ручний протидиверсійний гранатомет ДП-64 і переносний зенітний ракетний комплекс типу «Ігла», повідомляють виробники.
У 2018 році «Мангусти» були передані береговій охороні прикордонної служби ФСБ Росії для патрулювання Чорного моря, зокрема й біля берегів Криму.
У вересні 2018 року один із катерів здійснював небезпечні маневри поблизу українських військових кораблів біля рейду Маріуполя. А в листопаді того ж року таранив в Азовському морі український рейдовий буксир під час його переходу з Одеси до Маріуполя.
«Яструб» створений на Ярославському суднобудівельному заводі в тій же Ярославській області Росії.
Він призначений для інспекційних робіт у прибережних районах морів, а також доставки спецперсоналу і пасажирів до місць виконання робіт, повідомляють суднобудівники. Серед переваг катера названі його оптимальна габаритність та маневровість (судно може здійснити розворот на місці на 360 градусів).
Російські військові біля південного узбережжя, Керчі та Севастополя
Торік уздовж берегової лінії селища Олива на Південному узбережжі Криму були помічені російські військові кораблі та катери берегової охорони. Але роздивитися їх не вдалося через віддаленість від узбережжя.
На узбережжі Оливи, як ми неодноразово писали, розташований об'єкт, огороджений металевим парканом висотою в кілька метрів, який місцеві жителі називають «дачею Путіна».
Вони розповідають, що до посилених заходів тут вдаються щоразу, коли на «дачі» чекають президента Росії Володимира Путіна або когось із членів його сім'ї. Також жителі Оливи кажуть, що в такі періоди люди у військовій формі з автоматами перекривають гірські стежки поблизу Оливи над трасою Севастополь – Ялта.
Посилена воєнізована охорона з моря, суші та повітря також організована біля мосту через Керченську протоку і на прилеглій території.
Специфіка російського контролю над кримським узбережжям така, що навіть комерційним яхтам вхід в акваторію обмежений. Тому коли торік Володимир Путін доручив розвивати на півострові яхтовий туризм, йому довелося «посунути» в Балаклавській бухті російських прикордонників, Міноборони та Федеральну службу охорони.
При цьому російська влада Криму заперечує мілітаризацію півострова, а посилену охорону його узбережжя називає цивільними заходами, необхідними для захисту півострова від зовнішніх загроз.
«Росія рухається до Середземного моря»
Голова українського Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко стверджує, що за допомогою сил берегової охорони і прикордонних катерів ФСБ, які нерідко позиціонуються російською владою як цивільні, нарощується військова присутність Росії в Чорному та Азовському морях.
За різними підрахунками, кількість російських військових кораблів у Криму після його анексії зросла в чотири-п'ять разівОлександр Мусієнко
«Йдеться про збільшення військової присутності Росії в Криму. Це відбувається за допомогою посилення різних видів військ, у першу чергу, Чорноморського флоту. За різними підрахунками, кількість російських військових кораблів у Криму після його анексії зросла в чотири-п'ять разів. Є інформація, що Росія перекидає в Чорне море електродизелі типу «Варшав'янка». Це нові передові розробки ‒ мінісубмарини, що здатні нести крилаті ракети типу «Калібр». Паралельно Росія розгортає в Криму системи протиповітряної оборони та сили наземного базування», ‒ сказав він Крим.Реалії.
Посилення військової присутності навколо Криму, за словами Олександра Мусієнка, дає можливість Росії просуватися до нових берегів Чорноморського басейну.
Росія істотно мілітаризувала Крим і продовжує нарощувати свою військову присутністьОлександр Мусієнко
«Росія істотно мілітаризувала Крим і продовжує нарощувати свою військову присутність. Це створює загрозу не тільки для України, але й для всіх країн Чорноморського басейну. Дії Росії також свідчать про те, що вона прагне вийти до теплих морів і закріпитися там. Стратегічно зараз рух Росії відбувається на південний захід: Чорне море, Середземне море, Сирія. Стримують її від активніших дій часті заходи в ці моря кораблів НАТО, які багато в чому є запорукою безпеки всього Чорноморського регіону», ‒ говорить він.
Про істотну перевагу Росії в Чорному морі військові експерти говорили і раніше. Ця тема також регулярно стає предметом обговорень на міжнародних майданчиках.
Наприкінці минулого року в Генеральній асамблеї ООН ухвалили вже другу резолюцію про «мілітаризацію Криму та Севастополя, а також частин Чорного та Азовського морів». У документі Росію закликають «вивести війська з Криму і невідкладно припинити окупацію української території», а також «утриматися від зусиль із розширення своєї юрисдикції на ядерні об'єкти та інфраструктуру в Криму».
У документі також йдеться, що «російська військова присутність у регіоні Чорного та Азовського морів негативно впливає на соціально-економічну ситуацію у прибережних районах України».
У МЗС Росії назвали ці звинувачення «неприйнятними» і стверджують, що документ «створений на домислах і спекуляціях».
«Ніхто не може заборонити Росії захищати свої рубежі й підвищувати обороноздатність», ‒ сказав у відповідь на резолюцію російський глава Криму Сергій Аксенов. Він наголосив, що у Криму «буде стільки військ і військової техніки, скільки необхідно для надійного захисту регіону».
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
