Російські військові відмовилися від будівництва в Севастополі загоризонтної станції радіолокації попередження про ракетний напад «Воронеж-М», термін здачі якої – 2024 рік. Що це за станція, читайте у матеріалі Крим.Реалії.
Міністерство оборони РФ змушене відмовитися від будівництва станції радіолокації високої заводської готовності (ВЗГ) системи попередження про ракетний напад (СПРН) в анексованому Криму, повідомляють російські ЗМІ.
Планам будівництва нової РЛС ПЗГ СПРН «Воронеж-М» у Криму не судилося збутися через дуже високу можливість її ураження ракетами HIMARS або іншими видами аналогічних озброєнь, повідомляють джерела Telegram-каналу «ВЧК-ОГПУ». А таких обстрілів Крим зазнає на постійній основі.
Рішення про будівництво нової станції у Криму на місці старої РЛС «Дніпро» було ухвалене кілька років тому. Тоді ж провели дослідно-конструкторські роботи. Коли практично залишалося лише зробити монтаж полотна, з'явилася реальна загроза знищення РЛС українськими ракетами та БПЛА. Загроза була визнана високою.
Як зазначило джерело «ВЧК-ОГПУ», нещодавно було озвучено плани будівництва нових РЛС, де місця «Воронежу» в Криму вже не знайшлося.
Нова РЛС «Воронеж-М», яка була необхідна для виявлення пусків балістичних ракет із Середземного моря та центральної частини Атлантичного океану, мала працювати в метровому діапазоні та суттєво збільшити можливості виявлення для російської СПРН пусків ракет із підводних човнів з Атлантики та Середземномор'я.
Дозволяють далі бачити пуски ракет
Про те, що в районі Севастополя до 2024 року планують збудувати РЛС «Воронеж-М», ще у жовтні 2019 року повідомляв нині покійний заступник командувача Космічних військ ПКС РФ Ігор Морозов.
«Будуються станції під Мурманськом і Воркутою. Термін готовності – 2022 рік. Ще одна потужна РЛС буде збудована в Севастополі у 2024 році», – сказав Морозов.
Через рік стало відомо, що у Севастополі планують будувати не «Воронеж-М», а нову станцію. У грудні 2020-го під час підсумкової колегії військового відомства міністр оборони Росії Сергій Шойгу повідомив, що у 2021 році в Севастополі розпочнеться будівництво новітньої станції радіолокації «Яхрома».
«Почати роботи з будівництва РЛС «Яхрома» в Севастополі та окремих вузлів загоризонтного виявлення повітряних цілей у Калінінграді та Зеї (Амурська область – КР), – сказав Шойгу.
Інших деталей цих систем міністр не навів.
Нова РЛС «Яхрома» працюватиме в чотирьох діапазонах із оглядом у 270 градусів, повідомило трохи пізніше ТАСС із посиланням на джерело в оборонно-промисловому комплексі Росії.
«Ця станція не має аналогів, вона працюватиме в чотирьох діапазонах: метровому, сантиметровому, дециметровому та міліметровому», – сказав співрозмовник агентства, уточнивши, що огляд станції становитиме 270 градусів.
У серпні 2021 року гендиректор російського концерну «РТІ Системи» Юрій Аношко заявив, що РЛС «Воронеж» модернізують до рівня «Яхроми». За словами фахівця, такі станції «матимуть більшу завадостійкість і пропускну спроможність».
«Крім того, вже в перебігу їх створення буде реалізовано технологію автоматизованої системи цифрового двійника, що дозволяє відстежувати стан РЛЗ», – сказав він.
Аношко додав, що автоматизація «Яхроми» спростить експлуатацію станції.
«Бойовий розрахунок «Яхроми» буде меншим, ніж на «Воронежах», – пояснив він.
Російська система попередження про ракетний напад включає командно-зв'язкові засоби, наземний та космічний ешелони інформаційних засобів.
Наземний сегмент складається з мережі надгоризонтних станцій радіолокацій «Воронеж». Вони працюють у різних діапазонах радіохвиль. РЛС здатні виявляти космічні, балістичні об'єкти.
РЛС «Воронеж» несуть чергування у Ленінградській, Калінінградській, Іркутській, Оренбурзькій областях, в Алтайському, Краснодарському та Красноярському краях. Дві нові станції СПРН для російських військових будують під Мурманськом і Воркутою. Ще одну станцію планували збудувати в Криму.
РЛС сімейства 77Я6 «Воронеж» складається з приймально-передавальної установки з цифровою антенною решіткою, швидкоспоруджуваної будівлі для особового складу та кількох контейнерів з радіоелектронним обладнанням.
Високий ступінь заводської готовності та модульний принцип побудови РЛС «Воронеж» дозволили відмовитися від капітальних багатоповерхових споруд і зводити її протягом 12-18 місяців, тоді як РЛС попереднього покоління вступали в дію через 5-9 років. Чергова зміна – близько 15 осіб, загальна кількість обслуговуючого персоналу – не більше ніж 200 фахівців.
«Дніпро» – РЛС попереднього покоління у Севастополі
Будівництво нової РЛС у Севастополі планувалося на мисі Херсонес, де ще за радянських часів було збудовано РЛС СПРН «Дніпро». Станція входила до складу радянської системи запобігання ракетному удару. Інформація з цієї станції могла бути використана для запобігання ядерному удару або активації протиракетної системи А-135.
Радар мав дальність 3000 км, охоплював південну Європу, Північну Африку та частину Близького Сходу. Будівництво об'єкту розпочалося наприкінці 1960-х років. Деякі джерела стверджують, що його було запущено 1975-го, за іншими даними – 16 січня 1979 року.
1991 року, після розпаду СРСР, станція опинилася під контролем України разом з аналогічною РЛС у Мукачевому.
1992 року Росія підписала з Україною 15-річну угоду про оренду радарів за 840 тис. доларів на рік, хоча на відміну від інших закордонних станцій персонал мав укомплектовуватися з-поміж громадян України, а не Росії. 2005 року управління радарами було передано цивільному відомству – Українському національному космічному агентству, а орендна плата збільшилася до 1,3 млн доларів.
У 2007 році тодішній командувач Космічних військ Росії Володимир Поповкін заявив, що вони мають намір дублювати або замінювати іноземні станції радіолокації, оскільки не можуть покластися на них у кризові періоди.
2008 року Росія вирішила припинити використовувати інформацію українських РЛС. На думку деяких експертів, рішення ухвалили частково через заяву українського уряду щодо вступу до НАТО.
Наприкінці лютого 2009 року Україна зняла обидві РЛЗ з режиму бойового чергування та перевела на режим роботи як українські засоби контролю космічного простору (ЗККП). Роком раніше у Росії заступила на чергування нова РЛС в Армавірі.
Вже після анексії Кримського півострова Росією Міноборони РФ вивчало можливість відновлення та модернізації РЛС СПРН «Дніпро», дислокованої у Севастополі.
«Фахівці оцінили технічний стан об'єкта радіолокації в Севастополі. Вивчається можливість його реанімації та технічного переозброєння на користь протиракетної та протиповітряної оборони», – сказав у липні 2014 року співрозмовник агентства «Интерфакс».
У жовтні того ж року командувач Військ повітряно-космічної оборони РФ Олександр Головко заявив: «РЛС «Дніпро» системи попередження про ракетний напад, дислокована в Севастополі, після модернізації буде введено до бойового складу Системи попередження про ракетний напад і заступлить на бойове чергування у 2016 році».
У 2017 році генеральний конструктор СПРН Сергій Боєв оголосив, що в Криму планується розмістити новітню станцію радіолокації «Воронеж-СМ», яка істотно посилить можливості РЛС «Воронеж-ДМ» в Армавірі.
У лютому 2021 року Український космічний центр контролював процес підготовки до будівництва нової станції радіолокації «Воронеж» на мисі Херсонес і зафіксував початок демонтажу української РЛС «Дніпро». В якому стані вона зараз, невідомо.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
